"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
В Україні дослідили ризики повернення дітей, депортованих до РФ
Намагаючись возз’єднатися із дітьми, які були насильно вивезені з тимчасово окупованих територій до РФ, батьки вимушені комунікувати з органами влади країни-агресора. Але як досягти бажаної мети і при цьому не наразитися на відповідальність за співпрацю з ворогом?
Українська Гельсінська спілка з прав людини презентувала аналітичне дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?». Участь у заході взяли представники Комітету НААУ з питань сімейного права.
Під час роботи над дослідженням експерти прагнули виявити проблеми, з якими стикнулися сім’ї, чиїх дітей примусово вивезли на територію Росії. Для цього були опитали батьки та законні представники, які вирішили проблему та повернули своїх дітей.
Голова комітету Лариса Гретченко, яка модерувала захід, нагадала, що за даними Національного інформаційного бюро сьогодні депортовано або незаконно переміщено близько 19,5 тис. маленьких українців (неофіційні дані значно більші). З них повернені лише 386 дітей. «За кожною цифрою — доля маленьких громадян і біль розлучених сімей, гостра потреба вживати заходів на забезпечення їх захисту та возз'єднання, - зазначила вона. – Це надзвичайно чутлива тема, пов’язана із пошуком правових шляхів, ризиком суспільного осуду та можливих звинувачень у протиправності дій через контакти з окупантами. Тож представлені конкретні історії депортації та повернення відображають реальні виклики процедури, що потребують дієвого реагування. Це і правнича допомога, і психологічна підтримка, і соціальні послуги».
Оцінюючи зусилля батьків із повернення дитини крізь призму Кримінального кодексу, правоохоронні органи мають виходити у першу чергу із принципу найкращих інтересів дитини. Таку думку висловила адвокат Світлана Савицька. Вона переконана, що людей, які потрапили у подібну ситуацію, слід ставитися як до потерпілих, а не як до підозрюваних у колабораціонізмі.
Адвокат Дмитро Бузанов зауважив, що дослідження дає громадянам певні моделі поведінки і попереджає про наслідки. «Людям, що опинилися в такій складній життєвій ситуації, можна порадити звертатися до фахівців у галузі права, правозахисників. Обізнана у своїх правах людина вчинятиме правильно, не боятиметься вчиняти необхідні дії і разом із дитиною успішно повернеться до Батьківщини», - сказав він.
Дослідники зазначають, що примусове переміщення українських дітей відбувається в межах окупованих територій України або на територію Російської Федерації, носить систематичний та заздалегідь спланований характер. Це є грубим порушенням міжнародних норм, що перебуває під абсолютною забороною.
Депортація українських дітей є свавільним втручанням у сферу сімейного життя, грубим порушенням права на ідентичність, права на сім’ю та права на возз’єднання з сім’єю тощо.
Повернення депортованих дітей є тривалим та складним процесом, зважаючи на перепони, які створює російська сторона, вимагаючи особистого приїзду батьків та надання величезної кількості документів. Непоодинокі випадки, коли батьки побоюються звертатися до правоохоронних органів України для повернення дітей, бо бояться звинувачень у колабораційній діяльності через їхнє перебування в окупації, або контакти з російською стороною. У деяких ситуаціях батьки вимушені самостійно шукати способи повернення своїх дітей, у тому числі звертатися до своїх друзів чи знайомих з Росії. Батьки, які особисто поїхали за дітьми або контактували з громадянами Російської Федерації, чи вступали у відносини з російськими органами влади, після повернення побоюються, що можуть опинитися в полі зору правоохоронних органів та бути визнаними колаборантами через тривале перебування на території Російської Федерації або в окупації.
Завантажити дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?» можна за посиланням.
Нагадаємо, до пошуку правових шляхів вирішення проблем захисту українських дітей, які постраждали від збройної агресії РФ, долучилися також французькі адвокати.
Популярні новини
Привітання
Привітання з нагоди річниці утворення Національної асоціації…
17 листопада виповнюється тринадцять років із дня утворення Національної асоціації адвокатів України — професійної самоврядної організації, яка об’єднала адвокатів усіх регіонів країни в єдину незалежну інституцію.
Сумна звістка
Пішов з життя Сергій Сафулько
З глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату — на 79 році життя помер відомий адвокат з Волині, заслужений юрист України Сергій Сафулько.
Навчання
Адвокатам дали психологічні техніки стабілізації під час виступів
Впевненість під час публічних виступів можна розглядати як навичку, яка формується через практику, регулярну увагу до власного тіла та готовність помилятися і вчитись на цих помилках.
Гарантії діяльності
10 змін, які необхідні для імплементації Конвенції про захист…
Більшість стандартів, закріплених Конвенцію про захист професії адвоката, уже реалізовані в українському законодавстві. Водночас для забезпечення вищого рівня гарантій незалежності адвокатської діяльності слід унести деякі зміни до кодексів та профільного закону.
Гарантії діяльності
Л.Ізовітова: адвокатура сьогодні зберігає незалежність і виборює…
Українська адвокатура залишається незалежним, конституційно визнаним інститутом правосуддя, який в умовах війни не лише зберіг свою субʼєктність, а й послідовно виборює гарантії захисту професії.
Регіони
На Львівщині відкрили кабінет-музей історії адвокатури та іменну…
7 листопада у місті Стрий Львівської області відбулася Урочиста академія відкриття 25-го Кабінету-музею історії адвокатури Стрийщини та навчальної аудиторії імені адвоката Євгена Олесницького.
Законодавство
НААУ застерігає від розширення доступу до медичних даних у справах…
У Верховній Раді запропонували спростити процедуру усиновлення дитини, зокрема — скасувати вимогу до заявника подавати медичний висновок про свій стан здоров’я. Такий документ орган опіки та піклування може отримати безпосередньо з електронної системи охорони здоров’я.
Доступ до професії
Кандидатам у адвокати: РАУ нагадала правила зарахування…
Для цілей допуску до кваліфікаційного іспиту робота кандидата на посадах науково-педагогічних працівників може бути зарахована як стаж у галузі права лише за умови, якщо ця посада вимагає юридичної освіти.