Запис у реєстрі боржників – не підстава для відмови у реєстрації майна – Комітет НААУ

Ініціатива парламенту щодо цифровізації виконавчого провадження обмежує права власності, адже передбачає відмову в реєстрації нерухомості та транспортного засобу у разі наявності запису в реєстрі боржників.

Такий висновок зробили у Комітеті НААУ з питань з примусового виконання рішень на основі правового аналізу законопроекту № 9363 «Про внесення змін до деяких законів України щодо цифровізації виконавчого провадження».

Так, законопроектом пропонується:

-розширення функціоналу системи, зокрема, щодо взаємодії виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей;

-запровадження взаємодії між Єдиним реєстром боржників (як складової системи) та іншими реєстрами з метою недопущення відчуження боржником майна (відповідні взаємодії будуть здійснюватися автоматизовано);

-можливість формування довідки про наявність/відсутність відомостей про особу в Єдиному реєстрі боржників, у тому числі з накладеним кваліфікованим електронним підписом адміністратора системи, за формою, встановленою Міністерством юстиції України (формування відповідної довідки буде здійснюватися автоматизовано);

-удосконалення порядку звернення стягнення на кошти боржників на рахунках у банках, інших фінансових установах (небанківських надавачах платіжних послуг, які мають право відкривати платіжні рахунки), який здійснюватиметься за допомогою інформаційної взаємодії виконавців та зазначених суб’єктів (автоматизований арешт коштів). Підключення банків, інших фінансових установах (небанківських надавачах платіжних послуг, які мають право відкривати платіжні рахунки) до інформаційної взаємодії буде обов’язковим;

-поновлення виконавчого провадження у разі повторного пред’явлення виконавчого документа, а не відкриття нового виконавчого провадження. Зазначене дозволить виключити дублювання відомостей про боржника в Єдиному реєстрі боржників, а також сприятиме ефективному виконанню виконавчого документа, оскільки відомості про виконання виконавчого документа будуть міститися в одному провадженні;

-виключення відомостей про особу з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з коштів на її рахунках у разі надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця, коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача, виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця, які підлягають стягненню під час виконання такого рішення, буде здійснюватися автоматизовано на підставі відповідного повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням;

-визначення порядку звернення стягнення на кошти боржника, що перебувають на вкладних (депозитних рахунках);

-запровадження автоматизованої взаємодії системи із системою депозитарного обліку цінних паперів.

У Комітеті НААУ наголошують, що дана законодавча ініціатива позбавляє особу права розпоряджатися належним їй майном, навіть при відсутності зареєстрованих обтяжень, арештів, заборон на це майно.

Також у Комітеті НААУ звертають увагу, що законопроект не передбачає повідомлення банківських установ про зняття арештів з рахунків у разі закриття виконавчого провадження (ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»). А пропоновані зміни до ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» надають можливість отримання інформації про операції за рахунками без обмеження строку, за який надається інформація.

Пропоноване доповнення Закону України «Про виконавче провадження» ст. 37-1 в редакції законопроекту містить корупціогенні фактори, зокрема, поновлення виконавчого провадження без пред’явлення виконавчого документа, а також не встановлення строку, протягом якого може бути поновлене виконавче провадження після повернення виконавчого документа стягувачу.

У частині доповнення Закону України «Про виконавче провадження» ст. 39-1 не передбачені строки формування автоматичних повідомлень, строки надсилання їх сторонам виконавчого провадження та банківським установам.

У НААУ вважають, що законопроект № 9363 потребує доопрацювання. Зауваження направлені до Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.