"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
В Україні дослідили ризики повернення дітей, депортованих до РФ
Намагаючись возз’єднатися із дітьми, які були насильно вивезені з тимчасово окупованих територій до РФ, батьки вимушені комунікувати з органами влади країни-агресора. Але як досягти бажаної мети і при цьому не наразитися на відповідальність за співпрацю з ворогом?
Українська Гельсінська спілка з прав людини презентувала аналітичне дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?». Участь у заході взяли представники Комітету НААУ з питань сімейного права.
Під час роботи над дослідженням експерти прагнули виявити проблеми, з якими стикнулися сім’ї, чиїх дітей примусово вивезли на територію Росії. Для цього були опитали батьки та законні представники, які вирішили проблему та повернули своїх дітей.
Голова комітету Лариса Гретченко, яка модерувала захід, нагадала, що за даними Національного інформаційного бюро сьогодні депортовано або незаконно переміщено близько 19,5 тис. маленьких українців (неофіційні дані значно більші). З них повернені лише 386 дітей. «За кожною цифрою — доля маленьких громадян і біль розлучених сімей, гостра потреба вживати заходів на забезпечення їх захисту та возз'єднання, - зазначила вона. – Це надзвичайно чутлива тема, пов’язана із пошуком правових шляхів, ризиком суспільного осуду та можливих звинувачень у протиправності дій через контакти з окупантами. Тож представлені конкретні історії депортації та повернення відображають реальні виклики процедури, що потребують дієвого реагування. Це і правнича допомога, і психологічна підтримка, і соціальні послуги».
Оцінюючи зусилля батьків із повернення дитини крізь призму Кримінального кодексу, правоохоронні органи мають виходити у першу чергу із принципу найкращих інтересів дитини. Таку думку висловила адвокат Світлана Савицька. Вона переконана, що людей, які потрапили у подібну ситуацію, слід ставитися як до потерпілих, а не як до підозрюваних у колабораціонізмі.
Адвокат Дмитро Бузанов зауважив, що дослідження дає громадянам певні моделі поведінки і попереджає про наслідки. «Людям, що опинилися в такій складній життєвій ситуації, можна порадити звертатися до фахівців у галузі права, правозахисників. Обізнана у своїх правах людина вчинятиме правильно, не боятиметься вчиняти необхідні дії і разом із дитиною успішно повернеться до Батьківщини», - сказав він.
Дослідники зазначають, що примусове переміщення українських дітей відбувається в межах окупованих територій України або на територію Російської Федерації, носить систематичний та заздалегідь спланований характер. Це є грубим порушенням міжнародних норм, що перебуває під абсолютною забороною.
Депортація українських дітей є свавільним втручанням у сферу сімейного життя, грубим порушенням права на ідентичність, права на сім’ю та права на возз’єднання з сім’єю тощо.
Повернення депортованих дітей є тривалим та складним процесом, зважаючи на перепони, які створює російська сторона, вимагаючи особистого приїзду батьків та надання величезної кількості документів. Непоодинокі випадки, коли батьки побоюються звертатися до правоохоронних органів України для повернення дітей, бо бояться звинувачень у колабораційній діяльності через їхнє перебування в окупації, або контакти з російською стороною. У деяких ситуаціях батьки вимушені самостійно шукати способи повернення своїх дітей, у тому числі звертатися до своїх друзів чи знайомих з Росії. Батьки, які особисто поїхали за дітьми або контактували з громадянами Російської Федерації, чи вступали у відносини з російськими органами влади, після повернення побоюються, що можуть опинитися в полі зору правоохоронних органів та бути визнаними колаборантами через тривале перебування на території Російської Федерації або в окупації.
Завантажити дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?» можна за посиланням.
Нагадаємо, до пошуку правових шляхів вирішення проблем захисту українських дітей, які постраждали від збройної агресії РФ, долучилися також французькі адвокати.
Популярні новини
Доступ до професії
Кандидатам у адвокати: РАУ нагадала правила зарахування…
Для цілей допуску до кваліфікаційного іспиту робота кандидата на посадах науково-педагогічних працівників може бути зарахована як стаж у галузі права лише за умови, якщо ця посада вимагає юридичної освіти.
Привітання
Названо молодих правників року
Рада молодих юристів України відзначила правників, які у 2024–2025 роках продемонстрували найвищий рівень фахової майстерності, відповідальності та відданості професії.
Cудова практика
Судова практика у сфері містобудування: огляд рішень ВС
Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань будівельного права підготував та оприлюднив Дайджест судової практики у сфері містобудування за перший квартал 2025 року.
Етика
Корені професійної честі: як формувалися правила адвокатської…
Повага до клієнта, чесність перед судом і гідність у поведінці — ці принципи супроводжують адвокатуру протягом століть. Ще в часи магдебурського права на українських землях діяли приписи, які регулювали поведінку захисників і визначали межі їхньої відповідальності. І хоча змінилися епохи, а законодавство набуло сучасних форм, сам зміст етичних засад залишився незмінним: професія адвоката тримається на довірі, яку потрібно постійно підтверджувати.
Дискусія
Містобудівний кодекс: якими мають бути нові правила для відбудови…
Чи потрібна Україні окрема кодифікація у сфері містобудування, яку модель закону обрати та як забезпечити баланс між інтересами держави, громад, бізнесу і громадян в умовах повоєнної відбудови?
Взаємодія
Адвокати й музейники об’єдналися для збереження історії професії
Національна асоціація адвокатів України, Рада адвокатів Львівської області та Львівський історичний музей підписали Меморандум про співпрацю.
Дискусія
Лекторій з нагоди 75-річчя з дня прийняття Конвенції про захист прав…
Комітет медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України спільно з кафедрою медичного права ФПДО ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» організували та провели науково-практичний лекторій з нагоди 75-річчя з дня прийняття Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на тему «Повага до прав людини як категоричний імператив Європейської конвенції з прав людини».
Дискусія
Власність народу України на природні ресурси: між політикою, наукою…
Право власності народу України на природні ресурси, закріплене у статті 13 Конституції, залишається дискусійним щодо свого змісту й механізмів реалізації. Чи має воно реальне правове наповнення, хто є носієм цього права та як його забезпечити на практиці?