В Україні дослідили ризики повернення дітей, депортованих до РФ | НААУ

"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням

В Україні дослідили ризики повернення дітей, депортованих до РФ

Дискусія
14:10 Чт 21.09.23 1745 Переглядів
Версія для друку

Намагаючись возз’єднатися із дітьми, які були насильно вивезені з тимчасово окупованих територій до РФ, батьки вимушені комунікувати з органами влади країни-агресора. Але як досягти бажаної мети і при цьому не наразитися на відповідальність за співпрацю з ворогом?

Українська Гельсінська спілка з прав людини презентувала аналітичне дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?». Участь у заході взяли представники Комітету НААУ з питань сімейного права.

Під час роботи над дослідженням експерти прагнули виявити проблеми, з якими стикнулися сім’ї, чиїх дітей примусово вивезли на територію Росії. Для цього були опитали батьки та законні представники, які вирішили проблему та повернули своїх дітей.

Голова комітету Лариса Гретченко, яка модерувала захід, нагадала, що за даними Національного інформаційного бюро сьогодні депортовано або незаконно переміщено близько 19,5 тис. маленьких українців (неофіційні дані значно більші). З них повернені лише 386 дітей. «За кожною цифрою — доля маленьких громадян і біль розлучених сімей, гостра потреба вживати заходів на забезпечення їх захисту та возз'єднання, - зазначила вона. – Це надзвичайно чутлива тема, пов’язана із пошуком правових шляхів, ризиком суспільного осуду та можливих звинувачень у протиправності дій через контакти з окупантами. Тож представлені конкретні історії депортації та повернення відображають реальні виклики процедури, що потребують дієвого реагування. Це і правнича допомога, і психологічна підтримка, і соціальні послуги».

Оцінюючи зусилля батьків із повернення дитини крізь призму Кримінального кодексу, правоохоронні органи мають виходити у першу чергу із принципу найкращих інтересів дитини. Таку думку висловила адвокат  Світлана Савицька. Вона переконана, що людей, які потрапили у подібну ситуацію, слід ставитися як до потерпілих, а не як до підозрюваних у колабораціонізмі.

Адвокат Дмитро Бузанов зауважив, що дослідження дає громадянам певні моделі поведінки і попереджає про наслідки. «Людям, що опинилися в такій складній життєвій ситуації, можна порадити звертатися до фахівців у галузі права, правозахисників. Обізнана у своїх правах людина вчинятиме правильно, не боятиметься вчиняти необхідні дії і разом із дитиною успішно повернеться до Батьківщини», - сказав він.

Дослідники зазначають, що примусове переміщення українських дітей відбувається в межах окупованих територій України або на територію Російської Федерації, носить систематичний та заздалегідь спланований характер. Це є грубим порушенням міжнародних норм, що перебуває під абсолютною забороною.

Депортація українських дітей є свавільним втручанням у сферу сімейного життя, грубим порушенням права на ідентичність, права на сім’ю та права на возз’єднання з сім’єю тощо.

Повернення депортованих дітей є тривалим та складним процесом, зважаючи на перепони, які створює російська сторона, вимагаючи особистого приїзду батьків та надання величезної кількості документів. Непоодинокі випадки, коли батьки побоюються звертатися до правоохоронних органів України для повернення дітей, бо бояться звинувачень у колабораційній діяльності через їхнє перебування в окупації, або контакти з російською стороною. У деяких ситуаціях батьки вимушені самостійно шукати способи повернення своїх дітей, у тому числі звертатися до своїх друзів чи знайомих з Росії. Батьки, які особисто поїхали за дітьми або контактували з громадянами Російської Федерації, чи вступали у відносини з російськими органами влади, після повернення побоюються, що можуть опинитися в полі зору правоохоронних органів та бути визнаними колаборантами через тривале перебування на території Російської Федерації або в окупації.

Завантажити дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?» можна за посиланням.

Нагадаємо, до пошуку правових шляхів вирішення проблем захисту українських дітей, які постраждали від збройної агресії РФ, долучилися також французькі адвокати.

