"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Статутний капітал АБ та АО: скільки визначити?
Започатковуючи адвокатське бюро чи адвокатське об’єднання, у рішенні про його створення та статуті ви маєте зазначити інформацію про розмір статутного капіталу. Яку суму слід указати?
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр має містити певні дані про юридичну особу, серед яких (п.15) - розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) та розмір частки кожного із засновників (учасників).
Для окремих юридичних осіб (банки, страхові компанії) існує вимога мінімального розміру статутного капіталу. Її сенс полягає у захисті інтересів кредиторів. Останні можуть (і то теоретично) задовольнити вимоги до юридичної особи за рахунок статутного капіталу.
Але до мінімального розміру статутного капіталу АБ чи АО вимог не існує. Тобто, він має бути, але його розмір може складати формальну 1 гривню. Тоді який в ньому сенс?
Статутний капітал у випадку АБ або АО навряд чи виконує економічну функцію. Хоча дехто все ж орієнтується на його розмір, оцінюючи репутацію та надійність контрагента. Але з цього приводу існують сумніви, адже тут слід знати як формувався капітал (грошима, майном чи інтелектуальною власністю, яку засновник може оцінити і в мільярд гривень).
І все ж більше значення в даному випадку має не розмір, а розподіл участі засновників у його формуванні. Щоправда, це не стосується бюро, адже воно створюється одним адвокатом, внесок якого буде завжди 100%.
Для адвокатського об’єднання варто враховувати, що участь засновників у формуванні статутного капіталу впливає на корпоративні відносини (участь в управлінні АО), а також на розподіл прибутків шляхом нарахування та виплати дивідендів.
Нагадаємо, згідно зі ст. 96-1 Цивільного кодексу, корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку у статутному капіталі юридичної особи.
Засновники зокрема мають право:
- брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом;
- брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку.
- здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об’єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі;
- одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації.
Корпоративними відносинами є відносини між учасниками юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.
Матеріал підготував заступник голови Комітету НААУ з питань адвокатської практики Дмитро Хуторний.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дорожня карта
Доступ до професії: підгрупа зосередилась на стажуванні та…
У НААУ відбулося чергове засідання підгрупи «Доступ до професії та підготовка адвоката. Організаційні форми адвокатської діяльності» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Дискусія
Новий Трудовий кодекс: адвокати назвали сильні сторони і ризики…
Проект Трудового кодексу містить низку прогресивних положень, спрямованих на модернізацію трудового законодавства: цифровізація процедур, розширення форм зайнятості, підвищення прозорості оплати праці. Водночас, деякі системні питання потребують доопрацювання.
Дорожня карта
Реформа без даних і адвокатури: що показав старт у Мін’юсті
У Мін’юсті відбулося перше засідання робочої групи з реформування адвокатури. Але замість фахової підготовки законодавчих змін ми побачили саме те, про що напередодні в Києві говорив директор Armada Network Дейл Армстронг: не реформу, а боротьбу за контроль над порядком денним через вузьке коло “стейкхолдерів”, які самі формують для себе ехо‑систему впливу.
Сумна звістка
Помер голова КДКА Черкаської області Володимир Хлистуненко
З глибоким сумом і скорботою повідомляємо про непоправну втрату – смерть голови КДКА Черкаської області, досвідченого адвоката і авторитетного представника правничої спільноти Володимира Хлистуненка.
Cудова практика
Відсутність e-mail не є підставою для повернення скарги на адвоката
Відсутність у особи електронної адреси сама по собі не може бути підставою для повернення КДКА скарги на поведінку адвоката, якщо скаржник прямо зазначив, що не має e-mail. Але це не стосується адвокатів — вони зобов’язаний мати електронний кабінет у ЄСІТС.
Дорожня карта
Адвокатура, євроінтеграція і межі втручання: американський звіт…
Після презентації в Брюсселі звіт «Українська адвокатура в контексті верховенства права та євроінтеграції» дістався Києва. Він засвідчив існування критичних проблем як у розумінні самої природи самоврядної професії, так і в появі навколо української адвокатури «ринку тіньової звітності».
Дискусія
ЕКОПФО та ВЛК: де система дає збій
Нова система оцінювання повсякденного функціонування особи і практика проходження ВЛК вже породили чимало питань — від нечітких процедур до складнощів з оскарженням рішень. Їх дослідили адвокати під час круглого столу «Проблемні питання ЕКОПФО та ВЛК», який організували Комітет НААУ з питань захисту прав осіб з інвалідністю та ВГО «Правозахисна спілка інвалідів».
Дорожня карта
Доступ до професії адвоката: підгрупа визначила вектор змін
У понеділок, 16 березня, відбулося засідання підгрупи «Доступ до професії та підготовка адвоката. Організаційні форми адвокатської діяльності» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права.