"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Робоче місце адвоката у суді: чи реально забезпечити нормальні умови?
Не секрет, що в українських судах є чимало залів засідань, які не відповідають базовим потребам для роботи учасників. Але адвокати, які вимушені працювати «на колінках», вже звикли до подібних принижень, з якими стикаються чи не щодня.
Цю проблему було порушено Радою адвокатів України (засідання проходить сьогодні, 12 серпня, в Ужгороді) у зв’язку із розглядом звернення адвоката про порушення його професійних прав.
Адвокат прибув на засідання до суду, де вирішувалося питання обрання клієнту запобіжного заходу. Але у залі вже не було місця де б він міг сісти за стіл і розкласти свої робочі матеріали у кримінальній справі. Звернення до головуючого щодо зміни зали не знайшло підтримки суду. Тож, на думку адвоката, відсутність належних умов праці стало перешкодою для ефективного захисту клієнта.
«Коли у судах не забезпечуються умови для того, щоб адвокати мали змогу сісти за столом, розкласти свої матеріали, аби надавати професійну допомогу, ми можемо говорити про ознаки перешкоджання здійсненню адвокатської діяльності та порушення її гарантій, - зауважив доповідач з цього питання секретар РАУ Ігор Колесников. – І судова система має сприяти вирішенню цієї проблеми, адже наші гарантії закріплені законом».
Учасники засідання поділилися власним досвідом і підтвердили, що нормальною ситуацію можна вважати хіба що в Києві, де суди більш-менш забезпечені необхідним. Але в районах стан із робочим місцем адвоката є набагато гіршим. Разом із тим, обираючи зал для засідання, суд знає скільки обвинувачених, скільки захисників буде у процесі. Тож вони повинні правильно підбирати зал, зокрема з урахуванням потреби забезпечити робоче місце для всіх адвокатів.
«Забезпечення і облаштування місця адвоката в залі судового засідання, хоча і є суто технічним питанням, воно безпосередньо впливає на якість реалізації права кожного на професійну правничу допомогу, гарантоване Конституцією України», - акцентувала увагу голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова. «Адвокат, складаючи присягу, обіцяє чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правничу допомогу відповідно до Конституції і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені обов’язки. Але він не може здійснювати ефективний захист свого клієнта. Також, у зв’язку із цим, не здійснюється взагалі або здійснюється не якісно технічний запис заявлених ним скарг та клопотань, що є порушенням норм процесуального кодексу. Тобто, питання є достатньо важливим для нас», - додала голова НААУ, РАУ.
Член РАУ від Чернігівської області Людмила Гринь додала, що відсутність робочого місця є ще і приниженням та проявом неповаги до адвоката. «Якщо у прокурора належне робоче місце, а у адвоката ні, то тут порушено принцип змагальності. Адже не можна змагатися в нерівних умовах», - додала вона.
«У нас збільшується толерантність до порушення прав, - вважає член РАУ від Хмельницької області Оксана Каденко. - Ми вже сприймаємо як норму, коли в судах обвинуваченому не дозволяють сидіти разом з адвокатом, тільки з прокурором». На її погляд необхідно сформувати позицію стосовно забезпечення адвокатів необхідними умовами роботи на рівні з іншими учасниками (користування технікою, документами), а також забезпечити доступ до конфіденційного спілкування з клієнтом безпосередньо на такому робочому місці.
За підсумками обговорення члени РАУ вирішили звернутися до адвокатів, аби згодом узагальнити подібні випадки. За наслідками опрацювання проблеми планується підготувати звернення до Державної судової адміністрації та Вищої ради правосуддя для організації комплексного вирішення проблеми робочих місць адвокатів у судах України.
Популярні новини
Законодавство
Комітет ВР підтримав законопроєкт про гарантії адвокатів. Його…
Комітет ВР з питань правової політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт, який має узгодити Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із Конвенцією Ради Європи про захист професії адвоката. Далі його доопрацюють з урахуванням позиції НААУ.
Дискусія
Окрема «військова» адвокатура зменшить доступ військових до…
Реформа військової юстиції має посилити захист прав військовослужбовців, а не лише дисципліну. Тому Україні потрібні не паралельні системи, побудовані на військовому підпорядкуванні, а сильні, незалежні та спеціалізовані інституції: судді й прокурори з глибоким знанням військового права, незалежна Військова поліція, адвокати з реальним доступом до своїх підзахисних.
Привітання
Членкиня Комітету НААУ стала першою українкою, обраною до Ради…
Членкиню Ради Комітету НААУ з питань інтелектуальної власності, адвокатку Ганну Прохорову обрано до Ради директорів Міжнародної асоціації торговельних марок (INTA) на 2027–2029 роки.
Законодавство
НААУ підтримала оновлення правил визначення розміру застави
Застава має бути процесуальною гарантією виконання підозрюваним своїх обов’язків, а не відшкодуванням шкоди чи прихованою формою покарання. Тому зміни, які зобов’язують враховувати реальний майновий стан особи під час визначення розміру застави, є слушними та актуальними.
Навчання
Навіщо адвокату просити ШІ грати на боці опонента
Під час підготовки до судового засідання штучний інтелект може перевірити правову позицію адвоката на міцність. Для цього модель варто попросити виступити на боці опонента, чітко описати їй завдання.
Дискусія
Адвокати підготують пропозиції до оновленої Стратегії нацбезпеки
Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення оновити Стратегію національної безпеки й залучити до цієї роботи інституції громадянського суспільства. У Національній асоціації адвокатів України також підготують пропозиції до документа.
Законодавство
У Страсбурзі обговорили кроки до ратифікації Україною Конвенції…
18 листопада у Страсбурзі делегація НААУ на чолі з Лідією Ізовітовою зустрілася з Постійним представником України при Раді Європи Миколою Точицьким. Учасники обговорили перспективи ратифікації Конвенції про захист професії адвоката та впровадження її положень у законодавство України.
Законодавство
Оголошення в міжнародний розшук не може залежати від припущень…
Інструменти розшуку, екстрадиції й допиту за кордоном мають застосовуватися на підставі об’єктивних і перевірюваних даних, під судовим контролем і з гарантіями права на захист, а не на розсуд органу досудового розслідування.