"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Контролювати якість безоплатної правничої допомоги вправі лише адвокати
Визначена законом модель взаємодії адвокатури з органами, залученими до надання безоплатної правничої допомоги, а також особливий статус адвокатів в системі БПД, повинні бути відображені на підзаконному рівні.
На це звернула увагу голова Комітету НААУ з питань безоплатної правової допомоги Оксана Каденко, оцінюючи проект постанови Кабінету Міністрів «Деякі питання щодо організації надання безоплатної первинної правничої допомоги органами місцевого самоврядування».
Документ, який готували в Міністерстві юстиції, 11 жовтня розглянув Урядовий комітет з питань економічної, фінансової і правової політики, паливно-енергетичного комплексу, стратегічних галузей промисловості та правоохоронної діяльності.
Постановою Кабміну планується затвердити:
- Порядок залучення органами місцевого самоврядування адвокатів та інших фахівців у відповідній галузі права на надання безоплатної первинної правничої допомоги;
- Порядок надання безоплатної первинної правничої допомоги суб’єктами, що створюються або залучаються за договорами органами місцевого самоврядування.
Серед інших питань, заперечення під час засідання викликали кваліфікаційні вимоги до адвокатів, запропоновані для їхньої участі у наданні безоплатної первинної правничої допомоги (БППД), та суб’єкти перевірки якості допомоги.
Так, згідно із проектом Порядку, до надання БППД допускатимуть адвокатів, які відповідають чотирьом вимогам:
1) наявність відомостей про них у ЄРАУ;
2) стаж адвокатської діяльності не менше одного року,
3) участь у заходах підвищення кваліфікації адвокатів України (протягом поточного або попереднього року),
4) відсутність дисциплінарних стягнень (протягом останнього року).
При цьому для інших фахівців у галузі права, які також можуть надавати БППД, встановлено лише дві вимоги: наявність вищої юридичної освіти і стаж роботи у відповідній галузі права не менше одного року (за останні два роки).
Представляючи позицію розробника, заступник міністра юстиції Олександр Банчук пояснив, що такі вимоги до юристів мають забезпечити для органів місцевого самоврядування широкі можливості пошуку надавачів БППД. Щоправда, при цьому він не прокоментував доцільність запровадження підвищених вимог для адвокатів.
Але О.Каденко назвала такий диференційований підхід абсолютно необґрунтованим та дискримінаційним. «Презюмується, що адвокат за своїм статусом є професійним висококваліфікованим надавачем правничих послуг. Він вже має відповідний стаж роботи, пройшов кваліфікаційний відбір, постійно підвищує свою кваліфікацію тощо, - пояснила вона. - Якщо держава вважає, що надавати БППД можуть всі юристи, які після здобуття ступеня бакалавра мають один рік стажу роботи, то які підстави визначати для адвокатів додаткові підвищені цензи?».
Що стосується якості, повноти та своєчасності надання безоплатної правничої допомоги, то моніторити це, за задумом розробників, мають органи місцевого самоврядування. Бо, як пояснив заступник міністра, контролювати якість роботи має той, хто її оплачує.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 25 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» оцінювати надання адвокатами БППД мають комісії, утворені для цієї мети радами адвокатів регіонів. Органи місцевого самоврядування визначені лише як суб’єкти звернення.
«Тобто оцінку якості надання правничої допомоги законом віднесено до функцій адвокатського самоврядування, а суб’єктами здійснення визначено конкретні органи – комісії з оцінювання якості», - пояснила голова профільного комітету НААУ.
Вона наполягла, що перевірка якості професійної діяльності не може проводитись за межами інституту адвокатури сторонніми суб’єктами. «Фактично запропонованою редакцією норм проекту нівелюється гарантована законом незалежність адвокатури від органів державної влади та місцевого самоврядування, адже останні отримують функції контролю за адвокатами, - зауважила О.Каденко. - Адвокатура відповідно до закону створила систему органів оцінки якості надання БПД. І ця система здатна виконати покладені на неї завдання».
«Сьогодні немає ні фактичних, ні юридичних підстав порушувати закон і наділяти такими ж повноваженнями органи місцевого самоврядування», - резюмувала представник НААУ.
Національна асоціація адвокатів України і далі відстоюватиме позицію неприпустимості втручання органів державної влади та місцевого самоврядування у здійснення адвокатурою самоврядних функцій. Тож проект постанови Кабміну незабаром розгляне та оцінить Рада адвокатів України на спеціальному позачерговому засіданні.
Популярні новини
Дорожня карта
Гарантії адвокатської діяльності: підгрупа обговорила порушення…
6 травня відбулося засідання підгрупи «Гарантії адвокатської діяльності та захист адвокатів» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Дискусія
Обшуки, бізнес і адвокатська таємниця: межі втручання визначали…
Судовий контроль за проведенням обшуку не може зводитися до формального санкціонування слідчої дії. Без дотримання принципів змагальності та пропорційності дозвіл суду перестає бути засобом правового захисту та запобіжником від свавільного втручання.
Видання
Докази та доказування у трудових спорах: презентовано методичне…
Комітет НААУ з питань трудового права презентував методичні матеріали для адвокатів «Докази та доказування у трудових спорах». Видання має допомогти сформувати системний і практично орієнтований підхід до роботи з доказами у справах, що виникають із трудових правовідносин.
Навчання
Містобудівне право — студентам: Комітет НААУ провів освітні заходи
Комітет НААУ з питань будівельного права провів у квітні два заходи для студентів, присвячені містобудівному регулюванню. У фокусі – концепція майбутнього Містобудівного кодексу, європейський вектор реформи, практичні питання проєктування, дозвільних процедур і відповідальності архітектора.
Дискусія
But first IP mediation: чому медіацію варто пробувати першою
Спори у сфері інтелектуальної власності часто супроводжуються тривалими процесами, експертизами та значними витратами сторін. Альтернативою може бути підхід «But first IP mediation», за якого сторони ще на початковому етапі перевіряють можливість домовленості замість затяжного протистояння.
Cудова практика
Процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними у ЄСПЛ: огляд…
У Європейському суді з прав людини процесуальні прорахунки можуть звести нанівець навіть змістовно сильну заяву про порушення Конвенції. На цьому акцентує Огляд практики ЄСПЛ щодо України за 2025–2026 роки: процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними.
Дискусія
Правопорушення з нерухомістю: як бізнесу захистити активи
Правопорушення у сфері нерухомості дедалі частіше створюють ризики не лише для власників, а й для добросовісного бізнесу. Недоліки реєстраційних процедур, зловживання окремих суб’єктів і кримінальні провадження можуть призводити до втрати або обмеження прав на майно.
Самоврядування
Комітет НААУ з питань інтелектуальної власності запрошує адвокатів…
Адвокатів, які мають знання та практичний досвід у сфері інтелектуальної власності, запрошують долучитися до роботи профільного комітету Національної асоціації адвокатів України.