"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
В Україні дослідили ризики повернення дітей, депортованих до РФ
Намагаючись возз’єднатися із дітьми, які були насильно вивезені з тимчасово окупованих територій до РФ, батьки вимушені комунікувати з органами влади країни-агресора. Але як досягти бажаної мети і при цьому не наразитися на відповідальність за співпрацю з ворогом?
Українська Гельсінська спілка з прав людини презентувала аналітичне дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?». Участь у заході взяли представники Комітету НААУ з питань сімейного права.
Під час роботи над дослідженням експерти прагнули виявити проблеми, з якими стикнулися сім’ї, чиїх дітей примусово вивезли на територію Росії. Для цього були опитали батьки та законні представники, які вирішили проблему та повернули своїх дітей.
Голова комітету Лариса Гретченко, яка модерувала захід, нагадала, що за даними Національного інформаційного бюро сьогодні депортовано або незаконно переміщено близько 19,5 тис. маленьких українців (неофіційні дані значно більші). З них повернені лише 386 дітей. «За кожною цифрою — доля маленьких громадян і біль розлучених сімей, гостра потреба вживати заходів на забезпечення їх захисту та возз'єднання, - зазначила вона. – Це надзвичайно чутлива тема, пов’язана із пошуком правових шляхів, ризиком суспільного осуду та можливих звинувачень у протиправності дій через контакти з окупантами. Тож представлені конкретні історії депортації та повернення відображають реальні виклики процедури, що потребують дієвого реагування. Це і правнича допомога, і психологічна підтримка, і соціальні послуги».
Оцінюючи зусилля батьків із повернення дитини крізь призму Кримінального кодексу, правоохоронні органи мають виходити у першу чергу із принципу найкращих інтересів дитини. Таку думку висловила адвокат Світлана Савицька. Вона переконана, що людей, які потрапили у подібну ситуацію, слід ставитися як до потерпілих, а не як до підозрюваних у колабораціонізмі.
Адвокат Дмитро Бузанов зауважив, що дослідження дає громадянам певні моделі поведінки і попереджає про наслідки. «Людям, що опинилися в такій складній життєвій ситуації, можна порадити звертатися до фахівців у галузі права, правозахисників. Обізнана у своїх правах людина вчинятиме правильно, не боятиметься вчиняти необхідні дії і разом із дитиною успішно повернеться до Батьківщини», - сказав він.
Дослідники зазначають, що примусове переміщення українських дітей відбувається в межах окупованих територій України або на територію Російської Федерації, носить систематичний та заздалегідь спланований характер. Це є грубим порушенням міжнародних норм, що перебуває під абсолютною забороною.
Депортація українських дітей є свавільним втручанням у сферу сімейного життя, грубим порушенням права на ідентичність, права на сім’ю та права на возз’єднання з сім’єю тощо.
Повернення депортованих дітей є тривалим та складним процесом, зважаючи на перепони, які створює російська сторона, вимагаючи особистого приїзду батьків та надання величезної кількості документів. Непоодинокі випадки, коли батьки побоюються звертатися до правоохоронних органів України для повернення дітей, бо бояться звинувачень у колабораційній діяльності через їхнє перебування в окупації, або контакти з російською стороною. У деяких ситуаціях батьки вимушені самостійно шукати способи повернення своїх дітей, у тому числі звертатися до своїх друзів чи знайомих з Росії. Батьки, які особисто поїхали за дітьми або контактували з громадянами Російської Федерації, чи вступали у відносини з російськими органами влади, після повернення побоюються, що можуть опинитися в полі зору правоохоронних органів та бути визнаними колаборантами через тривале перебування на території Російської Федерації або в окупації.
Завантажити дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?» можна за посиланням.
Нагадаємо, до пошуку правових шляхів вирішення проблем захисту українських дітей, які постраждали від збройної агресії РФ, долучилися також французькі адвокати.
Популярні новини
Cудова практика
Лідія Ізовітова назвала 7 проблем адмінсудочинства для адвокатів
Передбачуваність судової практики, юрисдикційні спори, касаційні фільтри, виконання рішень проти держави, тягар доказування, письмове провадження та гарантії адвокатської діяльності залишаються ключовими питаннями адміністративного судочинства для адвокатів.
Навчання
Адвокатам пояснили межі професійної взаємодії зі складним клієнтом
У роботі зі складним клієнтом адвокату важливо залишатися у професійній ролі: пояснювати ситуацію, оцінювати ризики, супроводжувати людину в процесі, але не брати на себе відповідальність за її емоції чи рішення.
Анонс
У НААУ проведуть Тиждень спадкового права
22 червня 2026 року розпочнеться Тиждень спадкового права — професійний захід, який проводить Комітет НААУ з питань цивільного права та процесу.
Навчання
Адвокатура починається з практики – поради для студентів
На старті карʼєри молодим юристам важливо не чекати першої вакансії чи отримання свідоцтва, а шукати практику, знайомитися з адвокатами і використовувати навчання як час для першого професійного вибору.
Навчання
Психологічну готовність молодого адвоката до практики вивчали на…
Фахівці на старті професійного шляху часто стикаються з проблемами, у яких почуваються самотніми. Але такі труднощі проходять багато людей: перший рік є періодом адаптації знань до практичного досвіду і формування розуміння себе як спеціаліста.
Навчання
Доступ до реєстрів: адвокатам дали алгоритми
Для адвоката державні реєстри є інструментом доказування у судовому та позасудовому захисті клієнта. Як отримувати доступ до реєстрів, користуватися захищеним електронним підписом і діяти, коли швидкість отримання інформації має значення для захисту майна – вивчали у НААУ.
Дискусія
ВЛК та ЕКОПФО за кордоном: адвокати вказали на бар’єри дистанційних…
Для окремих категорій українців, які перебувають за кордоном, законодавство передбачає можливість проходження медико-соціальних процедур дистанційно. Але на практиці бар’єри виникають ще до розгляду справи: через направлення, переклади, підтвердження іноземних медичних документів і відсутність супроводу.
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».