КГС порахував хвилини засідань для компенсації правничої допомоги
![](/assets/uploads/news/judicial-practice-news/2024-01-17-kgs_65a7d693761ba.jpg)
Прибуття адвоката до суду та очікування ним засідань іноді можуть коштувати дорожче, ніж його участь у самих судових засіданнях. Бо це все є складовими правничої допомоги.
Нюанси стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу розглядав Касаційний господарський суд у справі №905/493/22. Текст додаткової ухвали від 06.12.2023 нещодавно був оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Компанія, що виграла судовий спір у касаційній інстанції, хотіла стягнути витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 2,45 тис. євро з процесуального опонента. Останній просив зменшити розмір цих витрат до нуля, оскільки сума гонорару, яка за договором мала визначатися виходячи з погодинної ставки 150 євро, не була належним чином обґрунтована. Адвокат аж ніяк не міг витратити 16,3 год. роботи на підготовку відзиву та участь у двох судових засіданнях.
Тоді за підрахунок витраченого адвокатом часу та його справедливого гонорару взялися судді.
Вони виходили з того, що адвокат, маючи обов`язок представляти інтереси клієнта в суді, бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію (зокрема, підготовку процесуального документа, виступ в суді), але і за вчинення комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації процесуальних прав та захист інтересів клієнта.
КГС порахував, що відзив на касаційну скаргу, наданий компанією, був викладений на чотирьох сторінках. З урахуванням необхідності вивчення касаційної скарги, аналізу судової практики та позицій Верховного Суду, разом із складанням документу усе могло тривати чотири години (що за договором коштує 600 євро). Отже виходить, що на підготовку одного аркушу процесуального документу необхідна одна година робочого часу.
Щодо стягнення судових витрат, пов`язаних із участю адвоката у трьох судових засіданнях, то сумарно вони тривали 41 хвилину. Але розпочалися пізніше призначеного часу. Тож представник компанії був вимушений витратити час на очікування їх початку. Хоча скільки саме у рішенні не уточняється, втім зазначається, що необхідність та тривалість такого очікування не залежали від волі представника компанії, а фактично було вимушеним заходом перед безпосередньою участю у засіданнях для того, щоб здійснити захист інтересів клієнта в суді.
У зв’язку із цим КГС нагадав сталу позицію ВС в інших справах про те, що прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.
Зрештою КГС визначив розмір відшкодування витрат за участь у судових засіданнях в суді касаційної інстанції до 4 годин, що становило 600 євро. Зважаючи на встановлену тривалість судових засідань випливає, що на дорогу і очікування засідань адвокат витратив 3 год., 19 хвилин.
Тож у підсумку, оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат та клопотання про їх зменшення, виходячи з критеріїв, визначених у ч.4 ст.126 ГПК, та обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку, що заява компанії про відшкодування судових витрат у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанцій підлягає частковому задоволенню у розмірі 1,2 тис. євро.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-25-shabel-n-kov_66a23321e916a.jpg)
Дискусія
Стан енергетичної спроможності країни: чого очікувати бізнесу
Незважаючи на всі намагання держави зменшити дефіцит електроенергії, сподіватися бізнесу на покращення ситуації поки не варто.
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-25-kom-teti_66a22557170a0.jpg)
Дискусія
Проблеми захисту персональних даних в умовах воєнного стану…
В умовах воєнного стану особливої актуальності набуло питання уточнення даних про військовозобов'язаних. Адже держава повинна мати актуальну інформацію про мобілізаційний резерв. Водночас, цей процес супроводжується виникненням правових проблем.
![](/assets/uploads/news/anons/2024-07-24-forum_66a0f5a9635cd.jpg)
Анонс
Розпочато реєстрацію на Форум ім. Й.Бронза
23 серпня в Одесі відбудеться Форум з кримінального права та процесу імені Йосипа Бронза. Відкрито реєстрацію на захід.
![](/assets/uploads/news/judicial-practice-news/2024-07-24-ks_66a0be6398aaf.jpg)
Cудова практика
Автоматичне продовження тримання під вартою порушує право на…
Конституцією не визначено можливості обмеження права на свободу та особисту недоторканність, права на судовий захист, презумпції невинуватості та права на захист. Відтак, норма ч. 6 ст. 615 КПК про можливість автоматичного (без рішення суду) продовження тримання під вартою суперечить Основному Закону.
![](/assets/uploads/news/navchannya/2024-07-23-veb-nar_669fa2d718c84.jpg)
Навчання
Інхаус або зовнішній консультант: що молодому юристу варто знати?
Куди молодому правнику краще йти працювати: до юридичної фірми чи на підприємство? Як визначитися з пріоритетами, реально оцінити свої можливості та максимально ефективно використати набуті знання?
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-18-tck_669911b9e97a7.jpg)
Дискусія
Уточнення військово-облікових даних: спірні питання обговорили…
16 липня сплив установлений законом 60-денний термін, протягом якого громадяни України мали стати на військовий облік або уточнити свої військово-облікові дані. Напередодні в НААУ обговорювали повʼязані із цим проблемні питання.
![](/assets/uploads/news/vzaemodiya/2024-07-17-r_66977b8025826.jpg)
Взаємодія
У Раді Європи підтримують розвиток НААУ
Офіс Ради Європи в Україні надаватиме всіляку підтримку розвитку Національної асоціації адвокатів України та її ініціативам на користь українського суспільства.
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-16-shabel-n-kov_66962c2da2216.jpg)
Дискусія
Як компенсувати нестачу кадрів в будівельній сфері пояснив голова…
В Україні простежується дефіцит кадрів у будівельній сфері, який нині становить близько 40 %. Згідно з даними Конфедерації роботодавців України, за два роки кількість офіційно зареєстрованих працівників у будівельному секторі скоротилася на 25,4 %, до майже 300 тисяч людей. Будівельні компанії вимушені залучати до роботи іноземні кадри.