Відшкодування витрат на правничу допомогу у справах про банкрутство: судова практика
Процедура банкрутства має суттєві відмінності від позовного провадження: справи набагато триваліші, а кількість учасніиків більша. Певні особливості має і процес відшкодування витрат на правничу допомогу.
Про судову практикою з останнього питання розповів секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олег Васьковський під час V Міжнародної науково-практичної конференції «Адвокатура України: сучасний стан та перспективи розвитку», яка нещодавно проходила у Харкові, повідомляється на сайті ВС.
О.Васьковський згадав декілька постанов його судової палати.
Так, в ухвалі від 22.09.2021 року у справі № 5017/2833/2012 КГС ВС відмовив у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат. Палата звернула увагу на відсутність у процесуальному законі положень щодо покладення витрат, пов’язаних із розглядом справи про банкрутство, на іншу ніж сторони у справі особу, керуючись принципом диспозитивності. Судді дійшли висновку про відсутність правових підстав вважати, що суд може покласти витрати, пов’язані з розглядом справи одного учасника у справі про банкрутство на іншого учасника у справі про банкрутство, який відповідно до положень Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не може бути визначений як сторона у справі про банкрутство.
Суддя поділився спостереженням, що останнім часом усе частіше адвокати подають клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу у справах про банкрутство вже після вирішення судом процедурних питань.
У цьому контексті він звернув увагу на абз. 2 ч. 3 ст. 233 ГПК, який передбачає, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті. Тобто розподіл судових витрат, понесених однією зі сторін спору на професійну правничу допомогу, здійснюється судом за результатами розгляду справи (вирішення спору по суті).
У справі № 904/1907/15 перед КГС ВС було поставлено питання щодо визначення правової природи витрат на професійну правничу допомогу, які виникли в покупця після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у зв’язку з визнанням недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута та застосуванням наслідків недійсності правочину. У постанові від 23.09.2021 палата дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу за результатами розгляду вимоги про застосування наслідків недійсності договору, укладеного за результатами аукціону, не охоплюються реституційними наслідками. Вони належать до витрат, пов’язаних із провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в господарському суді. Тож йдеться про загальний порядок розподілу та відшкодування, передбачений нормами ГПК. Такі витрати не є поточними вимогами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та належать:
1) у справі про банкрутство – до вимог першої черги (ч. 1 ст. 64 КУзПБ);
2) у справі про неплатоспроможність – до витрат, що відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (ч. 2 ст. 133 КУзПБ).
Також секретар палати звернув увагу на дві особливості відшкодування витрат, на які неодноразово указував ВС.
По-перше, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова КГС ВС від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
По-друге, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
З іншими темами, які висвітлювалися на міжнародній науково-практичній конференції, можна ознайомитися за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Війна
В.Гвоздій розповів фінським колегам про досвід діяльності…
Фінляндія, яка має близько 1300 км сухопутного кордону з Росією, у квітні 2023 року вступила до НАТО. Втім межування з агресивним сусідом очевидно залишає актуальними ризики конфлікту і навіть війни. Тому фінські адвокати цікавляться досвідом українських колег з організації роботи в умовах воєнного стану.
Доступ до професії
Освітянам і студентам розповіли про становлення та традиції…
Науково-методичний Центр досліджень адвокатури і права НААУ розпочав співпрацю з Національною академією педагогічних наук України. Першим спільним заходом двох інституцій став вебінар для викладачів та студентів.
Самоврядування
Як має діяти КДКА, якщо суд скасував її рішення у дисциплінарній…
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону продовжує розглядати дисциплінарну скаргу після скасування судом рішення КДКА по суті дисциплінарної справи, якщо рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката є діючим.
Дискусія
Інструменти розшуку активів у цифрову епоху обговорили експерти
Іноді фото улюбленого собаки, розміщене у соцмережі, може дати зачіпку для виявлення прихованих активів недобросовісного боржника. А для ефективного стягнення необхідний доступ до відповідних реєстрів та баз даних країн ЄС.
Cудова практика
За подачу однотипних заяв суд може накласти штраф – нагадали у ГСК
Синхронна подача однотипних заяв як однією особою, так і від імені різних осіб, можуть визнаватися зловживанням процесуальними правами, із притягненням винних осіб до відповідальності у вигляді штрафу.
За кордоном
Як українському адвокату почати практику у Чехії
Аби почати практикувати міжнародне право та право рідної країни у Чеській Республіці, українському адвокату необхідно набути статус іноземного адвоката в цій країні і потрапити до реєстру Асоціації адвокатів Чехії.
Війна
Захист прав осіб з інвалідністю під час мобілізації: адвокати…
Мобілізація осіб з інвалідністю проти їх волі та з порушенням установленого порядку звісно неприпустима. І хоча подальше звернення до суду забезпечує поновлення прав, утім це завжди зайві витрати часу, додатковий стрес та моральна шкода.
Дискусія
Чому українці побоюються штучного інтелекту пояснив експерт…
Попри швидкоплинність процесу розповсюдження штучного інтелекту в світі, в Україні більшість людей побоюються використовувати новітні технології на практиці. Це пов’язано необізнаністю та відсутністю правового регулювання використання ШІ.