Які витрати на правничу допомогу не відшкодують (позиція ВС)

Витрати на юридичні послуги, надані іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку ч.4 ст.137, ч.7 ст.139 та ч.3 ст.141 ЦПК.

Про таку правову позицію Великої палати ВС нагадав Касаційний цивільний суд, погодившись з висновком апеляційної інстанції у справі № 757/13974/21-ц,

У цій справі районний суд частково задовольнив позов особи до банку. Додатковим рішенням стягнено із банку на користь особи витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10,1 тис. грн. Воно мотивоване тим, що всі дії, вчинені ТОВ у межах розгляду цієї цивільної справи, є правничою допомогою в розумінні вимог закону.

Апеляційний суд додаткове рішення скасував, погодившись із доводами банку в частині неналежності доказів здійснення витрат: долучені меморіальні ордери не містять посилань на платника або ж жодних посилань на відношення до витрат, здійснених на оплату зобов’язань особи за договором. Крім того, меморіальні ордери містять посилання в призначенні платежу на прізвище осіб, які не є учасниками справи або ж представниками позивача.

КЦС погодився з цим, зауваживши, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога має надаватися саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об’єднанням.

Натомість, у справі, що переглядається, представництво інтересів особи в судах першої та апеляційної інстанцій здійснювали адвокати на підставі ордерів, у яких вказано про надання правової допомоги на підставі договору та які видані адвокатами, що здійснюють адвокатську діяльність індивідуально.

У заяві про ухвалення додаткового рішення особа просила про компенсацію здійснених витрат та посилалась на документи на підтвердження витрат на юридичні послуги товариства (угода про надання юридичних послуг, додаток до угоди, рахунки, меморіальні ордери, розрахунок витрат).

Однак, матеріали справи не містять належних доказів понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, яка надавалась їй у справі адвокатами, що згідно з наданими до справи ордерів здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, а також відповідних договорів про надання правової допомоги з цими адвокатами.

Тож КЦС констатував, що суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про відсутність підстав для компенсації особі витрат на юридичні послуги ТОВ, проте помилково послався на інші мотиви.

Джерело: «Закон і Бізнес»