"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
В Україні дослідили ризики повернення дітей, депортованих до РФ
Намагаючись возз’єднатися із дітьми, які були насильно вивезені з тимчасово окупованих територій до РФ, батьки вимушені комунікувати з органами влади країни-агресора. Але як досягти бажаної мети і при цьому не наразитися на відповідальність за співпрацю з ворогом?
Українська Гельсінська спілка з прав людини презентувала аналітичне дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?». Участь у заході взяли представники Комітету НААУ з питань сімейного права.
Під час роботи над дослідженням експерти прагнули виявити проблеми, з якими стикнулися сім’ї, чиїх дітей примусово вивезли на територію Росії. Для цього були опитали батьки та законні представники, які вирішили проблему та повернули своїх дітей.
Голова комітету Лариса Гретченко, яка модерувала захід, нагадала, що за даними Національного інформаційного бюро сьогодні депортовано або незаконно переміщено близько 19,5 тис. маленьких українців (неофіційні дані значно більші). З них повернені лише 386 дітей. «За кожною цифрою — доля маленьких громадян і біль розлучених сімей, гостра потреба вживати заходів на забезпечення їх захисту та возз'єднання, - зазначила вона. – Це надзвичайно чутлива тема, пов’язана із пошуком правових шляхів, ризиком суспільного осуду та можливих звинувачень у протиправності дій через контакти з окупантами. Тож представлені конкретні історії депортації та повернення відображають реальні виклики процедури, що потребують дієвого реагування. Це і правнича допомога, і психологічна підтримка, і соціальні послуги».
Оцінюючи зусилля батьків із повернення дитини крізь призму Кримінального кодексу, правоохоронні органи мають виходити у першу чергу із принципу найкращих інтересів дитини. Таку думку висловила адвокат Світлана Савицька. Вона переконана, що людей, які потрапили у подібну ситуацію, слід ставитися як до потерпілих, а не як до підозрюваних у колабораціонізмі.
Адвокат Дмитро Бузанов зауважив, що дослідження дає громадянам певні моделі поведінки і попереджає про наслідки. «Людям, що опинилися в такій складній життєвій ситуації, можна порадити звертатися до фахівців у галузі права, правозахисників. Обізнана у своїх правах людина вчинятиме правильно, не боятиметься вчиняти необхідні дії і разом із дитиною успішно повернеться до Батьківщини», - сказав він.
Дослідники зазначають, що примусове переміщення українських дітей відбувається в межах окупованих територій України або на територію Російської Федерації, носить систематичний та заздалегідь спланований характер. Це є грубим порушенням міжнародних норм, що перебуває під абсолютною забороною.
Депортація українських дітей є свавільним втручанням у сферу сімейного життя, грубим порушенням права на ідентичність, права на сім’ю та права на возз’єднання з сім’єю тощо.
Повернення депортованих дітей є тривалим та складним процесом, зважаючи на перепони, які створює російська сторона, вимагаючи особистого приїзду батьків та надання величезної кількості документів. Непоодинокі випадки, коли батьки побоюються звертатися до правоохоронних органів України для повернення дітей, бо бояться звинувачень у колабораційній діяльності через їхнє перебування в окупації, або контакти з російською стороною. У деяких ситуаціях батьки вимушені самостійно шукати способи повернення своїх дітей, у тому числі звертатися до своїх друзів чи знайомих з Росії. Батьки, які особисто поїхали за дітьми або контактували з громадянами Російської Федерації, чи вступали у відносини з російськими органами влади, після повернення побоюються, що можуть опинитися в полі зору правоохоронних органів та бути визнаними колаборантами через тривале перебування на території Російської Федерації або в окупації.
Завантажити дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?» можна за посиланням.
Нагадаємо, до пошуку правових шляхів вирішення проблем захисту українських дітей, які постраждали від збройної агресії РФ, долучилися також французькі адвокати.
Популярні новини
Взаємодія
У Франції підтвердили взаємодію з НААУ щодо реформ у сфері…
29 січня в Парижі відбулася робоча зустріч представників Національної асоціації адвокатів України та Національної ради адвокатів Франції (Conseil National des Barreaux, CNB).
Cудова практика
Дайджест судової практики у сфері цивільного права та процесу…
Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань цивільного права та процесу підготував Дайджест судової практики за II півріччя 2025 року. Огляд судових рішень охоплює 35 висновків Верховного Суду з наступних питань:
Гарантії діяльності
Конвенцію РЄ про захист професії адвоката підписала Німеччина
Німеччина стала 26-ю державою, що підписала Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката. 26 січня у Страсбурзі на цьому міжнародному документі свій підпис від імені країни поставила федеральна міністерка юстиції д-р Штефані Губіг.
За кордоном
У столиці ЄС відкрився офіс НААУ
Для посилення інституційної присутності української адвокатури на європейському рівні в Брюсселі (Бельгія) відкрито офіс Національної асоціації адвокатів України, який стане постійною платформою для діалогу з європейськими партнерами.
Самоврядування
Адвокатський внесок 2026: спливає строк сплати
31 січня закінчується строк сплати внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування. Зважаючи на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом про держбюджет, внесок у 2026 році складає 3328 гривень.
Взаємодія
НААУ та BRAK обговорили євроінтеграційні пріоритети та регулювання…
26 січня відбулася зустріч представників Національної асоціації адвокатів України та Федеральної палати адвокатів Німеччини (Bundesrechtsanwaltskammer, BRAK).
Гарантії діяльності
Президента закликали підписати Закон про посилення гарантій…
Професійна спільнота адвокатів закликала Президента України Володимира Зеленського підписати Закон № 4547-IX, який посилює гарантії адвокатської діяльності, зокрема впроваджує відповідальність за ототожнення адвоката з клієнтом.
Навчання
Земля 2026: питання земельних правовідносин обговорили у Львівській…
21 січня у Львівській торгово-промисловій палаті відбувся семінар «Земля-2026. Актуальні питання земельних правовідносин», організований спільно Львівською торгово-промисловою палатою та Комітетом НААУ з питань аграрного, земельного та довкілевого права.