"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Чи мають АБ та АО застосувати РРО/ПРРО?
У Комітеті НААУ з питань митного та податкового права підготували рекомендації щодо застосування адвокатськими бюро та адвокатськими об’єднаннями реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Правову позицію з цього питання сформулював голова Комітету Яків Воронін.
Відповідно до абз. 1 преамбули Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі – Закон №265/95) цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Отже, Закон №265/95 регулює правовідносини у сферах:
- торгівлі,
- громадського харчування,
- послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Згідно зі статтею 131-2 Конституції адвокатура діє для надання професійної правничої допомоги в Україні.
Закон №265/95 не містить визначення поняття «сфери торгівлі, громадського харчування та послуг», так само як і Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачає, що адвокатська діяльність належить до вказаних сфер.
Терміни, використані в Законі №265/95 (товар (послуга), покупець, продавець, ціна), за суттю та формою не відповідають термінології, яка застосовується у спеціальному законі, яким є Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (правнича допомога, клієнт, адвокат, гонорар).
Аналізуючи Закон №265/95, можна зробити висновок, що він розповсюджує свою дію на суб'єктів, відмінних від адвокатських бюро та об'єднань. Суб'єктами, які здійснюють діяльність у сферах торгівлі, громадського харчування та послуг, є виконавці, продавці та споживачі. Правовідносини між цими сторонами регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
На підтвердження вказаного свідчить п. 15 ст. 3 Закону №265/95, відповідно до якого суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані: надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним Законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.
Відповідно до преамбули Закону «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
На підставі наведеного вище можна дійти висновку, що Закон №265/95 встановлює засади застосування РРО/ПРРО при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і стосується продажу товарів (послуг) у зазначених сферах споживачам, на яких розповсюджується дія Закону про захист прав споживачів.
До відносин, що виникли між адвокатським бюро або об'єднанням та клієнтом, не застосовуються положення Закону про захист прав споживачів (аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 24.11.2021 у справі №191/2617/19), а отже, до них не можуть бути застосовані і положення Закону №265/95.
Разом з тим, враховуючи, що за порушення вимог Закону №265/95 до платника податків податкові органи можуть застосовувати фінансові санкції, з метою запобігання їх застосування, рекомендуємо адвокатським бюро або об'єднанням до початку проведення розрахункових операцій звернутися до податкового органу для отримання індивідуальної податкової консультації, аргументуючи свій запит посиланням на те, що Закон №265/95 не розповсюджує свою дію на адвокатські бюро та об'єднання. Якщо надана податковим органом індивідуальна податкова консультація буде суперечити нормам або змісту відповідного податку чи збору, її можна оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії.
Випадки, коли за Законом №265/95 РРО/ПРРО не застосовується:
1. Відповідно до п. 14 ст. 9 Закону №265/95, реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
2. Якщо оплата гонорару здійснюється шляхом переказу на банківський рахунок (IBAN) адвокатського бюро або об'єднання, така оплата не є розрахунковою операцією та не вимагає застосування РРО/ПРРО.
Про необхідність використання РРО/ПРРО адвокатами, як самозайнятими особами, читайте статтю «Особливості готівкових розрахунків - чи потрібні РРО адвокатам?».
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Підтримка
Ментальне здоров’я, архіви і кібербезпека: НААУ та IBA оцінили хід…
Національна асоціація адвокатів України та Міжнародна асоціація юристів (IBA) розглянули хід реалізації спільних проєктів, які мають практичне значення в умовах війни: підтримку ментального здоров’я адвокатів, оцифрування архівів та посилення кібербезпеки адвокатської інфраструктури.
Дорожня карта
Гарантії адвокатської діяльності: підгрупа обговорила порушення…
6 травня відбулося засідання підгрупи «Гарантії адвокатської діяльності та захист адвокатів» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Дискусія
Обшуки, бізнес і адвокатська таємниця: межі втручання визначали…
Судовий контроль за проведенням обшуку не може зводитися до формального санкціонування слідчої дії. Без дотримання принципів змагальності та пропорційності дозвіл суду перестає бути засобом правового захисту та запобіжником від свавільного втручання.
Видання
Докази та доказування у трудових спорах: презентовано методичне…
Комітет НААУ з питань трудового права презентував методичні матеріали для адвокатів «Докази та доказування у трудових спорах». Видання має допомогти сформувати системний і практично орієнтований підхід до роботи з доказами у справах, що виникають із трудових правовідносин.
Навчання
Містобудівне право — студентам: Комітет НААУ провів освітні заходи
Комітет НААУ з питань будівельного права провів у квітні два заходи для студентів, присвячені містобудівному регулюванню. У фокусі – концепція майбутнього Містобудівного кодексу, європейський вектор реформи, практичні питання проєктування, дозвільних процедур і відповідальності архітектора.
Дискусія
But first IP mediation: чому медіацію варто пробувати першою
Спори у сфері інтелектуальної власності часто супроводжуються тривалими процесами, експертизами та значними витратами сторін. Альтернативою може бути підхід «But first IP mediation», за якого сторони ще на початковому етапі перевіряють можливість домовленості замість затяжного протистояння.
Cудова практика
Процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними у ЄСПЛ: огляд…
У Європейському суді з прав людини процесуальні прорахунки можуть звести нанівець навіть змістовно сильну заяву про порушення Конвенції. На цьому акцентує Огляд практики ЄСПЛ щодо України за 2025–2026 роки: процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними.
Дискусія
Правопорушення з нерухомістю: як бізнесу захистити активи
Правопорушення у сфері нерухомості дедалі частіше створюють ризики не лише для власників, а й для добросовісного бізнесу. Недоліки реєстраційних процедур, зловживання окремих суб’єктів і кримінальні провадження можуть призводити до втрати або обмеження прав на майно.