"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Ініціативи економічного бронювання оцінив голова комітету НААУ
Під час воєнного стану одним із найбільш актуальних питань залишається мобілізація та бронювання військовозобов’язаних працівників. Останнім часом почали говорити про економічне бронювання, яке покликане утворити стале джерело надходження коштів до держбюджету на утримання армії.
Дві основні концепції економічного бронювання, які розглядаються сьогодні, прокоментував голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельніков на «Еспресо ТV».
За словами адвоката, суть ідеї полягає у відрахуваннях до держбюджету коштів за кожного співробітника, що отримує відстрочку.
Перша концепція передбачає відрахування з реально отриманої працівником зарплати – сплату податків. Нижню межу планують установити на рівні 30 – 35 тис. грн на місяць. Але малі бізнеси, особливо поза межами великих обласних центрів, навряд пристануть на такі умови. Вони навпаки можуть піти в тінь. Крім цього, значна частина відрахувань осідатиме у місцевих бюджетах, а не йтиме винятково на потреби ЗСУ.
Друга концепція – впровадження податку, який працюватиме як військовий збір. За цією моделлю роботодавець щомісяця сплачувати за кожного заброньованого працівника 20 тис. гривень або фізична особа-підприємець сплачуватиме за себе.
Зібрані кошти можна спрямовувати в спеціальний фонд, призначений для задоволення винятково оборонних потреб.
За оцінками експертів, обидві концепції можуть щороку приносити до державного бюджету від 200 до 350 мільярдів гривень.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».
Навчання
Молодим адвокатам пояснили формулу персонального бренду
Персональний бренд — це те, що про адвоката кажуть і думають, коли його немає поруч. Він існує навіть тоді, коли адвокат нічого спеціально для цього не робить. Але в такому разі адвокат не керує тим, як його сприймають інші.
Регіони
Історію адвокатури Дрогобиччини вивчатимуть з НААУ
Представники адвокатури відвідали Дрогобиччину, де обговорили дослідження і популяризацію історії адвокатури регіону. У межах заходу було укладено меморандум між НААУ, Радою адвокатів Львівської області та Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. Івана Франка.
Дискусія
Усиновлення під час війни: мотиви і ризики дослідили фахівці
Під час вирішення справ про усиновлення, яке є найпріоритетнішою формою влаштування дитини у сім’ю, суди звертають увагу на мотиви заявників, реальний зв’язок із дитиною, її стан здоров’я та готовність сім’ї до довгострокової відповідальності.
Навчання
Власна адвокатська практика після найму: як змінюється професійна…
Перехід до самостійної адвокатської практики потребує зміни ролі: від працівника системи або виконавця завдань — до фахівця, який сам ухвалює рішення і відповідає за результат.
Гарантії діяльності
Від дискусії до практики: комітети НААУ відвідали ІТТ в Ірпені
Комітети НААУ провели виїзний візит до відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції та ізолятора тимчасового тримання № 6 у місті Ірпінь. Захід став продовженням дискусії щодо недопуску адвокатів до підзахисних в ІТТ.
Навчання
Адвокат у соцмережах: як показувати кейси і не перейти межу етики
Соцмережі можуть допомагати адвокату пояснювати правові проблеми, формувати довіру й комунікувати з потенційними клієнтами. Але публічність прямо повʼязана з професійною етикою: не розголошувати адвокатську таємницю, не давати гарантій результату і не перетворювати правову позицію на хейт щодо колег.
Дискусія
Правова визначеність у розмінуванні: адвокати, оператори і держава…
У гуманітарному розмінуванні сформувався масив технічних процедур, стандартів і документів. Але для правоохоронної та судової практики ця галузь залишається новою. Як забезпечити правову визначеність і спільний підхід до оцінки виконаних робіт?
