"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Робоче місце адвоката у суді: чи реально забезпечити нормальні умови?
Не секрет, що в українських судах є чимало залів засідань, які не відповідають базовим потребам для роботи учасників. Але адвокати, які вимушені працювати «на колінках», вже звикли до подібних принижень, з якими стикаються чи не щодня.
Цю проблему було порушено Радою адвокатів України (засідання проходить сьогодні, 12 серпня, в Ужгороді) у зв’язку із розглядом звернення адвоката про порушення його професійних прав.
Адвокат прибув на засідання до суду, де вирішувалося питання обрання клієнту запобіжного заходу. Але у залі вже не було місця де б він міг сісти за стіл і розкласти свої робочі матеріали у кримінальній справі. Звернення до головуючого щодо зміни зали не знайшло підтримки суду. Тож, на думку адвоката, відсутність належних умов праці стало перешкодою для ефективного захисту клієнта.
«Коли у судах не забезпечуються умови для того, щоб адвокати мали змогу сісти за столом, розкласти свої матеріали, аби надавати професійну допомогу, ми можемо говорити про ознаки перешкоджання здійсненню адвокатської діяльності та порушення її гарантій, - зауважив доповідач з цього питання секретар РАУ Ігор Колесников. – І судова система має сприяти вирішенню цієї проблеми, адже наші гарантії закріплені законом».
Учасники засідання поділилися власним досвідом і підтвердили, що нормальною ситуацію можна вважати хіба що в Києві, де суди більш-менш забезпечені необхідним. Але в районах стан із робочим місцем адвоката є набагато гіршим. Разом із тим, обираючи зал для засідання, суд знає скільки обвинувачених, скільки захисників буде у процесі. Тож вони повинні правильно підбирати зал, зокрема з урахуванням потреби забезпечити робоче місце для всіх адвокатів.
«Забезпечення і облаштування місця адвоката в залі судового засідання, хоча і є суто технічним питанням, воно безпосередньо впливає на якість реалізації права кожного на професійну правничу допомогу, гарантоване Конституцією України», - акцентувала увагу голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова. «Адвокат, складаючи присягу, обіцяє чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правничу допомогу відповідно до Конституції і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені обов’язки. Але він не може здійснювати ефективний захист свого клієнта. Також, у зв’язку із цим, не здійснюється взагалі або здійснюється не якісно технічний запис заявлених ним скарг та клопотань, що є порушенням норм процесуального кодексу. Тобто, питання є достатньо важливим для нас», - додала голова НААУ, РАУ.
Член РАУ від Чернігівської області Людмила Гринь додала, що відсутність робочого місця є ще і приниженням та проявом неповаги до адвоката. «Якщо у прокурора належне робоче місце, а у адвоката ні, то тут порушено принцип змагальності. Адже не можна змагатися в нерівних умовах», - додала вона.
«У нас збільшується толерантність до порушення прав, - вважає член РАУ від Хмельницької області Оксана Каденко. - Ми вже сприймаємо як норму, коли в судах обвинуваченому не дозволяють сидіти разом з адвокатом, тільки з прокурором». На її погляд необхідно сформувати позицію стосовно забезпечення адвокатів необхідними умовами роботи на рівні з іншими учасниками (користування технікою, документами), а також забезпечити доступ до конфіденційного спілкування з клієнтом безпосередньо на такому робочому місці.
За підсумками обговорення члени РАУ вирішили звернутися до адвокатів, аби згодом узагальнити подібні випадки. За наслідками опрацювання проблеми планується підготувати звернення до Державної судової адміністрації та Вищої ради правосуддя для організації комплексного вирішення проблеми робочих місць адвокатів у судах України.
Популярні новини
Cудова практика
Лідія Ізовітова назвала 7 проблем адмінсудочинства для адвокатів
Передбачуваність судової практики, юрисдикційні спори, касаційні фільтри, виконання рішень проти держави, тягар доказування, письмове провадження та гарантії адвокатської діяльності залишаються ключовими питаннями адміністративного судочинства для адвокатів.
Навчання
Адвокатам пояснили межі професійної взаємодії зі складним клієнтом
У роботі зі складним клієнтом адвокату важливо залишатися у професійній ролі: пояснювати ситуацію, оцінювати ризики, супроводжувати людину в процесі, але не брати на себе відповідальність за її емоції чи рішення.
Анонс
У НААУ проведуть Тиждень спадкового права
22 червня 2026 року розпочнеться Тиждень спадкового права — професійний захід, який проводить Комітет НААУ з питань цивільного права та процесу.
Навчання
Адвокатура починається з практики – поради для студентів
На старті карʼєри молодим юристам важливо не чекати першої вакансії чи отримання свідоцтва, а шукати практику, знайомитися з адвокатами і використовувати навчання як час для першого професійного вибору.
Навчання
Психологічну готовність молодого адвоката до практики вивчали на…
Фахівці на старті професійного шляху часто стикаються з проблемами, у яких почуваються самотніми. Але такі труднощі проходять багато людей: перший рік є періодом адаптації знань до практичного досвіду і формування розуміння себе як спеціаліста.
Навчання
Доступ до реєстрів: адвокатам дали алгоритми
Для адвоката державні реєстри є інструментом доказування у судовому та позасудовому захисті клієнта. Як отримувати доступ до реєстрів, користуватися захищеним електронним підписом і діяти, коли швидкість отримання інформації має значення для захисту майна – вивчали у НААУ.
Дискусія
ВЛК та ЕКОПФО за кордоном: адвокати вказали на бар’єри дистанційних…
Для окремих категорій українців, які перебувають за кордоном, законодавство передбачає можливість проходження медико-соціальних процедур дистанційно. Але на практиці бар’єри виникають ще до розгляду справи: через направлення, переклади, підтвердження іноземних медичних документів і відсутність супроводу.
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».