"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
В Україні дослідили ризики повернення дітей, депортованих до РФ
Намагаючись возз’єднатися із дітьми, які були насильно вивезені з тимчасово окупованих територій до РФ, батьки вимушені комунікувати з органами влади країни-агресора. Але як досягти бажаної мети і при цьому не наразитися на відповідальність за співпрацю з ворогом?
Українська Гельсінська спілка з прав людини презентувала аналітичне дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?». Участь у заході взяли представники Комітету НААУ з питань сімейного права.
Під час роботи над дослідженням експерти прагнули виявити проблеми, з якими стикнулися сім’ї, чиїх дітей примусово вивезли на територію Росії. Для цього були опитали батьки та законні представники, які вирішили проблему та повернули своїх дітей.
Голова комітету Лариса Гретченко, яка модерувала захід, нагадала, що за даними Національного інформаційного бюро сьогодні депортовано або незаконно переміщено близько 19,5 тис. маленьких українців (неофіційні дані значно більші). З них повернені лише 386 дітей. «За кожною цифрою — доля маленьких громадян і біль розлучених сімей, гостра потреба вживати заходів на забезпечення їх захисту та возз'єднання, - зазначила вона. – Це надзвичайно чутлива тема, пов’язана із пошуком правових шляхів, ризиком суспільного осуду та можливих звинувачень у протиправності дій через контакти з окупантами. Тож представлені конкретні історії депортації та повернення відображають реальні виклики процедури, що потребують дієвого реагування. Це і правнича допомога, і психологічна підтримка, і соціальні послуги».
Оцінюючи зусилля батьків із повернення дитини крізь призму Кримінального кодексу, правоохоронні органи мають виходити у першу чергу із принципу найкращих інтересів дитини. Таку думку висловила адвокат Світлана Савицька. Вона переконана, що людей, які потрапили у подібну ситуацію, слід ставитися як до потерпілих, а не як до підозрюваних у колабораціонізмі.
Адвокат Дмитро Бузанов зауважив, що дослідження дає громадянам певні моделі поведінки і попереджає про наслідки. «Людям, що опинилися в такій складній життєвій ситуації, можна порадити звертатися до фахівців у галузі права, правозахисників. Обізнана у своїх правах людина вчинятиме правильно, не боятиметься вчиняти необхідні дії і разом із дитиною успішно повернеться до Батьківщини», - сказав він.
Дослідники зазначають, що примусове переміщення українських дітей відбувається в межах окупованих територій України або на територію Російської Федерації, носить систематичний та заздалегідь спланований характер. Це є грубим порушенням міжнародних норм, що перебуває під абсолютною забороною.
Депортація українських дітей є свавільним втручанням у сферу сімейного життя, грубим порушенням права на ідентичність, права на сім’ю та права на возз’єднання з сім’єю тощо.
Повернення депортованих дітей є тривалим та складним процесом, зважаючи на перепони, які створює російська сторона, вимагаючи особистого приїзду батьків та надання величезної кількості документів. Непоодинокі випадки, коли батьки побоюються звертатися до правоохоронних органів України для повернення дітей, бо бояться звинувачень у колабораційній діяльності через їхнє перебування в окупації, або контакти з російською стороною. У деяких ситуаціях батьки вимушені самостійно шукати способи повернення своїх дітей, у тому числі звертатися до своїх друзів чи знайомих з Росії. Батьки, які особисто поїхали за дітьми або контактували з громадянами Російської Федерації, чи вступали у відносини з російськими органами влади, після повернення побоюються, що можуть опинитися в полі зору правоохоронних органів та бути визнаними колаборантами через тривале перебування на території Російської Федерації або в окупації.
Завантажити дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?» можна за посиланням.
Нагадаємо, до пошуку правових шляхів вирішення проблем захисту українських дітей, які постраждали від збройної агресії РФ, долучилися також французькі адвокати.
Популярні новини
Захист військових
Усі курси ВША для ветеранів, що поновлюють адвокатську діяльність,…
Рада адвокатів України звільнила адвокатів-ветеранів ЗСУ, які відновлюють діяльність після її зупинення на рік і більше через виконання обов’язку захисту держави, від оплати курсів з підвищення професійного рівня, що проводить Вища школа адвокатури. Пільга діє протягом року з дати поновлення права на професію.
Етика
Результати НСРД не можна використовувати у дисциплінарках проти…
Матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, отримані шляхом втручання у приватне спілкування, не можуть передаватися й використовуватися в дисциплінарних провадженнях щодо адвокатів. Адже КПК не дозволяє слідчому чи прокурору використовувати їх поза межами кримінального процесу.
ЄРАУ
Доступ до контактів адвокатів у ЄРАУ відновлено
Рада адвокатів України відкрила для публічного доступу дані Єдиного реєстру адвокатів України, які були закриті на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Рішення ухвалено на засіданні 12–13 грудня.
БПД
Комісіям з оцінювання якості БПД уточнять статус та процедуру…
Рада адвокатів України прийняла за основу проекти нової редакції Положення про комісію з оцінювання якості БПД та Регламенту її діяльності. Вони мають системно оновити процедури розгляду звернень, підстави для ухвалення рішень і взаємодію комісій з органами адвокатського самоврядування.
Доступ до професії
РАУ змінила формулу підвищення професійного рівня у перший рік…
За базовим правилом кожен адвокат, виконуючи обовʼязок підвищити професійний рівень, має за рік набрати 15 залікових годин. Для тих, хто тільки-но отримав свідоцтво й склав присягу, встановлено «мʼякший» порядок.
Самоврядування
Члени КДКА не мають обовʼязку подавати декларації - РАУ
Рада адвокатів України дослідила правовий статус членів органів адвокатського самоврядування та констатувала відсутність у них обов’язку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
ЄРАУ
Популярні юридичні практики серед адвокатів: перші дані ЄРАУ
142 адвокати вже скористалися можливістю указати свої ключові юридичні практики в особистому кабінеті Єдиного реєстру адвокатів України. Опцію запроваджено рішенням РАУ та активовано наприкінці жовтня після оновлення програмного забезпечення.
Самоврядування
РАУ визначила 12 напрямів виконання Дорожньої карти щодо адвокатури
Рада адвокатів України під час засідання, що проходить 12 грудня, розглянула Дорожню карту з питань верховенства права, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2025 № 475-р. Документ передбачає розроблення та прийняття до IV кварталу 2026 року законопроекту про вдосконалення правового регулювання адвокатської діяльності.