Дозвіл судді на вилучення смартфону адвоката може містити ознаки злочину - думка

Одними з найулюбленіших предметів, які правоохоронці вилучають під час обшуків в рамках розслідування білокомірцевих злочинів, є смартфони і комп’ютерна техніка. Зрозуміло, що їх цікавить не саме «залізо», а інформація, яку воно містить. Втім, щодо гаджетів, які належать адвокатам, існують обмеження.

14 червня Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводилися обшуки у офісному приміщенні, житлі та автомобілі сімейної пари адвокатів.

Участь у слідчій дії взяли представники Комітету НААУ з питань захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Євген Солодко та Юрій Юрченко, які зафіксували порушення гарантій адвокатської діяльності з боку правоохоронців.

Річ у тім, що поліція вилучила комп’ютери та мобільні телефони. При цьому слідчі навіть не намагалися відділити дані, необхідні їм у розслідуванні справи, від охоронюваної законом інформації, що становить адвокатську таємницю.

Відповідні зауваження представниками адвокатського самоврядування були внесені до протоколу.

Нагадаємо, відповідно до ст. ст. 22, 23 Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, зокрема, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.

Законом прямо забороняється вимагати від адвоката надання відомостей, що є адвокатською таємницею. Також забороняється огляд, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов’язаних із здійсненням адвокатської діяльності.

«Одним із принципів адвокатської діяльності, закріплених законом, є конфіденційність. Вона є найважливішою умовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом. Без цього а-пріорі неможливі захист, представництво, надання правничої допомоги, - наголосив голова Комітету Володимир Клочков. - Тому збереження конфіденційності інформації, яка становить адвокатську таємницю, є обов’язком адвоката перед клієнтами, яких вона стосується».

Він також звернув увагу на ч.3 ст. 10 Правил адвокатської етики, згідно з якою не лише зміст будь-якого спілкування, листування та інших комунікацій, але навіть сам факт звернення особи за правовою допомогою становить зміст адвокатської таємниці.

«Тобто, не лише зміст переписки у месенджері, але й факт та тривалість розмови адвоката з певною особою фактично заборонено за будь-яких обставин, - пояснив В.Клочков. – Бо будь-який робочий гаджет практикуючого адвоката (смартфон, ноутбук, флешка, планшет, жорсткий диск комп’ютера) зі 100-відсотковою ймовірністю містить інформацію, що становить адвокатську таємницю. І факт вилучення цих носіїв інформації під час обшуку є прямим порушенням норм закону».

Голова Комітету також відзначив, що дотримання адвокатом принципу конфіденційності не обмежене в часі і забезпечується як на стадії прийняття доручення від клієнта та виконання цього доручення, так і після завершення виконання адвокатом договору. «При цьому слідчі судді, коли видають ухвалу про обшук, не враховують законодавчі обмеження щодо адвокатської таємниці, та дозволяють вилучати її носії. Тим самим фактично легалізують протиправні дії правоохоронних органів, які отримують для цього формальні підстави. Але ж втручання службових осіб у діяльність захисника є злочином, відповідальність за який передбачена ст. 397 Кримінального кодексу. Одна з форм втручання – це порушення встановлених законом гарантій діяльності та професійної таємниці. Тож навіть підготовка та підписання суддею самої ухвали, коли у ній йдеться про вилучення носіїв, що однозначно містять адвокатську таємницю, може містити ознаки цього злочину», - резюмував В.Клочков.