"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
В Україні дослідили ризики повернення дітей, депортованих до РФ
Намагаючись возз’єднатися із дітьми, які були насильно вивезені з тимчасово окупованих територій до РФ, батьки вимушені комунікувати з органами влади країни-агресора. Але як досягти бажаної мети і при цьому не наразитися на відповідальність за співпрацю з ворогом?
Українська Гельсінська спілка з прав людини презентувала аналітичне дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?». Участь у заході взяли представники Комітету НААУ з питань сімейного права.
Під час роботи над дослідженням експерти прагнули виявити проблеми, з якими стикнулися сім’ї, чиїх дітей примусово вивезли на територію Росії. Для цього були опитали батьки та законні представники, які вирішили проблему та повернули своїх дітей.
Голова комітету Лариса Гретченко, яка модерувала захід, нагадала, що за даними Національного інформаційного бюро сьогодні депортовано або незаконно переміщено близько 19,5 тис. маленьких українців (неофіційні дані значно більші). З них повернені лише 386 дітей. «За кожною цифрою — доля маленьких громадян і біль розлучених сімей, гостра потреба вживати заходів на забезпечення їх захисту та возз'єднання, - зазначила вона. – Це надзвичайно чутлива тема, пов’язана із пошуком правових шляхів, ризиком суспільного осуду та можливих звинувачень у протиправності дій через контакти з окупантами. Тож представлені конкретні історії депортації та повернення відображають реальні виклики процедури, що потребують дієвого реагування. Це і правнича допомога, і психологічна підтримка, і соціальні послуги».
Оцінюючи зусилля батьків із повернення дитини крізь призму Кримінального кодексу, правоохоронні органи мають виходити у першу чергу із принципу найкращих інтересів дитини. Таку думку висловила адвокат Світлана Савицька. Вона переконана, що людей, які потрапили у подібну ситуацію, слід ставитися як до потерпілих, а не як до підозрюваних у колабораціонізмі.
Адвокат Дмитро Бузанов зауважив, що дослідження дає громадянам певні моделі поведінки і попереджає про наслідки. «Людям, що опинилися в такій складній життєвій ситуації, можна порадити звертатися до фахівців у галузі права, правозахисників. Обізнана у своїх правах людина вчинятиме правильно, не боятиметься вчиняти необхідні дії і разом із дитиною успішно повернеться до Батьківщини», - сказав він.
Дослідники зазначають, що примусове переміщення українських дітей відбувається в межах окупованих територій України або на територію Російської Федерації, носить систематичний та заздалегідь спланований характер. Це є грубим порушенням міжнародних норм, що перебуває під абсолютною забороною.
Депортація українських дітей є свавільним втручанням у сферу сімейного життя, грубим порушенням права на ідентичність, права на сім’ю та права на возз’єднання з сім’єю тощо.
Повернення депортованих дітей є тривалим та складним процесом, зважаючи на перепони, які створює російська сторона, вимагаючи особистого приїзду батьків та надання величезної кількості документів. Непоодинокі випадки, коли батьки побоюються звертатися до правоохоронних органів України для повернення дітей, бо бояться звинувачень у колабораційній діяльності через їхнє перебування в окупації, або контакти з російською стороною. У деяких ситуаціях батьки вимушені самостійно шукати способи повернення своїх дітей, у тому числі звертатися до своїх друзів чи знайомих з Росії. Батьки, які особисто поїхали за дітьми або контактували з громадянами Російської Федерації, чи вступали у відносини з російськими органами влади, після повернення побоюються, що можуть опинитися в полі зору правоохоронних органів та бути визнаними колаборантами через тривале перебування на території Російської Федерації або в окупації.
Завантажити дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?» можна за посиланням.
Нагадаємо, до пошуку правових шляхів вирішення проблем захисту українських дітей, які постраждали від збройної агресії РФ, долучилися також французькі адвокати.
Популярні новини
Самоврядування
РАУ вимагає переглянути склад урядової робочої групи з…
Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова звернулася до Кабінету Міністрів України з проханням переглянути персональний склад робочої групи з питань удосконалення законодавства у сфері адвокатури та адвокатської діяльності.
За кордоном
Не таємниця: суд США відкрив доступ до AI-листування обвинуваченого
Якщо особа вводить у публічний чатбот факти, версію подій або інформацію від адвоката, всі ці відомості фактично розкриваються третій стороні, а відтак перестають бути конфіденційними у розумінні кримінального процесуального закону.
Гарантії діяльності
Президент визначив, хто підпише Конвенцію про захист професії…
Президент України Володимир Зеленський уповноважив постійного представника України при Раді Європи Миколу Точицького на підписання Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката.
Законодавство
НААУ застерігає від оціночних понять у змінах до ст. 346 КК
Зміни до статті 346 (Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча) Кримінального кодексу, запропоновані парламенту, розмивають межі кримінально караної поведінки, а через техніко-юридичну перевантаженість норми виникає ризик її непрогнозованого застосування.
Видання
Охорона праці в умовах воєнного стану: презентовано методичні…
У Національній асоціації адвокатів України підготували і презентували методичний матеріал «Охорона праці в умовах воєнного стану».
Cудова практика
У ЄСІТС немає окремого «кабінету адвоката» — ВС
Адвокати реєструють електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» як фізичні особи. І лише після реєстрації можуть встановити додатковий атрибут «адвокат» у налаштуваннях профілю користувача, що відкриває відповідний функціонал.
Призначення
У Саксонії зʼявився представник НААУ
Адвоката Володимира Мацка призначено представником Національної асоціації адвокатів України у Федеративній Республіці Німеччина, в місті Плауен.
За кордоном
Роман адвоката з прокуроркою зупинив кримінальну справу у Канаді
У Монреалі (Канада, провінція Квебек) суд зупинив провадження щодо восьми обвинувачених у незаконному обігу канабісу та відмиванні коштів після того, як з’ясувалося, що прокурорка у справі та один із адвокатів перебували в таємних інтимних стосунках.