"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
В Україні дослідили ризики повернення дітей, депортованих до РФ
Намагаючись возз’єднатися із дітьми, які були насильно вивезені з тимчасово окупованих територій до РФ, батьки вимушені комунікувати з органами влади країни-агресора. Але як досягти бажаної мети і при цьому не наразитися на відповідальність за співпрацю з ворогом?
Українська Гельсінська спілка з прав людини презентувала аналітичне дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?». Участь у заході взяли представники Комітету НААУ з питань сімейного права.
Під час роботи над дослідженням експерти прагнули виявити проблеми, з якими стикнулися сім’ї, чиїх дітей примусово вивезли на територію Росії. Для цього були опитали батьки та законні представники, які вирішили проблему та повернули своїх дітей.
Голова комітету Лариса Гретченко, яка модерувала захід, нагадала, що за даними Національного інформаційного бюро сьогодні депортовано або незаконно переміщено близько 19,5 тис. маленьких українців (неофіційні дані значно більші). З них повернені лише 386 дітей. «За кожною цифрою — доля маленьких громадян і біль розлучених сімей, гостра потреба вживати заходів на забезпечення їх захисту та возз'єднання, - зазначила вона. – Це надзвичайно чутлива тема, пов’язана із пошуком правових шляхів, ризиком суспільного осуду та можливих звинувачень у протиправності дій через контакти з окупантами. Тож представлені конкретні історії депортації та повернення відображають реальні виклики процедури, що потребують дієвого реагування. Це і правнича допомога, і психологічна підтримка, і соціальні послуги».
Оцінюючи зусилля батьків із повернення дитини крізь призму Кримінального кодексу, правоохоронні органи мають виходити у першу чергу із принципу найкращих інтересів дитини. Таку думку висловила адвокат Світлана Савицька. Вона переконана, що людей, які потрапили у подібну ситуацію, слід ставитися як до потерпілих, а не як до підозрюваних у колабораціонізмі.
Адвокат Дмитро Бузанов зауважив, що дослідження дає громадянам певні моделі поведінки і попереджає про наслідки. «Людям, що опинилися в такій складній життєвій ситуації, можна порадити звертатися до фахівців у галузі права, правозахисників. Обізнана у своїх правах людина вчинятиме правильно, не боятиметься вчиняти необхідні дії і разом із дитиною успішно повернеться до Батьківщини», - сказав він.
Дослідники зазначають, що примусове переміщення українських дітей відбувається в межах окупованих територій України або на територію Російської Федерації, носить систематичний та заздалегідь спланований характер. Це є грубим порушенням міжнародних норм, що перебуває під абсолютною забороною.
Депортація українських дітей є свавільним втручанням у сферу сімейного життя, грубим порушенням права на ідентичність, права на сім’ю та права на возз’єднання з сім’єю тощо.
Повернення депортованих дітей є тривалим та складним процесом, зважаючи на перепони, які створює російська сторона, вимагаючи особистого приїзду батьків та надання величезної кількості документів. Непоодинокі випадки, коли батьки побоюються звертатися до правоохоронних органів України для повернення дітей, бо бояться звинувачень у колабораційній діяльності через їхнє перебування в окупації, або контакти з російською стороною. У деяких ситуаціях батьки вимушені самостійно шукати способи повернення своїх дітей, у тому числі звертатися до своїх друзів чи знайомих з Росії. Батьки, які особисто поїхали за дітьми або контактували з громадянами Російської Федерації, чи вступали у відносини з російськими органами влади, після повернення побоюються, що можуть опинитися в полі зору правоохоронних органів та бути визнаними колаборантами через тривале перебування на території Російської Федерації або в окупації.
Завантажити дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?» можна за посиланням.
Нагадаємо, до пошуку правових шляхів вирішення проблем захисту українських дітей, які постраждали від збройної агресії РФ, долучилися також французькі адвокати.
Популярні новини
Різне
Юстин і Софія — нові цифрові спікери НААУ
У межах цифровізації сервісів Національна асоціація адвокатів України вдосконалює власні канали комунікації та запроваджує цифрових спікерів. Знайомити адвокатів із подіями, рішеннями та ініціативами, що впливають на професію, відтепер будуть AI-моделі Юстин та Софія.
Дискусія
Токенізація як право і інвестиції: українські та міжнародні…
26 лютого у межах щорічного загальношотландського тижня кіберобізнаності відбулася III щорічна міжнародна науково-практична конференція «Соціальна справедливість та цифрова економіка 2026: токенізація».
Навчання
Від промпту до відповідальності: про застосування ШІ в адвокатській…
У юридичній практиці штучний інтелект може знімати рутину й пришвидшувати аналіз великих масивів даних. Але типові вади генеративних моделей — від галюцинацій і упередженості до кіберризиків — підвищують вимоги до професійної обачності адвоката.
Євроінтеграція
«Свобода або безпека» — хибна формула: виступ Л.Ізовітової на…
Сьогодні держава захищає суспільство від злочинності чи поступово руйнує верховенство права, прикриваючись цією боротьбою? Тривожні тенденції окреслила голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова під час виступу на 54-й Європейській конференції президентів адвокатур.
Законодавство
Підгрупа з дисциплінарних процедур і етики розпочала опрацювання…
2 березня у Національній асоціації адвокатів України відбулося засідання підгрупи «Дисциплінарні процедури та адвокатська етика» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права, схваленої розпорядженням Кабміну від 14.05.2025 № 475-р.
Самоврядування
НААУ створила Комітет із захисту постраждалих від збройної агресії…
Національна асоціація адвокатів України створила Комітет з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, компенсаційних механізмів та євроінтеграційного правового забезпечення відновлення.
Самоврядування
НААУ розділила ADR: медіація тепер в окремому комітеті
У Національній асоціації адвокатів України розмежували напрями альтернативного врегулювання спорів: питаннями медіації опікуватиметься окремий дорадчий орган, а Комітет з питань альтернативного врегулювання спорів після реорганізації зосередиться на інших досудових і позасудових механізмах.
Самоврядування
У НААУ створено 4 комітети
При Національній асоціації адвокатів України почали роботу чотири нові постійно діючі колегіальні дорадчі органи – галузеві комітети.