"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням

Конфлікти між директорами і власниками: шляхи вирішення

Дискусія
9:47 Ср 21.02.24 7251 Переглядів
Версія для друку

Визнання недійсним правочинів, зокрема укладення договорів, вчинених директором підприємства з перевищенням повноважень може мати негативні наслідки як для самого підприємства, так і для контрагентів цього товариства.

Приклади таких правочинів та судову практику розглянули під час круглого столу на тему «Обговорення спірних питань у правовідносинах між посадовими особами (керівниками) та власниками підприємств» члени двох комітетів НААУ – з питань захисту бізнесу та інвесторів та з питань трудового права.

Секретар Комітету НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів Кирило Кузнецов зазначив, що у процесі аналізу питання щодо визнання недійсними правочинів, які вчинені директором товариства з перевищенням повноважень, визначених статутом, рішеннями засновників, необхідно враховувати:

1.  Значні правочини – це особливо важливі для товариства угоди, які директор не може підписати без попередньої згоди загальних зборів чи наглядової ради.

  • для АТ – якщо ринкова вартість його предмета становить щонайменше 10 % вартості активів АТ за даними останньої річної фінансової звітності (п. 4 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про акціонерні товариства»);
  • для ТОВ – якщо вартість його предмета становить 50 % або більше вартості чистих активів ТОВ порівняно з його останньою затвердженою фінансовою звітністю (ч. 2 ст. 44 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

2. Момент вчинення правочину – законодавець пов’язує встановлення вартості правочину з моментом його вчинення. Моментом вчинення правочину є момент, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов, тобто момент підписання договору.

Водночас не кожен значний правочин, вчинений без належного погодження, можна визнати недійсним у суді. Для цього потрібно, щоб інша сторона знала про обмеження повноважень підписанта, але усвідомлено підписала з ним договір всупереч і з порушенням цих обмежень.

У березні 2023 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 522/22473/15-ц за позовом товариства — єдиного учасника ТОВ визнала, що належним позивачем у подібних справах є юридична особа, права якої порушено, а не її учасник. Також зазначено, що позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача.

Член Ради Комітету НААУ з питань трудового права Дмитро Навроцький назвав алгоритм дій, які повинен вчинити директор для припинення своїх повноважень. Також він навів судову практику щодо підсудності судових спорів про припинення повноважень директора.

Голова Комітету НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів Сергій Лисенко у своїй доповіді «Способи захисту майнових та немайнових прав товариства від неправомірних дій директора на етапі його призначення» окреслив ризики, які потенційно може нести товариство від дій його керівника. Підкреслив необхідність завчасно вибудувати структуру товариства таким чином, щоб знизити концентрацію управлінських повноважень в однієї особи, а також створювати колегіальні виконавчі органи, в яких визначити оптимальне розподілення виконавчих і контрольних функцій, а також аналіз можливих ризиків. Крім того, доповідач назвав способи обмеження управлінських ризиків керівника підприємства та їх документальну фіксацію.

Член Ради Комітету НААУ з питань трудового права Ганна Лисенко розповіла про останню судову практику у справах про припинення повноважень посадових осіб згідно з п. 5 ст. 40 КЗпП України. Зокрема, щодо розірвання трудового договору, яке можливе за наявності попереднього припинення повноважень посадової особи (постанова Верховного Суду від 27.04.2022 у справі № 161/10904/20).

Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2023 року в справі № 766/23789/19 звертає увагу, що:

- це стосується лише посадових осіб – членів колегіального виконавчого органу господарського товариства чи одноособового керівника, на яких при призначенні на посаду покладаються функції з управління за рішенням власника або уповноваженого органу в межах своїх повноважень;

- щодо інших посадових осіб, то розірвання з ними трудового договору має відбуватись на інших підставах, встановлених трудовим законодавством, що також передбачає дотримання відповідних встановлених цим законодавством гарантій;

- при цьому віднесення статутом товариства певної посади до категорії «посадових осіб» не є підставою для визнання її такою, до якої застосовується положення п. 5 ст. 41 КЗпП.

У березні 2023 року постановою Верховного Суду № 761/24920/20 зроблено висновок, що спір щодо скасування наказу про звільнення за п. 5 ст. 41 КЗпП не пов'язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності роботодавця, а тому є трудовим спором. Тому спір необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства.

Голова Комітету НААУ з питань трудового права Вікторія Поліщук зазначила, що під посадовими особами юридичних осіб публічного права потрібно розуміти осіб, які мають повноваження здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів, їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт. Так, посадовими особами підприємства є керівник, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємств.