Популярні новини

РАУ закликала Президента підписати Закон про відповідальність за ототожнення адвоката з клієнтом

Гарантії діяльності

РАУ закликала Президента підписати Закон про відповідальність за…

15 вересня 2025 року Рада адвокатів України на позачерговому засіданні ухвалила звернення до Президента із проханням підписати Закон № 4547-IX від 16.07.2025, який запроваджує адміністративну відповідальність за публічне ототожнення адвоката з клієнтом.

18:12 Пн 15.09.25 269
Чому в адвокатів неможливий «невідкладний» обшук пояснили в НААУ

Дискусія

Чому в адвокатів неможливий «невідкладний» обшук пояснили в НААУ

Обшук у адвоката не може проводитися без ухвали слідчого судді. Невідкладні обшуки у приміщеннях адвоката чи його транспортних засобах є незаконними, адже кримінальний процесуальний закон передбачає спеціальну процедуру.

11:28 Пн 15.09.25 712
Тиск через мобілізацію та кримінальні справи: хто захистить адвокатів?

Дискусія

Тиск через мобілізацію та кримінальні справи: хто захистить…

Воєнний стан створює нові виклики для адвокатури: порушення професійних прав набули системного характеру, серед найпоширеніших форм тиску – мобілізація адвокатів під час виконання ними професійних обовʼязків та притягнення їх як обвинувачених у справах, де вони здійснювали захист.

17:39 Пт 12.09.25 1154
Воєнні виклики адвокатури окреслили на конференції у Кишиневі

Дискусія

Воєнні виклики адвокатури окреслили на конференції у Кишиневі

Завдяки чинному закону адвокатура України має конституційно закріплену незалежність і особливий статус, посилений судовою реформою 2016 року. Та воєнний час поставив професію перед новими викликами.

17:07 Пт 12.09.25 616
Лідія Ізовітова: Моніторинг CCBE має стати щитом адвокатури від політичного втручання

Дискусія

Лідія Ізовітова: Моніторинг CCBE має стати щитом адвокатури від…

12 вересня у Кишиневі, під час Міжнародної конференції Союзу адвокатів Республіки Молдова, голова Національної асоціації адвокатів України Лідія Ізовітова виступила з ініціативою посилити роль Ради адвокатських і правничих товариств Європи (CCBE) у процесі реформування адвокатури в країнах, що прямують до Європейського Союзу.

15:47 Пт 12.09.25 620
Акти РАУ не визначають прав і обовʼязків людини – рішення КС

Самоврядування

Акти РАУ не визначають прав і обовʼязків людини – рішення КС

Рішення та інші акти органів адвокатського самоврядування внормовують професійну діяльність адвокатів та не визначають їхніх прав і обов’язків у розумінні частин другої та третьої статті 57 Конституції України та інших її приписів.

10:43 Пт 12.09.25 797
Набрання чинності рішеннями ОАС: КС підтвердив конституційність норми Закону про адвокатуру

Самоврядування

Набрання чинності рішеннями ОАС: КС підтвердив конституційність…

Ч. 3 ст. 57 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями, відповідає Конституції України.

18:13 Ср 10.09.25 820
У НААУ створено Комітет з питань лобіювання

Призначення

У НААУ створено Комітет з питань лобіювання

З метою надання підтримки та проведення навчань адвокатам, які прагнуть брати участь у лобіюванні та адвокації при Національній асоціації адвокатів України створено постійно діючий колегіальний дорадчий орган - Комітет з питань лобіювання.

16:17 Ср 10.09.25 938

Вестник:№7-8 липень-серпень 2025 - Вісник;
Міжнародна благодійна допомога для НААУ;
Стратегія НААУ 2021-2025;
Доступ до адвокатської професії -;
Рекомендації щодо захисту професейних та;
АНАЛІЗ ПОРУШЕНЬ ПРАВ ТА ГАРАНТІЙ;
Навчальні продукти для адвокатів;
НеВестник 4

Категорія

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл