"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
В Україні дослідили ризики повернення дітей, депортованих до РФ
Намагаючись возз’єднатися із дітьми, які були насильно вивезені з тимчасово окупованих територій до РФ, батьки вимушені комунікувати з органами влади країни-агресора. Але як досягти бажаної мети і при цьому не наразитися на відповідальність за співпрацю з ворогом?
Українська Гельсінська спілка з прав людини презентувала аналітичне дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?». Участь у заході взяли представники Комітету НААУ з питань сімейного права.
Під час роботи над дослідженням експерти прагнули виявити проблеми, з якими стикнулися сім’ї, чиїх дітей примусово вивезли на територію Росії. Для цього були опитали батьки та законні представники, які вирішили проблему та повернули своїх дітей.
Голова комітету Лариса Гретченко, яка модерувала захід, нагадала, що за даними Національного інформаційного бюро сьогодні депортовано або незаконно переміщено близько 19,5 тис. маленьких українців (неофіційні дані значно більші). З них повернені лише 386 дітей. «За кожною цифрою — доля маленьких громадян і біль розлучених сімей, гостра потреба вживати заходів на забезпечення їх захисту та возз'єднання, - зазначила вона. – Це надзвичайно чутлива тема, пов’язана із пошуком правових шляхів, ризиком суспільного осуду та можливих звинувачень у протиправності дій через контакти з окупантами. Тож представлені конкретні історії депортації та повернення відображають реальні виклики процедури, що потребують дієвого реагування. Це і правнича допомога, і психологічна підтримка, і соціальні послуги».
Оцінюючи зусилля батьків із повернення дитини крізь призму Кримінального кодексу, правоохоронні органи мають виходити у першу чергу із принципу найкращих інтересів дитини. Таку думку висловила адвокат Світлана Савицька. Вона переконана, що людей, які потрапили у подібну ситуацію, слід ставитися як до потерпілих, а не як до підозрюваних у колабораціонізмі.
Адвокат Дмитро Бузанов зауважив, що дослідження дає громадянам певні моделі поведінки і попереджає про наслідки. «Людям, що опинилися в такій складній життєвій ситуації, можна порадити звертатися до фахівців у галузі права, правозахисників. Обізнана у своїх правах людина вчинятиме правильно, не боятиметься вчиняти необхідні дії і разом із дитиною успішно повернеться до Батьківщини», - сказав він.
Дослідники зазначають, що примусове переміщення українських дітей відбувається в межах окупованих територій України або на територію Російської Федерації, носить систематичний та заздалегідь спланований характер. Це є грубим порушенням міжнародних норм, що перебуває під абсолютною забороною.
Депортація українських дітей є свавільним втручанням у сферу сімейного життя, грубим порушенням права на ідентичність, права на сім’ю та права на возз’єднання з сім’єю тощо.
Повернення депортованих дітей є тривалим та складним процесом, зважаючи на перепони, які створює російська сторона, вимагаючи особистого приїзду батьків та надання величезної кількості документів. Непоодинокі випадки, коли батьки побоюються звертатися до правоохоронних органів України для повернення дітей, бо бояться звинувачень у колабораційній діяльності через їхнє перебування в окупації, або контакти з російською стороною. У деяких ситуаціях батьки вимушені самостійно шукати способи повернення своїх дітей, у тому числі звертатися до своїх друзів чи знайомих з Росії. Батьки, які особисто поїхали за дітьми або контактували з громадянами Російської Федерації, чи вступали у відносини з російськими органами влади, після повернення побоюються, що можуть опинитися в полі зору правоохоронних органів та бути визнаними колаборантами через тривале перебування на території Російської Федерації або в окупації.
Завантажити дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?» можна за посиланням.
Нагадаємо, до пошуку правових шляхів вирішення проблем захисту українських дітей, які постраждали від збройної агресії РФ, долучилися також французькі адвокати.
Популярні новини
Навчання
Попит адвокатів на навчання з європейського права зріс майже на…
Кількість адвокатів на власних заходах Вищої школи адвокатури НААУ з європейської тематики у 2026 році зросла на 22,9% порівняно з 2025 роком. За три квартали такими заходами охопили 8 373 адвокатів.
Видання
Від Олександрівська до радянських репресій: презентовано книгу про…
Вийшла друком книга «Запорізька адвокатура: нариси історії, факти, особистості» — четвертий том серії «Регіональна історія адвокатури». Автори видання простежили становлення та розвиток адвокатури Запорізького краю наприкінці XIX — у XX століттях.
ЄРАУ
Майже 300 адвокатів надають допомогу військовим pro bono — дані ЄРАУ
У Єдиному реєстрі адвокатів України 290 адвокатів позначили, що надають правничу допомогу військовослужбовцям pro bono. Загалом інформацію про надання послуг pro bono внесли до ЄРАУ 819 адвокатів.
Гарантії діяльності
Необхідний незалежний контроль перед використанням матеріалів…
Перед використанням стороною обвинувачення інформації, отриманої під час негласних слідчих дій і пов’язаної з діяльністю адвоката, має здійснюватися незалежний процесуальний контроль. Необхідно встановити, чи охоплюються такі відомості адвокатською таємницею та чи можуть вони бути розкриті.
БПД
Укладення договорів з адвокатами системи БПД: нові умови та…
Кабінет Міністрів України оновив Порядок і умови укладення договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, затверджені постановою від 11.01.2012 № 8.
Самоврядування
РАУ розпочинає дводенне засідання на Львівщині
Сьогодні, 25 вересня, у селі Плав’я Львівської області розпочинається засідання Ради адвокатів України, яке триватиме два дні. На порядку денному — діяльність органів адвокатського самоврядування, гарантії адвокатської діяльності, функціонування системи БПД та розгляд звернень про надання роз’яснень.
Дискусія
Ідентифікація, ВЛК і втрати бізнесу: практичні орієнтири у роботі з…
Які матеріали необхідно зібрати для ідентифікації людини за відеозаписом, що має підтверджувати медичний діагноз під час проходження ВЛК, а також коли для визначення втрат бізнесу потрібні оцінка або судова експертиза?
Cудова практика
Дайджест із кредитних спорів підготували в НААУ
Правові позиції Верховного Суду щодо доказування умов кредитного договору і розміру заборгованості, нарахування процентів, комісій та штрафних санкцій, відповідальності позичальника за прострочення зобов’язань систематизовано в дайджесті «Кредитні спори».