Поняття постраждалого від надзвичайних ситуацій варто розширити – Комітет НААУ
![](/assets/uploads/news/zakonodavstvo/2023-08-18-zp_64df79c813fe5.jpg)
Зважаючи на міжнародний досвід правового регулювання захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій, у національному законодавстві варто переглянути поняття постраждалих у бік розширення його змістовного наповнення.
Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань земельного, аграрного та довкілевого права підготував зауваження і пропозиції до проекту Закону від 05.05.2023 №9274 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення повноважень суб’єктів забезпечення цивільного захисту, удосконалення законодавства з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, організації та проведення евакуації населення, забезпечення охорони життя та здоров’я громадян». Проект у липні було ухвалено за основу і зараз він готується профільним комітетом ВР до другого читання.
У частині змін, запропонованих до Кодексу цивільного захисту населення, автори законодавчої ініціативи вказують на необхідність застосування понятійного апарату Сендайської рамкової програми.
Втім, зазначають у НААУ, у проекті це реалізовано не повною мірою. Так, згідно із чинною редакцією ст. 2 Кодексу, постраждалими вважаються особи, здоров’ю яких заподіяна шкода внаслідок надзвичайної ситуації. У проекті зміст дещо розширюється: «особа, якій заподіяно фізичну та (або) матеріальну шкоду внаслідок надзвичайної ситуації».
Втім, відповідно до Програми, фокус значно ширший. Постраждалими вважаються особи, хто переніс травму, хворобу чи інші наслідки для здоров’я, особи, які були евакуйовані, переміщені, переселені або зазнали прямого пошкодження засобів до існування, економічних, фізичних, соціальних, культурних та екологічних цінностей. Тобто постраждалими є всі ті, на яких прямо чи опосередковано впливає небезпечна подія. Так, люди, які пропали безвісти або загинули, можуть вважатися безпосередньо постраждалими.
Більше того, також існує поняття «побічно постраждалі». Це особи, які з часом зазнали наслідків (крім прямих наслідків або на додаток до них) через порушення або зміни в економічному стані, критичної інфраструктури, базових послуг, торгівлі чи роботі, а також зазнали будь-яких соціальних, медичних і психологічних наслідків.
Важливо врахувати, що постраждалі можуть відчувати короткострокові або довгострокові наслідки для свого життя, засобів до існування чи здоров’я, а також відчувати зміну своїх економічних, фізичних, соціальних, культурних та екологічних цінностей.
Отже, роблять висновок у НААУ, з огляду на об’єм наслідків, що визначають особу постраждалого, Сендайська рамкова програма за своєю суттю та змістом більше відповідає конституційному положенню про гарантування безпечного для життя та здоров’я довкілля.
Тому п. 35 ч. 2 ст. 2 Кодексу цивільного захисту населення доречно було викласти у такій редакції:
«35) постраждалий внаслідок надзвичайної ситуації - особа, що перенесла травму, хворобу чи інші наслідки для здоров’я, а також особа, яка була евакуйована, переміщена, переселена або зазнала прямого пошкодження засобів до існування, зазнала економічних, фізичних, соціальних, культурних та екологічних втрат, а також особа, яка з часом зазнала наслідків (крім прямих наслідків або на додаток до них) через порушення або зміни в економічному стані, критичної інфраструктури, базових послуг, торгівлі чи роботі, а також зазнала будь-яких соціальних, медичних та психологічних наслідків надзвичайної ситуації».
Ці та інші зауваження і пропозиції до проекту Закону № 9274 направлені голові Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування Олегу Бондаренку.
Популярні новини
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-25-shabel-n-kov_66a23321e916a.jpg)
Дискусія
Стан енергетичної спроможності країни: чого очікувати бізнесу
Незважаючи на всі намагання держави зменшити дефіцит електроенергії, сподіватися бізнесу на покращення ситуації поки не варто.
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-25-kom-teti_66a22557170a0.jpg)
Дискусія
Проблеми захисту персональних даних в умовах воєнного стану…
В умовах воєнного стану особливої актуальності набуло питання уточнення даних про військовозобов'язаних. Адже держава повинна мати актуальну інформацію про мобілізаційний резерв. Водночас, цей процес супроводжується виникненням правових проблем.
![](/assets/uploads/news/anons/2024-07-24-forum_66a0f5a9635cd.jpg)
Анонс
Розпочато реєстрацію на Форум ім. Й.Бронза
23 серпня в Одесі відбудеться Форум з кримінального права та процесу імені Йосипа Бронза. Відкрито реєстрацію на захід.
![](/assets/uploads/news/judicial-practice-news/2024-07-24-ks_66a0be6398aaf.jpg)
Cудова практика
Автоматичне продовження тримання під вартою порушує право на…
Конституцією не визначено можливості обмеження права на свободу та особисту недоторканність, права на судовий захист, презумпції невинуватості та права на захист. Відтак, норма ч. 6 ст. 615 КПК про можливість автоматичного (без рішення суду) продовження тримання під вартою суперечить Основному Закону.
![](/assets/uploads/news/navchannya/2024-07-23-veb-nar_669fa2d718c84.jpg)
Навчання
Інхаус або зовнішній консультант: що молодому юристу варто знати?
Куди молодому правнику краще йти працювати: до юридичної фірми чи на підприємство? Як визначитися з пріоритетами, реально оцінити свої можливості та максимально ефективно використати набуті знання?
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-18-tck_669911b9e97a7.jpg)
Дискусія
Уточнення військово-облікових даних: спірні питання обговорили…
16 липня сплив установлений законом 60-денний термін, протягом якого громадяни України мали стати на військовий облік або уточнити свої військово-облікові дані. Напередодні в НААУ обговорювали повʼязані із цим проблемні питання.
![](/assets/uploads/news/vzaemodiya/2024-07-17-r_66977b8025826.jpg)
Взаємодія
У Раді Європи підтримують розвиток НААУ
Офіс Ради Європи в Україні надаватиме всіляку підтримку розвитку Національної асоціації адвокатів України та її ініціативам на користь українського суспільства.
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-16-shabel-n-kov_66962c2da2216.jpg)
Дискусія
Як компенсувати нестачу кадрів в будівельній сфері пояснив голова…
В Україні простежується дефіцит кадрів у будівельній сфері, який нині становить близько 40 %. Згідно з даними Конфедерації роботодавців України, за два роки кількість офіційно зареєстрованих працівників у будівельному секторі скоротилася на 25,4 %, до майже 300 тисяч людей. Будівельні компанії вимушені залучати до роботи іноземні кадри.