"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням

В Україні дослідили ризики повернення дітей, депортованих до РФ

Дискусія
14:10 Чт 21.09.23 2160 Переглядів
Версія для друку

Намагаючись возз’єднатися із дітьми, які були насильно вивезені з тимчасово окупованих територій до РФ, батьки вимушені комунікувати з органами влади країни-агресора. Але як досягти бажаної мети і при цьому не наразитися на відповідальність за співпрацю з ворогом?

Українська Гельсінська спілка з прав людини презентувала аналітичне дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?». Участь у заході взяли представники Комітету НААУ з питань сімейного права.

Під час роботи над дослідженням експерти прагнули виявити проблеми, з якими стикнулися сім’ї, чиїх дітей примусово вивезли на територію Росії. Для цього були опитали батьки та законні представники, які вирішили проблему та повернули своїх дітей.

Голова комітету Лариса Гретченко, яка модерувала захід, нагадала, що за даними Національного інформаційного бюро сьогодні депортовано або незаконно переміщено близько 19,5 тис. маленьких українців (неофіційні дані значно більші). З них повернені лише 386 дітей. «За кожною цифрою — доля маленьких громадян і біль розлучених сімей, гостра потреба вживати заходів на забезпечення їх захисту та возз'єднання, - зазначила вона. – Це надзвичайно чутлива тема, пов’язана із пошуком правових шляхів, ризиком суспільного осуду та можливих звинувачень у протиправності дій через контакти з окупантами. Тож представлені конкретні історії депортації та повернення відображають реальні виклики процедури, що потребують дієвого реагування. Це і правнича допомога, і психологічна підтримка, і соціальні послуги».

Оцінюючи зусилля батьків із повернення дитини крізь призму Кримінального кодексу, правоохоронні органи мають виходити у першу чергу із принципу найкращих інтересів дитини. Таку думку висловила адвокат  Світлана Савицька. Вона переконана, що людей, які потрапили у подібну ситуацію, слід ставитися як до потерпілих, а не як до підозрюваних у колабораціонізмі.

Адвокат Дмитро Бузанов зауважив, що дослідження дає громадянам певні моделі поведінки і попереджає про наслідки. «Людям, що опинилися в такій складній життєвій ситуації, можна порадити звертатися до фахівців у галузі права, правозахисників. Обізнана у своїх правах людина вчинятиме правильно, не боятиметься вчиняти необхідні дії і разом із дитиною успішно повернеться до Батьківщини», - сказав він.

Дослідники зазначають, що примусове переміщення українських дітей відбувається в межах окупованих територій України або на територію Російської Федерації, носить систематичний та заздалегідь спланований характер. Це є грубим порушенням міжнародних норм, що перебуває під абсолютною забороною.

Депортація українських дітей є свавільним втручанням у сферу сімейного життя, грубим порушенням права на ідентичність, права на сім’ю та права на возз’єднання з сім’єю тощо.

Повернення депортованих дітей є тривалим та складним процесом, зважаючи на перепони, які створює російська сторона, вимагаючи особистого приїзду батьків та надання величезної кількості документів. Непоодинокі випадки, коли батьки побоюються звертатися до правоохоронних органів України для повернення дітей, бо бояться звинувачень у колабораційній діяльності через їхнє перебування в окупації, або контакти з російською стороною. У деяких ситуаціях батьки вимушені самостійно шукати способи повернення своїх дітей, у тому числі звертатися до своїх друзів чи знайомих з Росії. Батьки, які особисто поїхали за дітьми або контактували з громадянами Російської Федерації, чи вступали у відносини з російськими органами влади, після повернення побоюються, що можуть опинитися в полі зору правоохоронних органів та бути визнаними колаборантами через тривале перебування на території Російської Федерації або в окупації.

Завантажити дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?» можна за посиланням.

Нагадаємо, до пошуку правових шляхів вирішення проблем захисту українських дітей, які постраждали від збройної агресії РФ, долучилися також французькі адвокати.