Також адвокат назвала основні порушення під час звільнення посадових осіб. Зокрема, було розглянуто одноразове грубе порушення законодавства про працю та наведено для прикладу постанову Верховного Суду від 17.11.2023 у справі № 326/789/21 (провадження № 61-4995св23). Звільнити за одноразове грубе порушення трудових обов'язків можна за умови, коли грубе порушення трудових обов`язків: є одноразовим, а не тривалим і системним; вбачається за можливе визначити, у чому конкретно полягає одноразове грубе порушення трудових обов`язків з боку працівника (державного службовця); наявний причинний зв'язок між порушенням працівником трудових обов'язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення та стали підставою для звільнення з займаної посади відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України; а також не пропущені строки застосування дисциплінарного стягнення.

Не менш важливим є й аналіз установчих документів та службових обов’язків, у яких можуть бути визначені особливості службового розслідування або звільнення посадових осіб. Якщо ж наявні будь-які сумніви або підстави, що унеможливлюють звільнення працівника за одноразове грубе порушення законодавства про працю, то у такому разі краще звільняти за іншою підставою.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

Популярні новини

Комітет ВР підтримав законопроєкт про гарантії адвокатів. Його доопрацюють за участі НААУ

Законодавство

Комітет ВР підтримав законопроєкт про гарантії адвокатів. Його…

Комітет ВР з питань правової політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт, який має узгодити Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із Конвенцією Ради Європи про захист професії адвоката. Далі його доопрацюють з урахуванням позиції НААУ.

17:51 Пт 20.11.26 863
Окрема «військова» адвокатура зменшить доступ військових до захисту – думка

Дискусія

Окрема «військова» адвокатура зменшить доступ військових до…

Реформа військової юстиції має посилити захист прав військовослужбовців, а не лише дисципліну. Тому Україні потрібні не паралельні системи, побудовані на військовому підпорядкуванні, а сильні, незалежні та спеціалізовані інституції: судді й прокурори з глибоким знанням військового права, незалежна Військова поліція, адвокати з реальним доступом до своїх підзахисних.

17:16 Пт 20.11.26 450
Членкиня Комітету НААУ стала першою українкою, обраною до Ради директорів INTA

Привітання

Членкиня Комітету НААУ стала першою українкою, обраною до Ради…

Членкиню Ради Комітету НААУ з питань інтелектуальної власності, адвокатку Ганну Прохорову обрано до Ради директорів Міжнародної асоціації торговельних марок (INTA) на 2027–2029 роки.

12:47 Пт 20.11.26 381
НААУ підтримала оновлення правил визначення розміру застави

Законодавство

НААУ підтримала оновлення правил визначення розміру застави

Застава має бути процесуальною гарантією виконання підозрюваним своїх обов’язків, а не відшкодуванням шкоди чи прихованою формою покарання. Тому зміни, які зобов’язують враховувати реальний майновий стан особи під час визначення розміру застави, є слушними та актуальними.

11:56 Пт 20.11.26 416
Навіщо адвокату просити ШІ грати на боці опонента

Навчання

Навіщо адвокату просити ШІ грати на боці опонента

Під час підготовки до судового засідання штучний інтелект може перевірити правову позицію адвоката на міцність. Для цього модель варто попросити виступити на боці опонента, чітко описати їй завдання.

9:25 Пт 20.11.26 541
Адвокати підготують пропозиції до оновленої Стратегії нацбезпеки

Дискусія

Адвокати підготують пропозиції до оновленої Стратегії нацбезпеки

Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення оновити Стратегію національної безпеки й залучити до цієї роботи інституції громадянського суспільства. У Національній асоціації адвокатів України також підготують пропозиції до документа.

13:43 Чт 19.11.26 437
У Страсбурзі обговорили кроки до ратифікації Україною Конвенції про захист професії адвоката

Законодавство

У Страсбурзі обговорили кроки до ратифікації Україною Конвенції…

18 листопада у Страсбурзі делегація НААУ на чолі з Лідією Ізовітовою зустрілася з Постійним представником України при Раді Європи Миколою Точицьким. Учасники обговорили перспективи ратифікації Конвенції про захист професії адвоката та впровадження її положень у законодавство України.

11:14 Чт 19.11.26 1076
Оголошення в міжнародний розшук не може залежати від припущень слідчого – НААУ

Законодавство

Оголошення в міжнародний розшук не може залежати від припущень…

Інструменти розшуку, екстрадиції й допиту за кордоном мають застосовуватися на підставі об’єктивних і перевірюваних даних, під судовим контролем і з гарантіями права на захист, а не на розсуд органу досудового розслідування.

9:14 Чт 19.11.26 432

Вестник:№ 9 вересень 2026 -;
Адвокат+;
Міжнародна благодійна допомога для НААУ;
Доступ до адвокатської професії -;
Рекомендації щодо захисту професейних та;
Навчальні продукти для адвокатів;
НеВестник 4

Категорія

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл