"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
В Україні дослідили ризики повернення дітей, депортованих до РФ
Намагаючись возз’єднатися із дітьми, які були насильно вивезені з тимчасово окупованих територій до РФ, батьки вимушені комунікувати з органами влади країни-агресора. Але як досягти бажаної мети і при цьому не наразитися на відповідальність за співпрацю з ворогом?
Українська Гельсінська спілка з прав людини презентувала аналітичне дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?». Участь у заході взяли представники Комітету НААУ з питань сімейного права.
Під час роботи над дослідженням експерти прагнули виявити проблеми, з якими стикнулися сім’ї, чиїх дітей примусово вивезли на територію Росії. Для цього були опитали батьки та законні представники, які вирішили проблему та повернули своїх дітей.
Голова комітету Лариса Гретченко, яка модерувала захід, нагадала, що за даними Національного інформаційного бюро сьогодні депортовано або незаконно переміщено близько 19,5 тис. маленьких українців (неофіційні дані значно більші). З них повернені лише 386 дітей. «За кожною цифрою — доля маленьких громадян і біль розлучених сімей, гостра потреба вживати заходів на забезпечення їх захисту та возз'єднання, - зазначила вона. – Це надзвичайно чутлива тема, пов’язана із пошуком правових шляхів, ризиком суспільного осуду та можливих звинувачень у протиправності дій через контакти з окупантами. Тож представлені конкретні історії депортації та повернення відображають реальні виклики процедури, що потребують дієвого реагування. Це і правнича допомога, і психологічна підтримка, і соціальні послуги».
Оцінюючи зусилля батьків із повернення дитини крізь призму Кримінального кодексу, правоохоронні органи мають виходити у першу чергу із принципу найкращих інтересів дитини. Таку думку висловила адвокат Світлана Савицька. Вона переконана, що людей, які потрапили у подібну ситуацію, слід ставитися як до потерпілих, а не як до підозрюваних у колабораціонізмі.
Адвокат Дмитро Бузанов зауважив, що дослідження дає громадянам певні моделі поведінки і попереджає про наслідки. «Людям, що опинилися в такій складній життєвій ситуації, можна порадити звертатися до фахівців у галузі права, правозахисників. Обізнана у своїх правах людина вчинятиме правильно, не боятиметься вчиняти необхідні дії і разом із дитиною успішно повернеться до Батьківщини», - сказав він.
Дослідники зазначають, що примусове переміщення українських дітей відбувається в межах окупованих територій України або на територію Російської Федерації, носить систематичний та заздалегідь спланований характер. Це є грубим порушенням міжнародних норм, що перебуває під абсолютною забороною.
Депортація українських дітей є свавільним втручанням у сферу сімейного життя, грубим порушенням права на ідентичність, права на сім’ю та права на возз’єднання з сім’єю тощо.
Повернення депортованих дітей є тривалим та складним процесом, зважаючи на перепони, які створює російська сторона, вимагаючи особистого приїзду батьків та надання величезної кількості документів. Непоодинокі випадки, коли батьки побоюються звертатися до правоохоронних органів України для повернення дітей, бо бояться звинувачень у колабораційній діяльності через їхнє перебування в окупації, або контакти з російською стороною. У деяких ситуаціях батьки вимушені самостійно шукати способи повернення своїх дітей, у тому числі звертатися до своїх друзів чи знайомих з Росії. Батьки, які особисто поїхали за дітьми або контактували з громадянами Російської Федерації, чи вступали у відносини з російськими органами влади, після повернення побоюються, що можуть опинитися в полі зору правоохоронних органів та бути визнаними колаборантами через тривале перебування на території Російської Федерації або в окупації.
Завантажити дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?» можна за посиланням.
Нагадаємо, до пошуку правових шляхів вирішення проблем захисту українських дітей, які постраждали від збройної агресії РФ, долучилися також французькі адвокати.
Популярні новини
Призначення
У Дюссельдорфі працюватиме представник НААУ
Розпорядженням голови НААУ, РАУ № 159 від 03.06.2026 представником Національної асоціації адвокатів України у Федеративній Республіці Німеччина, у місті Дюссельдорф, призначено адвоката Вячеслава Уса.
Законодавство
Відповідальність за заперечення Голодомору потребує чітких меж –…
Кримінальна відповідальність за заперечення Голодомору як геноциду має бути сформульована без ризику довільного тлумачення норм. Інакше стає можливою криміналізація не лише протиправних дій, а й наукової чи історичної дискусії.
Дискусія
Електронний суд: сервіс для учасника процесу чи новий бар’єр?
Електронні сервіси судової влади вже стали звичною частиною процесуальної комунікації. Через електронний кабінет подаються документи, судові засідання проводяться в режимі відеоконференції, судові рішення оприлюднюються в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а взаємодія між судом і учасниками справи переходить у цифрове середовище.
Гарантії діяльності
Обмеження права на правничу допомогу у СІЗО неприпустиме – заява…
Рада адвокатів України заявила про неприпустимість обмеження права на професійну правничу допомогу, гарантій адвокатської діяльності та конфіденційності спілкування адвоката з клієнтом у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України.
Навчання
3D-модель у кримінальній справі: що має знати адвокат
3D-технології вже використовуються в кримінальному провадженні. Тому адвокат має розуміти, як формується цифрова модель, як перевірити її автентичність, де можуть виникати процесуальні помилки та як використати такі дані в інтересах клієнта.
Регіони
На Мостищині зʼявилася навчальна аудиторія та музейна експозиція з…
Центр досліджень адвокатури і права НААУ відкрив навчальну аудиторію імені адвоката Степана Барана у Судововишнянському ліцеї ім. Тадея Дмитрасевича. Захід відбувся спільно з Радою адвокатів Львівської області та Народним музеєм історії м. Судова Вишня, де також розпочала роботу постійна експозиція, присвячена адвокатурі Мостищини.
Дискусія
Суддя долучилася до обговорення професійних викликів молодих…
У судовому засіданні першорядне значення має зміст правової позиції адвоката. Водночас, структура документів, робота із судовою практикою, дотримання строків, процесуальна дисципліна, комунікація впливають на те, як суд сприймає роботу сторони справи.
Дискусія
Англійське право та відбудова: у Лондоні запустили…
4 червня у Лондоні відбувся UK–Ukraine English Law Forum, який покликаний стати платформою правничого діалогу між правничими спільнотами України та Великої Британії. Серед ключових тем — застосування англійського права, комерційні спори, арбітраж і медіація в контексті інвестицій та післявоєнної відбудови України.