"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
В Україні дослідили ризики повернення дітей, депортованих до РФ
Намагаючись возз’єднатися із дітьми, які були насильно вивезені з тимчасово окупованих територій до РФ, батьки вимушені комунікувати з органами влади країни-агресора. Але як досягти бажаної мети і при цьому не наразитися на відповідальність за співпрацю з ворогом?
Українська Гельсінська спілка з прав людини презентувала аналітичне дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?». Участь у заході взяли представники Комітету НААУ з питань сімейного права.
Під час роботи над дослідженням експерти прагнули виявити проблеми, з якими стикнулися сім’ї, чиїх дітей примусово вивезли на територію Росії. Для цього були опитали батьки та законні представники, які вирішили проблему та повернули своїх дітей.
Голова комітету Лариса Гретченко, яка модерувала захід, нагадала, що за даними Національного інформаційного бюро сьогодні депортовано або незаконно переміщено близько 19,5 тис. маленьких українців (неофіційні дані значно більші). З них повернені лише 386 дітей. «За кожною цифрою — доля маленьких громадян і біль розлучених сімей, гостра потреба вживати заходів на забезпечення їх захисту та возз'єднання, - зазначила вона. – Це надзвичайно чутлива тема, пов’язана із пошуком правових шляхів, ризиком суспільного осуду та можливих звинувачень у протиправності дій через контакти з окупантами. Тож представлені конкретні історії депортації та повернення відображають реальні виклики процедури, що потребують дієвого реагування. Це і правнича допомога, і психологічна підтримка, і соціальні послуги».
Оцінюючи зусилля батьків із повернення дитини крізь призму Кримінального кодексу, правоохоронні органи мають виходити у першу чергу із принципу найкращих інтересів дитини. Таку думку висловила адвокат Світлана Савицька. Вона переконана, що людей, які потрапили у подібну ситуацію, слід ставитися як до потерпілих, а не як до підозрюваних у колабораціонізмі.
Адвокат Дмитро Бузанов зауважив, що дослідження дає громадянам певні моделі поведінки і попереджає про наслідки. «Людям, що опинилися в такій складній життєвій ситуації, можна порадити звертатися до фахівців у галузі права, правозахисників. Обізнана у своїх правах людина вчинятиме правильно, не боятиметься вчиняти необхідні дії і разом із дитиною успішно повернеться до Батьківщини», - сказав він.
Дослідники зазначають, що примусове переміщення українських дітей відбувається в межах окупованих територій України або на територію Російської Федерації, носить систематичний та заздалегідь спланований характер. Це є грубим порушенням міжнародних норм, що перебуває під абсолютною забороною.
Депортація українських дітей є свавільним втручанням у сферу сімейного життя, грубим порушенням права на ідентичність, права на сім’ю та права на возз’єднання з сім’єю тощо.
Повернення депортованих дітей є тривалим та складним процесом, зважаючи на перепони, які створює російська сторона, вимагаючи особистого приїзду батьків та надання величезної кількості документів. Непоодинокі випадки, коли батьки побоюються звертатися до правоохоронних органів України для повернення дітей, бо бояться звинувачень у колабораційній діяльності через їхнє перебування в окупації, або контакти з російською стороною. У деяких ситуаціях батьки вимушені самостійно шукати способи повернення своїх дітей, у тому числі звертатися до своїх друзів чи знайомих з Росії. Батьки, які особисто поїхали за дітьми або контактували з громадянами Російської Федерації, чи вступали у відносини з російськими органами влади, після повернення побоюються, що можуть опинитися в полі зору правоохоронних органів та бути визнаними колаборантами через тривале перебування на території Російської Федерації або в окупації.
Завантажити дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?» можна за посиланням.
Нагадаємо, до пошуку правових шляхів вирішення проблем захисту українських дітей, які постраждали від збройної агресії РФ, долучилися також французькі адвокати.
Популярні новини
Видання
Для військових Національної гвардії підготували третій правовий…
Відпустки, переміщення через «Армія+», проходження ВЛК, виплати, житло, звільнення зі служби та дії родини у разі загибелі військовослужбовця — ці питання увійшли до третього випуску правового посібника для військовослужбовців Національної гвардії України.
Захист військових
КСУ: безальтернативне тримання під вартою порушує рівність і…
У питанні обмеження свободи людина не може бути поставлена у гірше процесуальне становище лише через сам факт проходження нею військової служби. Тому Рішення КСУ щодо безальтернативного тримання під вартою важливе й тим, що констатувало порушення рівності та людської гідності.
Взаємодія
Маніфест про ШІ у праві презентували в Європі. НААУ приєдналася
24 червня у межах Європейського дня правового суверенітету (European Legal Sovereignty Day), що проходив у Брюсселі, презентували Маніфест про забезпечення людської гарантії в юридичному застосуванні штучного інтелекту (Manifesto for a Referential of Human Guarantee in the Legal Use of AI).
Навчання
Форма адвокатської діяльності визначає податки, облік і модель…
Вибір адвокатом форми діяльності між індивідуальною практикою, адвокатським бюро та адвокатським об’єднанням впливає на податки, облік, роботу з командою і масштабування. Про це йшлося на спеціалізованому вебінарі, який провів Молодіжний Комітет НААУ — UNBA NextGen у Харківській області.
Дискусія
У Британії говорили про незалежність адвокатури та англійське…
17–18 червня у Лондоні на платформі English Law Forum відбувся ознайомчий візит українських суддів і представників правничої спільноти за підтримки Національної асоціації адвокатів України та LawLex Solicitors. Центральною подією став форум, присвячений верховенству права, англійському праву та міжнародному вирішенню спорів.
Дискусія
Як оновити регулювання ДЮСШ, вивчали учасники проєкту «Спортивне…
Дитячо-юнацькі спортивні школи залишаються базовою ланкою системи підготовки спортсменів, однак їх діяльність потребує оновлення нормативного регулювання з урахуванням сучасних організаційних, кадрових і фінансових викликів.
Cудова практика
ДТП з електросамокатами: у НААУ зібрали судову практику
Електросамокати, які стали звичним засобом міської мобільності, породжують правові питання після ДТП: відшкодування шкоди, відповідальність водіїв, доказування факту керування та визначення осіб, які мають відповідати за наслідки правопорушення.
Дискусія
Мито на природний камінь: бізнесу запропонували правові механізми…
Запровадження вивізного мита на природний камінь потребує правової оцінки з точки зору законодавчої процедури, конкурентного середовища, конституційних гарантій підприємництва та зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС.