"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
В Україні дослідили ризики повернення дітей, депортованих до РФ
Намагаючись возз’єднатися із дітьми, які були насильно вивезені з тимчасово окупованих територій до РФ, батьки вимушені комунікувати з органами влади країни-агресора. Але як досягти бажаної мети і при цьому не наразитися на відповідальність за співпрацю з ворогом?
Українська Гельсінська спілка з прав людини презентувала аналітичне дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?». Участь у заході взяли представники Комітету НААУ з питань сімейного права.
Під час роботи над дослідженням експерти прагнули виявити проблеми, з якими стикнулися сім’ї, чиїх дітей примусово вивезли на територію Росії. Для цього були опитали батьки та законні представники, які вирішили проблему та повернули своїх дітей.
Голова комітету Лариса Гретченко, яка модерувала захід, нагадала, що за даними Національного інформаційного бюро сьогодні депортовано або незаконно переміщено близько 19,5 тис. маленьких українців (неофіційні дані значно більші). З них повернені лише 386 дітей. «За кожною цифрою — доля маленьких громадян і біль розлучених сімей, гостра потреба вживати заходів на забезпечення їх захисту та возз'єднання, - зазначила вона. – Це надзвичайно чутлива тема, пов’язана із пошуком правових шляхів, ризиком суспільного осуду та можливих звинувачень у протиправності дій через контакти з окупантами. Тож представлені конкретні історії депортації та повернення відображають реальні виклики процедури, що потребують дієвого реагування. Це і правнича допомога, і психологічна підтримка, і соціальні послуги».
Оцінюючи зусилля батьків із повернення дитини крізь призму Кримінального кодексу, правоохоронні органи мають виходити у першу чергу із принципу найкращих інтересів дитини. Таку думку висловила адвокат Світлана Савицька. Вона переконана, що людей, які потрапили у подібну ситуацію, слід ставитися як до потерпілих, а не як до підозрюваних у колабораціонізмі.
Адвокат Дмитро Бузанов зауважив, що дослідження дає громадянам певні моделі поведінки і попереджає про наслідки. «Людям, що опинилися в такій складній життєвій ситуації, можна порадити звертатися до фахівців у галузі права, правозахисників. Обізнана у своїх правах людина вчинятиме правильно, не боятиметься вчиняти необхідні дії і разом із дитиною успішно повернеться до Батьківщини», - сказав він.
Дослідники зазначають, що примусове переміщення українських дітей відбувається в межах окупованих територій України або на територію Російської Федерації, носить систематичний та заздалегідь спланований характер. Це є грубим порушенням міжнародних норм, що перебуває під абсолютною забороною.
Депортація українських дітей є свавільним втручанням у сферу сімейного життя, грубим порушенням права на ідентичність, права на сім’ю та права на возз’єднання з сім’єю тощо.
Повернення депортованих дітей є тривалим та складним процесом, зважаючи на перепони, які створює російська сторона, вимагаючи особистого приїзду батьків та надання величезної кількості документів. Непоодинокі випадки, коли батьки побоюються звертатися до правоохоронних органів України для повернення дітей, бо бояться звинувачень у колабораційній діяльності через їхнє перебування в окупації, або контакти з російською стороною. У деяких ситуаціях батьки вимушені самостійно шукати способи повернення своїх дітей, у тому числі звертатися до своїх друзів чи знайомих з Росії. Батьки, які особисто поїхали за дітьми або контактували з громадянами Російської Федерації, чи вступали у відносини з російськими органами влади, після повернення побоюються, що можуть опинитися в полі зору правоохоронних органів та бути визнаними колаборантами через тривале перебування на території Російської Федерації або в окупації.
Завантажити дослідження «Повернення українських депортованих дітей батьками: чи існують ризики звинувачення у колабораційній діяльності?» можна за посиланням.
Нагадаємо, до пошуку правових шляхів вирішення проблем захисту українських дітей, які постраждали від збройної агресії РФ, долучилися також французькі адвокати.
Популярні новини
Навчання
Скріншота замало: як зафіксувати електронний доказ, щоб суд його…
Як зафіксувати вебсторінку чи переписку в месенджері, щоб суд прийняв їх як доказ? Чи можна посилатися на відповідь штучного інтелекту? І за яких умов повідомлення у Viber суд визнає належним і допустимим доказом?
Захист військових
Рішення є, грошей немає: як домогтися реальних виплат військовому
Суд зобов’язав перерахувати грошове забезпечення, а військовий отримав лише частину очікуваної суми? Варто витребувати розрахунки, перевірити кожну складову і заздалегідь обрати спосіб, у який рішення виконуватимуть.
За кордоном
Практикувати в Шотландії: українські адвокати здобувають статус…
Щоб отримати право практикувати в Шотландії, українським адвокатам доводиться доводити знання місцевого права на загальних умовах. Щоправда шотландські колеги звільнили наших громадян від плати за складання кваліфікаційних іспитів, а на літературу й проживання кандидати отримали гранти.
Дискусія
3 критерії оцінки висновку судового експерта назвали науковці
Висновок судового експерта є одним із джерел доказів, яке не може бути замінене іншим доказом. А оцінка його об’єктивності та обґрунтованості є найбільш спірною і дискусійною у судовому процесі.
Навчання
Суддя ВС: доктрина заборони суперечливої поведінки – це джокер, а не…
Доктрина заборони суперечливої поведінки спрацьовує тоді, коли у правовідносинах є вада, а рішення за загальними нормами було б очевидно несправедливим. Там, де діють норми, посилання на неї зайве.
Законодавство
НААУ застерегла від поширення норм про сек’юритизацію на всі…
Зміни до Цивільного кодексу, пов’язані із запуском сек’юритизації, зачеплять не лише спеціалізовані платформи фінансування, а й усі непідприємницькі товариства: громадські об’єднання, благодійні організації, професійні та творчі спілки. При цьому нового правового механізму вони не створюють.
Навчання
Зустріч адвоката з клієнтом поза офісом: як її провести і не видати…
Якщо клієнт пропонує зустрітися у публічному місці, варто зважати на те, що кожне назване вголос прізвище чи суму може почути сторонній. Тож варто заздалегідь подбати про стіл, розсадку й рамки розмови.
Законодавство
Що може знівелювати задум відкрити угоди про визнання винуватості,…
Інформація про те, хто, кому, скільки й на якій підставі платить за угодою про визнання винуватості, має бути відкритою. Та поки ці відомості можна віднести до державної таємниці чи персональних даних, суд і надалі зможе закривати засідання й обмежувати доступ до вироків.