Спадкування в сучасних умовах: строки, докази і цифрові активи

У спадкових справах під час воєнного стану виникають досить специфічні питання: спадкоємці перебувають за кордоном, пропускаються строки, реєстрація місця проживання не збігається з фактичним проживанням, а частина майна існує у цифровому середовищі.

Про їх вирішення говорили учасники круглого столу «Актуальні питання спадкового права в сучасних умовах», організованого Комітетом НААУ з питань цивільного права та процесу в межах Тижня спадкового права.

Голова Комітету Олег Простибоженко окреслив дискусію щодо аліментів у спадковому праві і запропонував розмежовувати право на аліменти та обов’язок їх сплачувати. Під час обговорення учасники погодилися, що накопичений борг з аліментів може переходити до спадкоємців як обов’язок у межах спадкової маси, тоді як майбутні платежі після смерті платника залишаються предметом дискусії.

На додатковому строку для прийняття спадщини (який став одним із найпоширеніших питань через перебування багатьох спадкоємців за кордоном) зосередився радник Комітету Олександр Кухарєв. Він пояснив, що строки мають значення насамперед тоді, коли спадкоємець має подати заяву, адже особа, яка постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, за загальним правилом уже вважається такою, що її прийняла.

Якщо існує ризик пропуску строку, спадкоємець може направити нотаріусу електронне повідомлення з кваліфікованим електронним підписом, після чого нотаріус заводить спадкову справу. Водночас суд визначає додатковий строк лише за наявності перешкод для подання заяви, які він визнає поважними. А от юридична необізнаність, похилий вік, саме по собі перебування за кордоном або загальний стан війни не гарантують позитивного рішення.

Значення реєстрації місця проживання для нотаріальної та судової практики розмежувала членкиня Ради Комітету Анастасія Якімова. Для нотаріуса збіг реєстрації спадкоємця і спадкодавця може бути достатнім, якщо немає спору, але в суді сама «прописка» не замінює доказів фактичного проживання. Тому в судовому спорі значення мають фактичні обставини: де особа жила, з ким вела побут і чим це підтверджується.

Через виїзд українців за кордон, народження дітей в інших державах, іноземні документи та майно поза Україною у спадкових справах стає звичним іноземний елемент. На це звернув увагу член Ради Комітету Олексій Мотилюк.

У таких кейсах потрібно враховувати громадянство і резидентський статус спадкодавця або спадкоємця, підтвердження факту смерті, родинних зв’язків, апостиль, переклади та місце відкриття спадщини. Окремою проблемою він назвав «невидимих спадкоємців», про яких нотаріус може не знати, якщо вони не зареєстровані зі спадкодавцем або перебувають за кордоном. За словами спікера, у нинішніх умовах заяву про прийняття спадщини бажано подавати всім спадкоємцям, навіть якщо вони розраховують на автоматичне прийняття через проживання зі спадкодавцем.

Питання цифрової спадщини порушила членкиня Ради Комітету Наталія Павловська. Вона відзначила, що до такої спадщини можуть належати криптовалюта, NFT, електронні гаманці, акаунти в соціальних мережах, доменні імена, монетизовані YouTube-канали та хмарні архіви.

Адвокатка зазначила, що українське законодавство поки не дає комплексного порядку спадкування більшості цифрових об’єктів. Тож для зменшення ризиків спікерка радить складати перелік цифрових активів, зберігати інформацію про криптогаманці, залишати інструкції довіреним особам, використовувати менеджери паролів і враховувати цифрові активи під час складання заповіту.

Учасники обговорення також звертали увагу на можливості позасудового врегулювання: згода інших спадкоємців, договори з кредиторами та належна підготовка документів можуть зменшити ризик тривалого судового спору.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.