Коли адвокат може не зберігати адвокатську таємницю

За загальним правилом, дотримання принципу конфіденційності є умовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких неможливе надання правової допомоги. Тому адвокату прямо заборонено розголошувати адвокатську таємницю. Але існують деякі винятки.

21 липня слідчі Нацполіції проводили обшуки у помешканні та транспортному засобі адвоката. Участь у слідчих діях брали представники Комітету НААУ з питань захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Олександр Протас, Дмитро Сорокін та Олександр Левадний.

Вони зокрема відзначили, що правоохоронці вирішили вилучили мобільний телефон адвоката. Останній, аби не конфліктувати, добровільно віддав свій гаджет. Як до цього ставитися?

Нагадаємо, Законом про адвокатуру та адвокатську діяльність прямо забороняється вимагати від адвоката надання відомостей, що є адвокатською таємницею. Також забороняється огляд, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов’язаних із здійсненням адвокатської діяльності.

«Частина 3 ст. 10 Правил адвокатської етики досить широко визначає зміст  адвокатської таємниці. Нею вважається не лише зміст будь-якого спілкування, листування та інших комунікацій, але навіть сам факт звернення особи за правовою допомогою, – зауважив О. Протас. – Тож інформація, яку містить смартфон адвоката, що практикує, напевно містить адвокатську таємницю. І вилучення такого смартфону є порушенням законодавства України».

Д. Сорокін зазначив, що існує два основні правила, коли адвокат вправі не зберігати адвокатську таємницю: «По-перше, це наявність дозволу клієнта. У такому випадку він може (але не зобов’язаний) надати доступ до інформації стороннім особам, в тому числі, правоохоронним органам. По-друге, коли клієнт пред’являє якісь вимоги до адвоката, наприклад подає скаргу до КДКА чи позов до суду. Тоді адвокат звільняється від обов'язку збереження адвокатської таємниці. Але лише в межах, необхідних для захисту його прав та інтересів», – пояснив представник НААУ.