"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Індивідуально, АБ чи АО? Яку форму адвокатської діяльності обрати (порявняльна таблиця)
За законом адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання. Яку краще обрати?
Відповідь на це запитання залежить від масштабів роботи, яку плануєте виконувати.
Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Він може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (ст. 13 Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність).
Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом (ст. 14 Закону). Воно діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. АБ має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Саме АБ є стороною договору про надання правничої допомоги. Втім, воно може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах. При цьому АБ має забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Адвокатське об’єднання також є юридичною особою з усіма наслідками (статут, баланс, рахунки, щтампи і бланки), але вже створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (ст. 15 Закону). Стороною договору про надання правничої допомоги є АО. Від його імені цей договір підписується учасником АО, уповноваженим на це довіреністю або статутом.
Усі відмінності у роботі дивіться у зведеній таблиці.
Матеріал підготував заступник голови Комітету НААУ з питань адвокатської практики Дмитро Хуторний.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Підтримка
Ментальне здоров’я, архіви і кібербезпека: НААУ та IBA оцінили хід…
Національна асоціація адвокатів України та Міжнародна асоціація юристів (IBA) розглянули хід реалізації спільних проєктів, які мають практичне значення в умовах війни: підтримку ментального здоров’я адвокатів, оцифрування архівів та посилення кібербезпеки адвокатської інфраструктури.
Дорожня карта
Гарантії адвокатської діяльності: підгрупа обговорила порушення…
6 травня відбулося засідання підгрупи «Гарантії адвокатської діяльності та захист адвокатів» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Дискусія
Обшуки, бізнес і адвокатська таємниця: межі втручання визначали…
Судовий контроль за проведенням обшуку не може зводитися до формального санкціонування слідчої дії. Без дотримання принципів змагальності та пропорційності дозвіл суду перестає бути засобом правового захисту та запобіжником від свавільного втручання.
Видання
Докази та доказування у трудових спорах: презентовано методичне…
Комітет НААУ з питань трудового права презентував методичні матеріали для адвокатів «Докази та доказування у трудових спорах». Видання має допомогти сформувати системний і практично орієнтований підхід до роботи з доказами у справах, що виникають із трудових правовідносин.
Навчання
Містобудівне право — студентам: Комітет НААУ провів освітні заходи
Комітет НААУ з питань будівельного права провів у квітні два заходи для студентів, присвячені містобудівному регулюванню. У фокусі – концепція майбутнього Містобудівного кодексу, європейський вектор реформи, практичні питання проєктування, дозвільних процедур і відповідальності архітектора.
Дискусія
But first IP mediation: чому медіацію варто пробувати першою
Спори у сфері інтелектуальної власності часто супроводжуються тривалими процесами, експертизами та значними витратами сторін. Альтернативою може бути підхід «But first IP mediation», за якого сторони ще на початковому етапі перевіряють можливість домовленості замість затяжного протистояння.
Cудова практика
Процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними у ЄСПЛ: огляд…
У Європейському суді з прав людини процесуальні прорахунки можуть звести нанівець навіть змістовно сильну заяву про порушення Конвенції. На цьому акцентує Огляд практики ЄСПЛ щодо України за 2025–2026 роки: процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними.
Дискусія
Правопорушення з нерухомістю: як бізнесу захистити активи
Правопорушення у сфері нерухомості дедалі частіше створюють ризики не лише для власників, а й для добросовісного бізнесу. Недоліки реєстраційних процедур, зловживання окремих суб’єктів і кримінальні провадження можуть призводити до втрати або обмеження прав на майно.
