"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Свобода слова в Інтернеті: на що звертає увагу ЄСПЛ
Основну роль у вирішенні українськими суддями спорів, пов’язаних із захистом свободи слова в Інтернеті, сьогодні починає виконувати практика Європейського суду з прав людини.
Її розглянула членкиня Ради Комітету НААУ з питань медіа та рекламного права Аліна Правдиченко під час вебінару «Свобода слова в Інтернеті: останні тенденції в практиці ЄСПЛ».
Вона зауважила, що право на свободу слова є одним із базових прав і гарантовано як низкою міжнародних документів, так і українським законодавством, в тому числі в Інтернеті. Незважаючи на однаковість загальних стандартів, існує багато особливостей щодо регулювання свободи слова у мережі, які використовує у судовій практиці ЄСПЛ.
«Європейський суд з прав людини підкреслював, що оскільки потенційна шкода від розповсюдження інформації в Інтернеті може бути значно більшою, підходи до регулювання свободи слова онлайн і офлайн мають відрізнятись. Так, у своїх рішеннях ЄСПЛ враховує як технічні особливості соціальних мереж, про що свідчить розгляд справ про юридичну природу поширень гіперпосилань (репостів) чи вподобайок (лайків), так і загалом специфіку розповсюдження інформації в інтернеті», - наголосила адвокат.
Особливо ЄСПЛ звертає увагу на такі моменти:
1) легкість пошуку інформації в Інтернеті та доступність у будь-який час (враховується, наскільки доступною для загалу є чутлива інформація про конкретних осіб у кожному конкретному випадку, чи видається вона в результатах пошукових систем, чи міститься в архівах виключно для підписників, чи є платною тощо);
2) строки, протягом яких інформація була чи є доступною в Інтернеті (з одного боку, довга тривалість знаходження інформації у всесвітній мережі зменшує її актуальність, а отже, і суспільний інтерес в її отриманні, що впливає на рішення у справах про захист права на приватне життя; з іншого боку - чим довше інформація знаходиться в Інтернеті, тим більшою є потенційна шкода від неї, наприклад, це стосується справ про поширення мови ворожнечі);
3) розміри потенційної аудиторії (інформація, яка міститься в Інтернеті, доступна для ознайомлення значно більшій кількості людей ніж, наприклад, інформація, що міститься у друкованому виданні, саме тому суд, зокрема, враховує статус особи, яка опублікувала той чи інший контент (наприклад, чи є вона відомим блогером або пересічним користувачем), кількість переглядів інформації тощо);
4) високий ступінь анонімності користувачів (загальний принцип полягає в тому, що ідентифікація особи створює небажану увагу і позбавляє її можливості публікувати інформацію та вільно висловлювати свої думки, проте анонімність не має бути абсолютною, особливо в тих випадках, коли йдеться про очевидно протиправний контент).
За окремими категоріями справ ЄСПЛ враховує також й інші моменти, зокрема негативні наслідки постійної доступності інформації в Інтернеті, зміст і форму публікації, політичний і соціальний контекст. Зокрема, привертає увагу рішення у справі «Гапоненко проти Латвії», де ЄСПЛ, розглядаючи питання про публікації суперечливих заяв щодо відносин Латвії з РФ та із західними країнами на сторінці у Facebook, вказав, що не можна ігнорувати факти російської агресії проти України та Грузії. Відповідно утримання під вартою цілком може бути пропорційним заходом у контексті необхідності попередити повторення інтернет-публікацій, доступних широкій аудиторії, які могли бути злочинами, направленими проти конституційного ладу.
Окрему увагу ЄСПЛ приділяє питанням відповідальності посередників за контент, опублікований третіми особами. Зокрема, йдеться про відповідальність соціальних мереж, блогерів, новинних порталів за коментарі користувачів. У цьому випадку враховується як статус посередника (чи діє він на комерційних засадах, чи втручається у зміст публікацій або ж просто надає майданчик для їх розміщення тощо), так і вжиті ним заходи (наприклад, наявність системи моніторингу та скарг на протиправні коментарі, оперативність їх видалення).
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дискусія
Адвокати підготують пропозиції до оновленої Стратегії нацбезпеки
Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення оновити Стратегію національної безпеки й залучити до цієї роботи інституції громадянського суспільства. У Національній асоціації адвокатів України також підготують пропозиції до документа.
Законодавство
У Страсбурзі обговорили кроки до ратифікації Україною Конвенції…
18 листопада у Страсбурзі делегація НААУ на чолі з Лідією Ізовітовою зустрілася з Постійним представником України при Раді Європи Миколою Точицьким. Учасники обговорили перспективи ратифікації Конвенції про захист професії адвоката та впровадження її положень у законодавство України.
Законодавство
Оголошення в міжнародний розшук не може залежати від припущень…
Інструменти розшуку, екстрадиції й допиту за кордоном мають застосовуватися на підставі об’єктивних і перевірюваних даних, під судовим контролем і з гарантіями права на захист, а не на розсуд органу досудового розслідування.
Навчання
Як молодому адвокату відповідати на несподівані запитання суду
Молодий адвокат часто сприймає несподіване запитання судді як перевірку власної компетентності, особливо коли в залі присутній клієнт. Проте коректно попросити час, уточнити запитання чи послатися на матеріали справи – професійніше, ніж імпровізувати.
Дискусія
Адвокати і правоохоронці шукають спільні стандарти публічної…
Новини про підозри чи затримання на сайтах правоохоронних органів часто формують думку про вину осіб раніше за суд. Аби презумпція невинуватості не була формальною припискою наприкінці матеріалу, адвокатура пропонує напрацювати стандарти та порядок швидкого виправлення помилок.
Навчання
Видалене зі смартфону листування можна відновити за кількох умов
Клієнт хоче довести в суді погрози, які отримав у месенджері, але співрозмовник уже видалив чат «для всіх». Повідомлення ще можна відновити як доказ, якщо діяти швидко: від перших дій клієнта з телефоном залежить, чи знайде їх експерт.
Привітання
НААУ – 14 років: від Закону про адвокатуру до Конвенції Ради Європи
Сьогодні, 17 листопада, Національній асоціації адвокатів України виповнюється 14 років. Цей рік приніс подію, яку ще недавно важко було уявити: незалежність адвокатури та її самоврядних організацій закріплено в міжнародному договорі.
Законодавство
Відмова від свідоцтва експерта знизить якість експертиз — НААУ
Якщо у висновку експерта замість свідоцтва судового експерта зазначатимуть реквізити документів про професійну діяльність, сторони й суди не матимуть підстав для визначення рівня фаховості експерта. Оцінка стане суб'єктивною, а допустимість доказів — предметом маніпуляцій.