Ризики РАЦС на підставі документів окупаційної адміністрації назвали в НААУ
Ідея реєстрації актів цивільного стану (народження, шлюб, смерть) на тимчасово окупованих територіях на підставі документів, виданих окупаційною адміністрацією Російської Федерації, може бути реалізована лише у разі усунення наявних ризиків.
У Національній асоціації адвокатів України проаналізували проект Закону № 9069 від 28.02.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та за межами України».
Згідно з чинною редакцією Закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», реєстрація народження фізичної особи та її походження або смерті здійснюється на підставі медичних документів, які визначені МОЗ, та підтверджують такий факт. Реєстрація чи розірвання шлюбу, зміни імені проводиться за заявою до органу ДРАЦС. У разі відсутності медичних документів, реєстрація проводиться на підставі рішення суду, так само, як і встановлення факту шлюбу або розірвання шлюбу.
Автори законодавчої ініціативи вважають, що спрощений характер судової процедури встановлення фактів народження фізичної особи або смерті на ТОТ (яка полягає у невідкладному розгляді відповідних справ та негайному виконанні судових рішень органами ДРАЦС) є недостатнім для реінтеграції окупованих територій та підтримки зв’язків. Саме тому вони пропонують доповнити Закон новою статтею такого змісту:
«Стаття 17-1. Особливості державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України
1. Державна реєстрація актів цивільного стану на підставі медичних документів, що підтверджують факт народження чи смерті фізичної особи або документів, що підтверджують реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, смерті на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, виданих окупаційною адміністрацією Російської Федерації, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану, закордонними дипломатичними установами України в порядку, визначеному цим Законом.
2. Під час проведення державної реєстрації актів цивільного стану на підставі медичних документів, що підтверджують факт народження чи смерті фізичної особи або документів, що підтверджують реєстрацію актів цивільного стану на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, виданих окупаційною адміністрацією Російської Федерації, найменування адміністративно-територіальних одиниць зазначається відповідно до законодавства України».
У НААУ оцінили мету запровадження позасудового порядку реєстрації актів цивільного стану як нагальну. Водночас механізми, запропоновані для її реалізації, можуть нести в собі певні ризики як для громадян, так і для державного інституту в цілому.
Адже проектом не визначено чітких критеріїв щодо документів, за якими б уповноважені особи відділів РАЦС мали б змогу визначати наявність підстав для реєстрації у тому разі, коли юридичний факт стався на окупованій території.
Наявність таких критеріїв убачається принциповою для процедури реєстрації фактів народження та смерті, оскільки правові наслідки безпідставних реєстрацій цих юридичних фактів можуть спричинити порушення конституційних прав громадян та інтересів держави.
Важливим є визначення меж відповідальності посадових осіб та їх компетентності щодо надання об’єктивної та незалежної оцінки документам, що були видані окупаційною адміністрацією РФ. Адже посадова особа органу РАЦС не має інструментів для підтвердження достовірності документа.
Ці та інші зауваження і пропозиції до проекту Закону № 9069 були направлені Комітету ВР з питань правової політики.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Євроінтеграція
Адвокатура в складі Української делегації взяла участь у…
17 - 19 вересня у Брюсселі (Бельгія) проходить друга двостороння сесія Україна-ЄС в межах скринінгу відповідності законодавства України праву Європейського Союзу. У порядку денному - доповіді за трьома блоками: «Судова влада», «Антикорупційна політика», «Основоположні права».
Євроінтеграція
Україна на шляху до ОЕСР: адвокатура сприяє виконанню програми
Вступ в Організацію економічного співробітництва та розвитку є спільним викликом усіх національних інституцій, від якого залежить європейське майбутнє держави. Адвокатура робить свій унесок у виконання відповідної Програми ОЕСР для України.
Взаємодія
Аналітичне дослідження щодо обробки персональних даних у сфері…
Голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ Ірина Сенюта презентувала авторське Аналітичне дослідження щодо обробки персональних даних у сфері охорони здоров’я та дотримання прав людини в межах співпраці з Офісом Ради Європи в Україні.
Законодавство
Для захисту прав поновлених працівників необхідні зміни до КЗпП
До страхового стажу зараховуватиметься період, протягом якого особа була звільнена за місцем роботи, а потім поновлена на підставі рішення суду, яким таке звільнення визнано незаконним.
Cудова практика
Адвокат, якщо він не зупинив діяльність, безробітним не буває, - ВП ВС
Наявність в особи права на заняття адвокатською діяльністю унеможливлює надання їй статусу безробітного та призначення відповідної допомоги.
Cудова практика
Цивільне право та процес: оприлюднено дайджест судової практики
Дайджест судової практики у сфері цивільного права та процесу за I півріччя 2024 року оприлюднений на сайті Національної асоціації адвокатів України.
Законодавство
Обмеження доступу до реєстрів не має порушувати прав третіх осіб
Критерії та механізм обмеження під час воєнного стану доступу до відомостей державних реєстрів прав інтелектуальної власності, пов’язаних зі сферами національної безпеки і оборони, повинні виключати можливість порушення прав третіх осіб.
Дискусія
Проблеми стягнення в Україні віртуальних активів обговорили…
Україна, хоча і посіла пʼяте місце серед 154 країн світу в рейтингу глобального індексу впровадження криптовалют, вона досі не має законодавчого регулювання цієї галузі. Ухвалений на початку 2022 року Закон «Про віртуальні активи» так і не набрав чинності, оскільки був ветований Президентом.