"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Екс-міністр оборони повертається до адвокатської практики
Право на заняття адвокатською діяльністю екс-міністра оборони України Олексія Резнікова поновлено згідно з п.1 ч.4 ст.31 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 16 січня на підставі його заяви.
Відповідні зміни внесені до особистої картки адвоката у Єдиному реєстрі адвокатів України.
Нагадаємо, О.Резніков зупинив право на заняття адвокатською діяльністю у березні 2020 року одразу після призначення на посаду Віце-прем‘єр-міністра України - Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (постанова ВР від 04.03.2020 № 516-IX «Про формування складу Кабінету Міністрів України»).
3 листопада 2021 року Верховна Рада України звільнила його з посади віцепрем'єра, а на наступний день призначила на посаду Міністра оборони України (постанова від 04.11.2021 №1857-IX). 5 вересня 2023 року парламент прийняв відставку О.Резнікова з цієї посади.
О.Резніков отримав свідоцтво адвоката у 1994 році у Львівській обласній КДКА. До роботи у Кабінеті Міністрів він працював у юридичних фірмах і адвокатських об’єдненнях. З 2008 року також був депутатом Київської міської ради, заступником міського голови — секретарем Київської міської ради, заступником голови Київської міської державної адміністрації.
У квітні 2014 року на позачерговому З’їзді адвокатів України в Одесі О.Резнікова було обрано одним із трьох членів Вищої ради юстиції (сьогодні – Вища рада правосуддя) за квотою адвокатури.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Доступ до професії
Кандидатам у адвокати: РАУ нагадала правила зарахування…
Для цілей допуску до кваліфікаційного іспиту робота кандидата на посадах науково-педагогічних працівників може бути зарахована як стаж у галузі права лише за умови, якщо ця посада вимагає юридичної освіти.
Привітання
Названо молодих правників року
Рада молодих юристів України відзначила правників, які у 2024–2025 роках продемонстрували найвищий рівень фахової майстерності, відповідальності та відданості професії.
Cудова практика
Судова практика у сфері містобудування: огляд рішень ВС
Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань будівельного права підготував та оприлюднив Дайджест судової практики у сфері містобудування за перший квартал 2025 року.
Етика
Корені професійної честі: як формувалися правила адвокатської…
Повага до клієнта, чесність перед судом і гідність у поведінці — ці принципи супроводжують адвокатуру протягом століть. Ще в часи магдебурського права на українських землях діяли приписи, які регулювали поведінку захисників і визначали межі їхньої відповідальності. І хоча змінилися епохи, а законодавство набуло сучасних форм, сам зміст етичних засад залишився незмінним: професія адвоката тримається на довірі, яку потрібно постійно підтверджувати.
Дискусія
Містобудівний кодекс: якими мають бути нові правила для відбудови…
Чи потрібна Україні окрема кодифікація у сфері містобудування, яку модель закону обрати та як забезпечити баланс між інтересами держави, громад, бізнесу і громадян в умовах повоєнної відбудови?
Взаємодія
Адвокати й музейники об’єдналися для збереження історії професії
Національна асоціація адвокатів України, Рада адвокатів Львівської області та Львівський історичний музей підписали Меморандум про співпрацю.
Дискусія
Лекторій з нагоди 75-річчя з дня прийняття Конвенції про захист прав…
Комітет медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України спільно з кафедрою медичного права ФПДО ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» організували та провели науково-практичний лекторій з нагоди 75-річчя з дня прийняття Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на тему «Повага до прав людини як категоричний імператив Європейської конвенції з прав людини».
Дискусія
Власність народу України на природні ресурси: між політикою, наукою…
Право власності народу України на природні ресурси, закріплене у статті 13 Конституції, залишається дискусійним щодо свого змісту й механізмів реалізації. Чи має воно реальне правове наповнення, хто є носієм цього права та як його забезпечити на практиці?
