"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
13 березня відбудеться фахова дискусія «Тимчасове переміщення та евакуація: правові механізми забезпечення безпеки дітей»
НААУ за ініціативою Комітету з сімейного права спільно з Вищою школою адвокатури за ініціативою Центру «Адвокат дитини» організовують фахову дискусію на тему: «Тимчасове переміщення та евакуація: правові механізми забезпечення безпеки дітей».
Дата і час проведення: 13 березня 2023 року, 14:00 — 17:00.
Формат заходу: онлайн (Zoom, Facebook НААУ, YouTube ВША).
Актуальність: Непоодинокі повідомлення про випадки виявлення дітей, які залишилися без уваги та піклування в умовах воєнного стану, перебувають в умовах, що негативно впливають на їх життя, стан здоров’я та розвиток, щоразу сколихують суспільство. Залишаючись на тимчасово окупованих територіях і в зоні активних бойових дій, діти піддаються небезпеці стати жертвами воєнних злочинів, ризикам сексуального, фізичного та психологічного насильства, бути викраденими або незаконно вивезеними за межі України, залучатися до участі у військових формуваннях або незаконно утримуватися, у тому числі в полоні, зазнають обмежень права на освіту, охорону здоров’я та інших.
Консолідація зусиль щодо евакуації дітей на безпечні території, у тому числі за кордон, моніторинг дотримання прав переміщених дітей, аналіз ситуації у сфері захисту прав дитини – основний фокус, до якого має бути прикута увага правничої спільноти та широкої громадськості.
Чимало питань виникає у процесі евакуації населення, що пов’язані з безпековими ризиками, забезпеченням найкращих інтересів дитини, підставами відібрання дитини від батьків, можливістю відмови від евакуації та її наслідками, тягарем відповідальності за збереження життя і здоров’я дитини.
Перед адвокатською спільнотою є назрілий запит на юридичний супровід питань тимчасового переміщення (евакуації) та контролю за подальшим місцем розміщення кожної дитини, обмін досвідом, обговорення нових викликів та пошук шляхів їх вирішення.
Питання для обговорення:
- Міжнародні стандарти та світовий досвід евакуації дітей у збройному конфлікті.
- Національне законодавство і досвід територіальних громад з евакуації в умовах війни.
- Елементи і фактори в складі найкращих інтересів дитини в питаннях евакуації.
- Безпекові ризики за місцем проживання та новим місцем переміщення дитини.
- Різність підходів до евакуації сімей з дітьми та закладів інституційного догляду і виховання дітей.
- Практика ЄСПЛ і вітчизняних судів щодо підстав відібрання дитини.
- Захист інтересів дитини через відібрання vs втручання в право на приватне і сімейне життя.
Доповідачі: адвокати, члени Комітету з сімейного права НААУ, Центру “Адвокат дитини” ВША НААУ – Ганна Круглякова, Людмила Гриценко, Анастасія Шепеленко, Маргарита Жданова, Людмила Язан, та Катерина Рашевська - юрист Регіонального центру прав людини, член Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні.
Запрошені: представники Координаційного штабу з питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану, профільних Міністерств і відомств, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Освітній омбудсмен України, міжнародні та українські правозахисні організації.
Модератор: Лариса Гретченко, адвокат, медіатор, керівник Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ.
Реєстрація для участі за посиланням: https://bit.ly/3SFlORv.
Контактна особа: Аліна Черемис, a.cheremys@unba.org.ua.
Текст і фото підготовлені командою Координатора комітетів НААУ
Популярні новини
Гарантії діяльності
Від дискусії до практики: комітети НААУ відвідали ІТТ в Ірпені
Комітети НААУ провели виїзний візит до відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції та ізолятора тимчасового тримання № 6 у місті Ірпінь. Захід став продовженням дискусії щодо недопуску адвокатів до підзахисних в ІТТ.
Навчання
Адвокат у соцмережах: як показувати кейси і не перейти межу етики
Соцмережі можуть допомагати адвокату пояснювати правові проблеми, формувати довіру й комунікувати з потенційними клієнтами. Але публічність прямо повʼязана з професійною етикою: не розголошувати адвокатську таємницю, не давати гарантій результату і не перетворювати правову позицію на хейт щодо колег.
Дискусія
Правова визначеність у розмінуванні: адвокати, оператори і держава…
У гуманітарному розмінуванні сформувався масив технічних процедур, стандартів і документів. Але для правоохоронної та судової практики ця галузь залишається новою. Як забезпечити правову визначеність і спільний підхід до оцінки виконаних робіт?
Гарантії діяльності
Підготовка до ратифікації Конвенції про захист професії адвоката…
9 червня у Комітеті Верховної Ради з питань правової політики відбулася робоча зустріч щодо підготовки до ратифікації Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката. Міністерство юстиції та Національна асоціація адвокатів України узгодили підходи до законопроєктів щодо ратифікації та імплементації Конвенції. На підготовку проєктів законів, які буде запропоновано до розгляду, учасникам відведено 10 днів.
Анонс
Стажування в німецьких адвокатських фірмах: IRZ приймає заявки…
У 2026 році Німецький фонд міжнародного правового співробітництва IRZ планує провести багатосторонню програму стажування для молодих адвокатів із країн-партнерів. Учасники пройдуть вступний семінар у Бонні та стажування в адвокатських фірмах Німеччини.
Етика
Адвокатська етика стала темою соціально-філософського дослідження
Коли говорять про адвокатську етику, зазвичай мають на увазі правила професійної поведінки та дисциплінарну відповідальність за їх порушення. Втім, вона також відображає роль адвокатури в суспільстві, межі професійного обов’язку, довіру до адвоката та моральні колізії, з якими правник стикається у роботі з клієнтом.
Призначення
У Дюссельдорфі працюватиме представник НААУ
Розпорядженням голови НААУ, РАУ № 159 від 03.06.2026 представником Національної асоціації адвокатів України у Федеративній Республіці Німеччина, у місті Дюссельдорф, призначено адвоката Вячеслава Уса.
Законодавство
Відповідальність за заперечення Голодомору потребує чітких меж –…
Кримінальна відповідальність за заперечення Голодомору як геноциду має бути сформульована без ризику довільного тлумачення норм. Інакше стає можливою криміналізація не лише протиправних дій, а й наукової чи історичної дискусії.