Відшкодування витрат на правничу допомогу у справах про банкрутство: судова практика
![](/assets/uploads/news/judicial-practice-news/2023-12-22-vs_65859624b792e.jpg)
Процедура банкрутства має суттєві відмінності від позовного провадження: справи набагато триваліші, а кількість учасніиків більша. Певні особливості має і процес відшкодування витрат на правничу допомогу.
Про судову практикою з останнього питання розповів секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олег Васьковський під час V Міжнародної науково-практичної конференції «Адвокатура України: сучасний стан та перспективи розвитку», яка нещодавно проходила у Харкові, повідомляється на сайті ВС.
О.Васьковський згадав декілька постанов його судової палати.
Так, в ухвалі від 22.09.2021 року у справі № 5017/2833/2012 КГС ВС відмовив у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат. Палата звернула увагу на відсутність у процесуальному законі положень щодо покладення витрат, пов’язаних із розглядом справи про банкрутство, на іншу ніж сторони у справі особу, керуючись принципом диспозитивності. Судді дійшли висновку про відсутність правових підстав вважати, що суд може покласти витрати, пов’язані з розглядом справи одного учасника у справі про банкрутство на іншого учасника у справі про банкрутство, який відповідно до положень Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не може бути визначений як сторона у справі про банкрутство.
Суддя поділився спостереженням, що останнім часом усе частіше адвокати подають клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу у справах про банкрутство вже після вирішення судом процедурних питань.
У цьому контексті він звернув увагу на абз. 2 ч. 3 ст. 233 ГПК, який передбачає, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті. Тобто розподіл судових витрат, понесених однією зі сторін спору на професійну правничу допомогу, здійснюється судом за результатами розгляду справи (вирішення спору по суті).
У справі № 904/1907/15 перед КГС ВС було поставлено питання щодо визначення правової природи витрат на професійну правничу допомогу, які виникли в покупця після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у зв’язку з визнанням недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута та застосуванням наслідків недійсності правочину. У постанові від 23.09.2021 палата дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу за результатами розгляду вимоги про застосування наслідків недійсності договору, укладеного за результатами аукціону, не охоплюються реституційними наслідками. Вони належать до витрат, пов’язаних із провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в господарському суді. Тож йдеться про загальний порядок розподілу та відшкодування, передбачений нормами ГПК. Такі витрати не є поточними вимогами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та належать:
1) у справі про банкрутство – до вимог першої черги (ч. 1 ст. 64 КУзПБ);
2) у справі про неплатоспроможність – до витрат, що відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (ч. 2 ст. 133 КУзПБ).
Також секретар палати звернув увагу на дві особливості відшкодування витрат, на які неодноразово указував ВС.
По-перше, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова КГС ВС від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
По-друге, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
З іншими темами, які висвітлювалися на міжнародній науково-практичній конференції, можна ознайомитися за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-25-shabel-n-kov_66a23321e916a.jpg)
Дискусія
Стан енергетичної спроможності країни: чого очікувати бізнесу
Незважаючи на всі намагання держави зменшити дефіцит електроенергії, сподіватися бізнесу на покращення ситуації поки не варто.
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-25-kom-teti_66a22557170a0.jpg)
Дискусія
Проблеми захисту персональних даних в умовах воєнного стану…
В умовах воєнного стану особливої актуальності набуло питання уточнення даних про військовозобов'язаних. Адже держава повинна мати актуальну інформацію про мобілізаційний резерв. Водночас, цей процес супроводжується виникненням правових проблем.
![](/assets/uploads/news/anons/2024-07-24-forum_66a0f5a9635cd.jpg)
Анонс
Розпочато реєстрацію на Форум ім. Й.Бронза
23 серпня в Одесі відбудеться Форум з кримінального права та процесу імені Йосипа Бронза. Відкрито реєстрацію на захід.
![](/assets/uploads/news/judicial-practice-news/2024-07-24-ks_66a0be6398aaf.jpg)
Cудова практика
Автоматичне продовження тримання під вартою порушує право на…
Конституцією не визначено можливості обмеження права на свободу та особисту недоторканність, права на судовий захист, презумпції невинуватості та права на захист. Відтак, норма ч. 6 ст. 615 КПК про можливість автоматичного (без рішення суду) продовження тримання під вартою суперечить Основному Закону.
![](/assets/uploads/news/navchannya/2024-07-23-veb-nar_669fa2d718c84.jpg)
Навчання
Інхаус або зовнішній консультант: що молодому юристу варто знати?
Куди молодому правнику краще йти працювати: до юридичної фірми чи на підприємство? Як визначитися з пріоритетами, реально оцінити свої можливості та максимально ефективно використати набуті знання?
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-18-tck_669911b9e97a7.jpg)
Дискусія
Уточнення військово-облікових даних: спірні питання обговорили…
16 липня сплив установлений законом 60-денний термін, протягом якого громадяни України мали стати на військовий облік або уточнити свої військово-облікові дані. Напередодні в НААУ обговорювали повʼязані із цим проблемні питання.
![](/assets/uploads/news/vzaemodiya/2024-07-17-r_66977b8025826.jpg)
Взаємодія
У Раді Європи підтримують розвиток НААУ
Офіс Ради Європи в Україні надаватиме всіляку підтримку розвитку Національної асоціації адвокатів України та її ініціативам на користь українського суспільства.
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-16-shabel-n-kov_66962c2da2216.jpg)
Дискусія
Як компенсувати нестачу кадрів в будівельній сфері пояснив голова…
В Україні простежується дефіцит кадрів у будівельній сфері, який нині становить близько 40 %. Згідно з даними Конфедерації роботодавців України, за два роки кількість офіційно зареєстрованих працівників у будівельному секторі скоротилася на 25,4 %, до майже 300 тисяч людей. Будівельні компанії вимушені залучати до роботи іноземні кадри.