"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Електронка чи папір? Як суди вестимуть справи після 18 жовтня

Із впровадженням в обов’язковості ведення учасниками проваджень електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, постають питання подальшої форми ведення справ (електронна або паперова), а також внесення відповідних змін до інструкцій з діловодства в судах України.
Для їхнього обговорення народний депутат Роман Бабій нещодавно організував та провів засідання робочої групи за участі народних депутатів, суддів, представників Вищої ради правосуддя, Державної судової адміністрації, Ради суддів України, Національної асоціації адвокатів України. Нагадаємо, 18 жовтня вводиться в дію Закон від 29.06.2023 №3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами».
Змінені цим законом редакції ст. 6 Господарського процесуального кодексу, ст. 14 Цивільного процесуального кодексу та ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства передбачають, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та всі юридичні особи зобов’язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС (як це зробити – дивіться в покроковій відеоінструкції).
В ході обговорення питання член ВРП Роман Маселко висловився за ведення справи в комбінованій (цифровій та паперовій) формі. А голова РСУ Богдан Моніч запропонував рухатися в бік цифровізації судочинства. Водночас він зауважив, що особи, які відповідно до Закону не зобов’язані мати електронний кабінет (наприклад, особи похилого віку), не повинні обмежуватися в доступі до правосуддя.
Представники суддівського корпусу здебільшого підтримали зміни до інструкцій з діловодства в частині впровадження можливості формування судової справи в комбінованому вигляді. Вони посилалися на брак фінансування і великі витрати паперу. Також вони звернули увагу на відсутність зручного інтерфейсу в кабінеті судді для опрацювання матеріалів справи (багато суддів користується системою Д-3 для перегляду матеріалів справи). Окрім цього, аби мати змогу досліджувати матеріали справи в цифровому вигляді, кожна зала судових засідань, зокрема місце судді, має бути обладнана комп’ютером, чого наразі немає.
Заступник голови Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ Юрій Григоренко звернув увагу на те, що фізичні особи, в тому числі ФОПи, не зобов’язані мати електронні кабінети в ЄСІТС, хоча також можуть бути учасниками проваджень. «Це справи про адміністративні правопорушення, кримінальній справи, цивільні справи, малозначні, трудові та інші спори, - пояснив він. У господарських та адміністративних судах можуть бути спори за участю фізичної особи-підприємця (за умови самопредставництва), корпоративні спори між учасником товариства та товариством».
На думку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи фізичних осіб, які не матимуть електронного кабінету, може бути ускладнено. Адже наразі не передбачено механізму доступу цих осіб до матеріалів справи в цифровому або комбінованому вигляді. «Обмеження цієї категорії осіб у доступі до матеріалів справи буде обмеженням у доступі до правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», - резюмував Ю.Григоренко.
Популярні новини

Дискусія
Персональні дані у кримінальному процесі: де межа допустимого…
Захист персональних даних у кримінальному провадженні — між конституційними гарантіями та практичними ризиками. Цій темі був присвячений круглий стіл, проведений 19 червня 2025 року Секцією захисту персональних даних та права на доступ до інформації Комітету НААУ з питань захисту прав людини.

Cудова практика
АО мають виконувати норматив з працевлаштування осіб з…
Адвокатські обʼєднання підпадають під дію Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» як роботодавці. Тож зобовʼязані виконувати норматив працевлаштування осіб з інвалідністю.

Дискусія
Пост із наслідками: чому адвокат не має «приватної зони» в…
Адвокат у соцмережах — це не приватна особа, а завжди публічний представник професії. Навіть неусвідомлені порушення можуть мати наслідки — аж до втрати статусу.

Cудова практика
Воєнний стан і трудові відносини: дайджест судової практики…
Комітет НААУ з питань трудового права презентував новий дайджест судової практики за II квартал 2025 року. В ньому зібрано 14 постанов Верховного Суду з трудових спорів, які формують орієнтири для правозастосування в умовах воєнного стану.

Привітання
Привітання з Днем Конституції України!
Шановні колеги!

Навчання
Адвокатам нагадали: відпочинок — це обовʼязок, а не винагорода
Чи можна залишатися ефективним фахівцем, ігноруючи сигнали втоми? Чи здатен адвокат надавати правничу допомогу, не дбаючи про власне ментальне здоров’я? Ці запитання стали центральними на вебінарі «Відпочинок: лінь чи необхідність?».

Дискусія
10 тем великої приватизації обговорили адвокати з очільницею Фонду…
Велика приватизація — тема, яка рідко стає предметом публічної дискусії, хоча саме від неї значною мірою залежить економічне майбутнє країни. Як саме держава обирає, що продавати, на яких умовах і якими механізмами захищає себе й інвестора? Як працює з проблемними активами, санкційним майном та міжнародними покупцями?

Дискусія
ПАЕ проти договору: про конфлікт норм у роботі адвоката
Укладення договору між адвокатом і клієнтом — не лише питання юридичної техніки, а й випробування на баланс між професійною етикою, законодавством і самозахистом.