"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
В Україні дослідили ризики повернення дітей, депортованих до РФ

Намагаючись возз’єднатися із дітьми, які були насильно вивезені з тимчасово окупованих територій до РФ, батьки вимушені комунікувати з органами влади країни-агресора. Але як досягти бажаної мети і при цьому не наразитися на відповідальність за співпрацю з ворогом?
Українська Гельсінська спілка з прав людини презентувала аналітичне дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?». Участь у заході взяли представники Комітету НААУ з питань сімейного права.
Під час роботи над дослідженням експерти прагнули виявити проблеми, з якими стикнулися сім’ї, чиїх дітей примусово вивезли на територію Росії. Для цього були опитали батьки та законні представники, які вирішили проблему та повернули своїх дітей.
Голова комітету Лариса Гретченко, яка модерувала захід, нагадала, що за даними Національного інформаційного бюро сьогодні депортовано або незаконно переміщено близько 19,5 тис. маленьких українців (неофіційні дані значно більші). З них повернені лише 386 дітей. «За кожною цифрою — доля маленьких громадян і біль розлучених сімей, гостра потреба вживати заходів на забезпечення їх захисту та возз'єднання, - зазначила вона. – Це надзвичайно чутлива тема, пов’язана із пошуком правових шляхів, ризиком суспільного осуду та можливих звинувачень у протиправності дій через контакти з окупантами. Тож представлені конкретні історії депортації та повернення відображають реальні виклики процедури, що потребують дієвого реагування. Це і правнича допомога, і психологічна підтримка, і соціальні послуги».
Оцінюючи зусилля батьків із повернення дитини крізь призму Кримінального кодексу, правоохоронні органи мають виходити у першу чергу із принципу найкращих інтересів дитини. Таку думку висловила адвокат Світлана Савицька. Вона переконана, що людей, які потрапили у подібну ситуацію, слід ставитися як до потерпілих, а не як до підозрюваних у колабораціонізмі.
Адвокат Дмитро Бузанов зауважив, що дослідження дає громадянам певні моделі поведінки і попереджає про наслідки. «Людям, що опинилися в такій складній життєвій ситуації, можна порадити звертатися до фахівців у галузі права, правозахисників. Обізнана у своїх правах людина вчинятиме правильно, не боятиметься вчиняти необхідні дії і разом із дитиною успішно повернеться до Батьківщини», - сказав він.
Дослідники зазначають, що примусове переміщення українських дітей відбувається в межах окупованих територій України або на територію Російської Федерації, носить систематичний та заздалегідь спланований характер. Це є грубим порушенням міжнародних норм, що перебуває під абсолютною забороною.
Депортація українських дітей є свавільним втручанням у сферу сімейного життя, грубим порушенням права на ідентичність, права на сім’ю та права на возз’єднання з сім’єю тощо.
Повернення депортованих дітей є тривалим та складним процесом, зважаючи на перепони, які створює російська сторона, вимагаючи особистого приїзду батьків та надання величезної кількості документів. Непоодинокі випадки, коли батьки побоюються звертатися до правоохоронних органів України для повернення дітей, бо бояться звинувачень у колабораційній діяльності через їхнє перебування в окупації, або контакти з російською стороною. У деяких ситуаціях батьки вимушені самостійно шукати способи повернення своїх дітей, у тому числі звертатися до своїх друзів чи знайомих з Росії. Батьки, які особисто поїхали за дітьми або контактували з громадянами Російської Федерації, чи вступали у відносини з російськими органами влади, після повернення побоюються, що можуть опинитися в полі зору правоохоронних органів та бути визнаними колаборантами через тривале перебування на території Російської Федерації або в окупації.
Завантажити дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?» можна за посиланням.
Нагадаємо, до пошуку правових шляхів вирішення проблем захисту українських дітей, які постраждали від збройної агресії РФ, долучилися також французькі адвокати.
Популярні новини

Дискусія
Персональні дані у кримінальному процесі: де межа допустимого…
Захист персональних даних у кримінальному провадженні — між конституційними гарантіями та практичними ризиками. Цій темі був присвячений круглий стіл, проведений 19 червня 2025 року Секцією захисту персональних даних та права на доступ до інформації Комітету НААУ з питань захисту прав людини.

Cудова практика
АО мають виконувати норматив з працевлаштування осіб з…
Адвокатські обʼєднання підпадають під дію Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» як роботодавці. Тож зобовʼязані виконувати норматив працевлаштування осіб з інвалідністю.

Дискусія
Пост із наслідками: чому адвокат не має «приватної зони» в…
Адвокат у соцмережах — це не приватна особа, а завжди публічний представник професії. Навіть неусвідомлені порушення можуть мати наслідки — аж до втрати статусу.

Cудова практика
Воєнний стан і трудові відносини: дайджест судової практики…
Комітет НААУ з питань трудового права презентував новий дайджест судової практики за II квартал 2025 року. В ньому зібрано 14 постанов Верховного Суду з трудових спорів, які формують орієнтири для правозастосування в умовах воєнного стану.

Привітання
Привітання з Днем Конституції України!
Шановні колеги!

Навчання
Адвокатам нагадали: відпочинок — це обовʼязок, а не винагорода
Чи можна залишатися ефективним фахівцем, ігноруючи сигнали втоми? Чи здатен адвокат надавати правничу допомогу, не дбаючи про власне ментальне здоров’я? Ці запитання стали центральними на вебінарі «Відпочинок: лінь чи необхідність?».

Дискусія
10 тем великої приватизації обговорили адвокати з очільницею Фонду…
Велика приватизація — тема, яка рідко стає предметом публічної дискусії, хоча саме від неї значною мірою залежить економічне майбутнє країни. Як саме держава обирає, що продавати, на яких умовах і якими механізмами захищає себе й інвестора? Як працює з проблемними активами, санкційним майном та міжнародними покупцями?

Дискусія
ПАЕ проти договору: про конфлікт норм у роботі адвоката
Укладення договору між адвокатом і клієнтом — не лише питання юридичної техніки, а й випробування на баланс між професійною етикою, законодавством і самозахистом.