CCBE провела семінар з фінмоніторингу для асоційованих членів та членів -спостерігачів

Українська делегація в ССВЕ взяла участь у роботі семінару з питань фінансового моніторингу, який відбувся 15 лютого 2023 року у Відні. Захід був підготовлений спільно двома комітетами CCBE - PECO Комітетом та Комітетом з протидії відмиванню коштів (AML) для асоційованих членів та членів-спостерігачів CCBE.

Даний захід мав на меті надати інформацію про існуючі в ЄС правила щодо боротьби з відмиванням коштів для адвокатів, а також забезпечити платформу для обміну думками та дискусій для асоційованих членів та спостерігачів з експертами щодо питань протидії відмиванню грошей з адвокатських асоціацій країн-членів ЄС з цієї тематики.

Основні положення законодавства ЄС були презентовані Головою Комітету CCBE з питань протидії відмиванню коштів, австрійським адвокатом Рупертом Манхартом. Він акцентував увагу на наступних аспектах: основні принципи запобігання відмиванню коштів, суб’єкти системи фінмоніторингу, основні визначення законодавства, ризико-орієнтовний підхід, належна перевірка клієнта, посилені заходи належної перевірки, інформація про кінцевих бенефіціарних власників, обов’язок повідомлення про операції, важливість дотримання принципу адвокатської таємниці, санкції за невиконання встановлених обов’язків.

Під час своєї доповіді пан Манхарт звернув увагу присутніх, що незабаром очікуються значні зміни і посилення правил ЄС у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, які Європейська комісія представила 20 липня 2021 року у розробленому амбітному пакеті законодавчих пропозицій. Зокрема, серед пропозицій висловлена ідея створення нового органу ЄС для боротьби з відмиванням коштів. Метою змін є покращення виявлення підозрілих операцій та діяльності, а також закриття лазівок, що використовуються злочинцями для відмивання незаконних доходів або фінансування терористичної діяльності через фінансову систему.

Інформація про процедуру ідентифікації кінцевих бенефіціарних власників була представлена німецьким адвокатом, спеціалістом з питань фінмоніторингу Арне Енгельсом. Він наголосив, що ідентифікація кінцевого бенефіціарного власника повинна обов’язково проводитися ще до початку надання юридичних послуг клієнту, адже саме ці особи часто намагаються приховати істинні наміри проведення фінансової операції, використовуючи сторонніх фізичних та юридичних осіб. У рамках обговорення цього питання учасники погодилися, що уряди країн повинні розробити і імплементувати уніфікований міжнародний механізм доступу до інформації про кінцевих бенефіціарних власників, яка міститься у реєстрах чи інших офіційних джерелах. Ініціатива спричинена високою складністю доступу до інформації про КБВ у реєстрах іноземних держав, а також часто завищеними цінами за витяги/довідки з відповідною інформацією.

Захід продовжився доповіддю Голови Комітету CCBE з питань протидії відмиванню коштів Руперта Манхарта щодо механізмів нагляду за проведенням адвокатами фінмоніторингу та накладення санкцій в Австрії. Учасники семінару дізналися, що в Австрії контроль за дотриманням адвокатами положень законодавства про фінмоніторинг здійснюється регіональними радами адвокатів (їх діє дев’ять). Регіональні ради є незалежними, але перевірка їх діяльності у цій сфері здійснюється міністерством юстиції. Зокрема, регіональні ради адвокатів розробили спеціальні електронні анкети-опитувальники для адвокатів, за якими визначається ступінь ризиковості кожного адвоката-суб’єкта фінмоніторингу. Відповідно до ступеню ризиковості регіональні ради здійснюють виїзні перевірки адвокатів на предмет дотримання ними законодавства про фінмоніторинг (вищий ризик – частіші перевірки). Під час таких перевірок досліджують внутрішні документи адвоката з питань фінмоніторингу, дотримання заходів ідентифікації та верифікації, якість застосування ризико-орієнтованого підходу та наявність проведення навчання працівників. Якщо під час перевірки виявлено порушення, до адвоката дисциплінарною комісією адвокатури можуть бути застосовані наступні санкції: письмове попередження, штраф у розмірі до 1 000 000 Євро, заборона здійснювати адвокатську діяльність терміном до 1 року і позбавлення права на здійснення адвокатської діяльності.

Адвокат з Італії, Клаудіо Кокуцца розповів про процес повідомлення про підозрілі операції згідно з італійським законодавством. В Італії адвокат, який має підозру, що метою певної операції є відмивання коштів, може подати відповідне повідомлення до Державної служби з фінмоніторингу або до Асоціації адвокатів. Коли Асоціація адвокатів отримує таке повідомлення від адвоката, вона, зазвичай, негайно перенаправляє його Держфінмоніторингу, не зазначаючи імені адвоката. Якщо виявляється одноразове порушення зобов’язань адвокатом – накладається штраф у розмірі 3000 Євро. Коли ж порушення є систематичним – штраф може сягнути розміру 300 000 Євро. Також порушенням законодавства вважається повідомлення клієнта про подачу інформації про його операцію до Держфінмоніторингу – карається ув’язненням терміном від 6 місяців до 1 року чи штрафом від 5000 до 30 000 Євро. Цікаво, що в Італії санкції можуть бути накладені також на клієнта за ненадання інформації, необхідної для проведення належної перевірки клієнта, чи надання недостовірної інформації (ув’язнення терміном від 6 місяців до 3 років чи штраф від 10 000 до 30 000 Євро). Також Мр. Кокуцца поділився інформативною статистикою, згідно з якою, у 2022 році адвокатами було подано лише 23 повідомлення до Держфінмоніторингу, адвокатськими компаніями – 44, у той час, як нотаріусами – 5 304 повідомлення.

Представники Національної асоціації адвокатів України брали активну участь в дискусіях з усіх вище зазначених питань, окреслених доповідачами, і ділилися досвідом української адвокатури в сфері дотримання законодавства з фінмоніторингу. Зокрема, Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова закликала інших членів CCBE проводити заходи на такі важливі для адвокатської спільноти теми для ширшого загалу, адже обмін досвідом безумовно покращить якість надання адвокатами професійної допомоги клієнтам.