Популярні новини

Що робити адвокату після виявлення «жучка»

Дискусія

Що робити адвокату після виявлення «жучка»

У професійному аспекті виявлення пристрою, який може негласно збирати інформацію, порушує низку практичних питань: як зафіксувати знахідку, кого повідомити про інцидент і як не допустити подальшого розкриття адвокатської таємниці.

9:18 Чт 10.09.26 197
Як парламент і уряд розподілили роботу над Конвенцією про захист професії адвоката

Законодавство

Як парламент і уряд розподілили роботу над Конвенцією про захист…

Подальша законодавча робота після підписання Україною Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката охоплює два окремі напрями — ратифікацію міжнародного договору та імплементацію його положень. Мін’юст готує урядовий ратифікаційний пакет, а депутати спільно з НААУ та міністерством підготували законопроєкт щодо змін до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який парламент уже готовий реєструвати.

17:18 Ср 09.09.26 220
Виплати військовим потребують чітких і єдиних критеріїв – Комітет НААУ

Захист військових

Виплати військовим потребують чітких і єдиних критеріїв – Комітет…

Нечіткість термінів у підзаконних нормативних актах призводить до різного трактування підстав для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди. НААУ запропонувала узгодити ці акти та встановити прозорі критерії нарахування коштів.

14:12 Ср 09.09.26 257
Знайти недостатньо: проблеми арешту та повернення криптоактивів

Дискусія

Знайти недостатньо: проблеми арешту та повернення криптоактивів

Технічна схема транзакцій не встановлює автоматично особу, яка контролювала криптогаманець, а суди по-різному вирішують, чи можна арештовувати цифровий актив як речовий доказ. Тож як доводити належність таких активів, виконувати судові ухвали і повертати кошти потерпілим?

10:56 Ср 09.09.26 331
Гарантії є, контролю немає: що змінить Конвенція для адвокатів

Гарантії діяльності

Гарантії є, контролю немає: що змінить Конвенція для адвокатів

Українське законодавство передбачає гарантії адвокатської діяльності, однак немає інструменту, який контролював би виконання державою відповідних зобов’язань. Конвенція Ради Європи про захист професії адвоката має усунути цю прогалину та запровадити механізм контролю.

17:57 Вт 08.09.26 427
Рекомендації щодо адвокатських запитів підготують у НААУ

Законодавство

Рекомендації щодо адвокатських запитів підготують у НААУ

До кінця 2026 року Комітет НААУ з питань запобігання адміністративним правопорушенням, скоєним стосовно адвокатів, розробить методичні рекомендації щодо підготовки адвокатських запитів і реагування на ненадання інформації. Також планується систематизувати практику застосування статті 212-3 КУпАП.

15:04 Пн 07.09.26 557
ЦВК визнала Андрія Місяця обраним народним депутатом України

Різне

ЦВК визнала Андрія Місяця обраним народним депутатом України

Центральна виборча комісія ухвалила рішення про визнання Андрія Місяця обраним народним депутатом України. Нині він тимчасово виконує обов’язки голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

10:48 Пн 07.09.26 534
Пішов із життя експрезидент CCBE Джеймс МакГілл

Сумна звістка

Пішов із життя експрезидент CCBE Джеймс МакГілл

Національна асоціація адвокатів України висловлює співчуття у зв’язку зі смертю Джеймса МакГілла (James MacGuill) — відомого ірландського соліситора, колишнього президента Товариства юристів Ірландії та Ради адвокатів і правничих товариств Європи (CCBE).

9:59 Пн 07.09.26 370

Вестник:№7-8 липень-серпень 2026 - Вісник;
Адвокат+;
Міжнародна благодійна допомога для НААУ;
Доступ до адвокатської професії -;
Рекомендації щодо захисту професейних та;
Навчальні продукти для адвокатів;
НеВестник 4

Категорія

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл