"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
В Україні дослідили ризики повернення дітей, депортованих до РФ
Намагаючись возз’єднатися із дітьми, які були насильно вивезені з тимчасово окупованих територій до РФ, батьки вимушені комунікувати з органами влади країни-агресора. Але як досягти бажаної мети і при цьому не наразитися на відповідальність за співпрацю з ворогом?
Українська Гельсінська спілка з прав людини презентувала аналітичне дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?». Участь у заході взяли представники Комітету НААУ з питань сімейного права.
Під час роботи над дослідженням експерти прагнули виявити проблеми, з якими стикнулися сім’ї, чиїх дітей примусово вивезли на територію Росії. Для цього були опитали батьки та законні представники, які вирішили проблему та повернули своїх дітей.
Голова комітету Лариса Гретченко, яка модерувала захід, нагадала, що за даними Національного інформаційного бюро сьогодні депортовано або незаконно переміщено близько 19,5 тис. маленьких українців (неофіційні дані значно більші). З них повернені лише 386 дітей. «За кожною цифрою — доля маленьких громадян і біль розлучених сімей, гостра потреба вживати заходів на забезпечення їх захисту та возз'єднання, - зазначила вона. – Це надзвичайно чутлива тема, пов’язана із пошуком правових шляхів, ризиком суспільного осуду та можливих звинувачень у протиправності дій через контакти з окупантами. Тож представлені конкретні історії депортації та повернення відображають реальні виклики процедури, що потребують дієвого реагування. Це і правнича допомога, і психологічна підтримка, і соціальні послуги».
Оцінюючи зусилля батьків із повернення дитини крізь призму Кримінального кодексу, правоохоронні органи мають виходити у першу чергу із принципу найкращих інтересів дитини. Таку думку висловила адвокат Світлана Савицька. Вона переконана, що людей, які потрапили у подібну ситуацію, слід ставитися як до потерпілих, а не як до підозрюваних у колабораціонізмі.
Адвокат Дмитро Бузанов зауважив, що дослідження дає громадянам певні моделі поведінки і попереджає про наслідки. «Людям, що опинилися в такій складній життєвій ситуації, можна порадити звертатися до фахівців у галузі права, правозахисників. Обізнана у своїх правах людина вчинятиме правильно, не боятиметься вчиняти необхідні дії і разом із дитиною успішно повернеться до Батьківщини», - сказав він.
Дослідники зазначають, що примусове переміщення українських дітей відбувається в межах окупованих територій України або на територію Російської Федерації, носить систематичний та заздалегідь спланований характер. Це є грубим порушенням міжнародних норм, що перебуває під абсолютною забороною.
Депортація українських дітей є свавільним втручанням у сферу сімейного життя, грубим порушенням права на ідентичність, права на сім’ю та права на возз’єднання з сім’єю тощо.
Повернення депортованих дітей є тривалим та складним процесом, зважаючи на перепони, які створює російська сторона, вимагаючи особистого приїзду батьків та надання величезної кількості документів. Непоодинокі випадки, коли батьки побоюються звертатися до правоохоронних органів України для повернення дітей, бо бояться звинувачень у колабораційній діяльності через їхнє перебування в окупації, або контакти з російською стороною. У деяких ситуаціях батьки вимушені самостійно шукати способи повернення своїх дітей, у тому числі звертатися до своїх друзів чи знайомих з Росії. Батьки, які особисто поїхали за дітьми або контактували з громадянами Російської Федерації, чи вступали у відносини з російськими органами влади, після повернення побоюються, що можуть опинитися в полі зору правоохоронних органів та бути визнаними колаборантами через тривале перебування на території Російської Федерації або в окупації.
Завантажити дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?» можна за посиланням.
Нагадаємо, до пошуку правових шляхів вирішення проблем захисту українських дітей, які постраждали від збройної агресії РФ, долучилися також французькі адвокати.
Популярні новини
Гарантії діяльності
Безкарність публічного таврування адвокатів порушує конституційне…
Заборона ототожнення адвоката з клієнтом є міжнародним стандартом, що закріплений у Законі «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Але без відповідальності гарантія не працює, що несе пряму загрозу реалізації праву на захист і принципу змагальності.
Законодавство
Спадкування частки спільної сумісної і не тільки: адвокати дали…
У разі смерті одного із суб’єктів права спільної сумісної власності, вважається, що частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Законодавство
Три кроки заради якості перекладів у кримінальних справах назвали…
Низька якість перекладу в кримінальних провадженнях — системна проблема через відсутність регулювання. Вирішити її може створення держреєстру перекладачів із сертифікацією та переатестацією, обов’язковим навчанням і контролем якості.
Доступ до професії
Стажист адвоката може бути присяжним — розʼяснення РАУ
Несумісність «адвокат — присяжний» виникає після складання особою присяги адвоката. Тож стажист може продовжувати виконувати обов’язки присяжного до отримання свідоцтва. Але після цього він має повідомити суд про нові обставини.
Дискусія
Як реформа адвокатури «перешкоджає» Україні підписати Конвенцію РЄ
Під час чергового засідання Комітету Верховної Ради з питань правової політики, що проходило 12 січня, народні депутати заслухали інформацію Міністерства юстиції про вирішення питання стосовно підписання та ратифікації Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката.
Дискусія
Мінʼюст без міністра реформуватиме адвокатуру без адвокатури?
Міністерство юстиції планує через Кабмін утворити робочу групу з питань удосконалення законодавства у сфері адвокатури та адвокатської діяльності. До її складу включать представників Мінʼюсту, Офісу Президента, народних депутатів, учених, а також численних представників громадських організацій та грантових проєктів.
Анонс
Train4EU вивчає потреби адвокатів у навчанні з права ЄС (опитування)
Вища школа адвокатури НААУ звертається до адвокатів з проханням взяти участь в опитуванні щодо потреб у навчанні з питань права Європейського Союзу та практики Суду справедливості ЄС.
Доступ до професії
Допуск до іспиту: РАУ роз’яснила статус диплома з інтелектуальної…
Диплом магістра за спеціальністю «Інтелектуальна власність» може бути належним документом для підтвердження повної вищої юридичної освіти з метою набуття права на заняття адвокатською діяльністю, якщо він відповідає спеціальності 081 «Право» (D8 «Право»).