"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
13 березня відбудеться фахова дискусія «Тимчасове переміщення та евакуація: правові механізми забезпечення безпеки дітей»
НААУ за ініціативою Комітету з сімейного права спільно з Вищою школою адвокатури за ініціативою Центру «Адвокат дитини» організовують фахову дискусію на тему: «Тимчасове переміщення та евакуація: правові механізми забезпечення безпеки дітей».
Дата і час проведення: 13 березня 2023 року, 14:00 — 17:00.
Формат заходу: онлайн (Zoom, Facebook НААУ, YouTube ВША).
Актуальність: Непоодинокі повідомлення про випадки виявлення дітей, які залишилися без уваги та піклування в умовах воєнного стану, перебувають в умовах, що негативно впливають на їх життя, стан здоров’я та розвиток, щоразу сколихують суспільство. Залишаючись на тимчасово окупованих територіях і в зоні активних бойових дій, діти піддаються небезпеці стати жертвами воєнних злочинів, ризикам сексуального, фізичного та психологічного насильства, бути викраденими або незаконно вивезеними за межі України, залучатися до участі у військових формуваннях або незаконно утримуватися, у тому числі в полоні, зазнають обмежень права на освіту, охорону здоров’я та інших.
Консолідація зусиль щодо евакуації дітей на безпечні території, у тому числі за кордон, моніторинг дотримання прав переміщених дітей, аналіз ситуації у сфері захисту прав дитини – основний фокус, до якого має бути прикута увага правничої спільноти та широкої громадськості.
Чимало питань виникає у процесі евакуації населення, що пов’язані з безпековими ризиками, забезпеченням найкращих інтересів дитини, підставами відібрання дитини від батьків, можливістю відмови від евакуації та її наслідками, тягарем відповідальності за збереження життя і здоров’я дитини.
Перед адвокатською спільнотою є назрілий запит на юридичний супровід питань тимчасового переміщення (евакуації) та контролю за подальшим місцем розміщення кожної дитини, обмін досвідом, обговорення нових викликів та пошук шляхів їх вирішення.
Питання для обговорення:
- Міжнародні стандарти та світовий досвід евакуації дітей у збройному конфлікті.
- Національне законодавство і досвід територіальних громад з евакуації в умовах війни.
- Елементи і фактори в складі найкращих інтересів дитини в питаннях евакуації.
- Безпекові ризики за місцем проживання та новим місцем переміщення дитини.
- Різність підходів до евакуації сімей з дітьми та закладів інституційного догляду і виховання дітей.
- Практика ЄСПЛ і вітчизняних судів щодо підстав відібрання дитини.
- Захист інтересів дитини через відібрання vs втручання в право на приватне і сімейне життя.
Доповідачі: адвокати, члени Комітету з сімейного права НААУ, Центру “Адвокат дитини” ВША НААУ – Ганна Круглякова, Людмила Гриценко, Анастасія Шепеленко, Маргарита Жданова, Людмила Язан, та Катерина Рашевська - юрист Регіонального центру прав людини, член Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні.
Запрошені: представники Координаційного штабу з питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану, профільних Міністерств і відомств, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Освітній омбудсмен України, міжнародні та українські правозахисні організації.
Модератор: Лариса Гретченко, адвокат, медіатор, керівник Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ.
Реєстрація для участі за посиланням: https://bit.ly/3SFlORv.
Контактна особа: Аліна Черемис, a.cheremys@unba.org.ua.
Текст і фото підготовлені командою Координатора комітетів НААУ
Популярні новини
Навчання
Для адвоката в суді доречний найвищий градус формальності –…
Поведінка та зовнішній вигляд адвоката мають відповідати обставинам, у яких він здійснює професійну діяльність. Те, що сприймається як тепле привітання між давніми знайомими, під час першої зустрічі може виглядати як фамільярність і порушення особистих меж.
Дискусія
Міноборони готує новий порядок ВЛК: що пропонують змінити
Міністерство оборони створює міжвідомчу робочу групу для розроблення нової процедури проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями. Серед питань, які потребують урегулювання, — видача документів за результатами огляду, направлення на повторний медичний огляд, перевірка медичної складової рішень та відповідальність членів ВЛК.
Навчання
Коли адвокату варто відмовити потенційному клієнту
Неповага, фамільярність, вимога гарантувати результат і небажання виконувати необхідні дії можуть свідчити про ризик конфлікту адвоката з клієнтом. Виявити ці сигнали варто ще під час першої розмови, до укладення договору про надання правничої допомоги.
Дискусія
Оригінал, пристрій і методика: як перевіряються цифрові докази
Для перевірки автентичності аудіо- чи відеозапису або цифрового зображення експерту потрібні відомості про походження файлу, спосіб його створення та, за можливості, первинний носій і відповідний пристрій. Без цих даних можливості дослідження можуть бути обмеженими.
Дискусія
На ціну землі під час війни більше впливає безпека, ніж родючість –…
Різницю у вартості сільськогосподарської землі між західними та прифронтовими регіонами насамперед визначають безпекові ризики, можливість обробітку та витрати на розмінування. Водночас земельний ринок продовжує працювати, а вартість ділянок і оренди зростає.
Захист військових
Міноборони врахувало пропозиції НААУ щодо ВЛК для звільнених з…
Міністерство оборони включило до проєкту змін до порядку військово-лікарської експертизи окремі пропозиції Національної асоціації адвокатів України, спрямовані на спрощення підтвердження обставин ушкодження здоров’я під час полону та встановлення причинного зв’язку із захистом Батьківщини.
Дискусія
Митні спори очима адвокатів: у Дніпрі відбулася наукова конференція
Практичний досвід адвокатів дає змогу конкретизувати проблеми митного законодавства, тому його варто враховувати під час напрацювання пропозицій щодо вдосконалення регулювання у цій сфері.
Навчання
Інформаційна атака на адвоката? Спочатку факти, потім відповідь
Після появи негативної або недостовірної інформації адвокату не варто одразу вступати в публічну суперечку. Спочатку слід оцінити масштаб поширення, з’ясувати джерело повідомлення та відновити повний контекст. Після цього можна обирати спосіб реагування.