"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
«Київська адвокатура на зламі епох: витоки, долі, репресії». Презентовано нову монографію НААУ
17 листопада 2022 року на засіданні Ради адвокатів України, до 10-річчя НААУ, відбулась презентація нового видання Центру досліджень адвокатури і права НААУ «Київська адвокатура на зламі епох: витоки, долі, репресії». Книгу представив заступник Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Валентин Гвоздій.
Автором монографії, що увійшла до серії «Регіональна історія адвокатури» є Валерій Філімоніхін – правник, учасник Всеукраїнського Проекту "Історія адвокатури України" Центру досліджень адвокатури і права НААУ, вчений секретар Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".
Монографія присвячена процесу розвитку адвокатури Києва та Київщини з другої половини ХІХ століття і до Другої світової війни, тобто - від початку свого законодавчого оформлення згідно Судової реформи 1864 року і до фізичного знищення адвокатури у період Великого терору 1937-1938 років.
Книга складається з п’яти розділів, з яких перші два присвячені історії інституційного розвитку адвокатури столиці, формуванню її органів самоврядування та процесу реорганізації згідно радянського законодавства після приходу до влади більшовиків.
У березні 1916 року уперше в історії адвокатури Києва було обрано Раду присяжних повірених – демократичний орган адвокатського самоврядування. На той час у Києві працювало 755 адвокатів і їх помічників. У книзі вперше зібрано їх імена та адреси місць праці, що є надзвичайно важливим для нас. - зазначив Валентин Гвоздій.
Спеціальну увагу у книзі приділено Київській школі права. Досліджено, що високий розвиток правничої науки на юридичному факультеті Київського університету Святого Володимира, нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка, діяльність Київського юридичного товариства забезпечив появу цілого покоління професіоналів у київській адвокатурі. Тісний зв'язок юридичної практики з науковими дослідженнями не перервався і у ранній радянський період. Адвокати розвивали свої наукові інтереси і правознавство в рамках Українського правничого товариства та комісій Всеукраїнської академії наук.
У період боротьби за українську державність і її становлення у 1917 – 1918 роках 22 адвокати увійшли до складу Центральної Ради – представницького органу, а з листопада 1917 року – парламенту Української Народної Республіки.
Низка адвокатів у цей час стали провідними політиками і державними діячами. Серед них: мер міста Києва - адвокат Євген Рябцов; перший голова Ради адвокатів міста Києва - Дмитро Григорович-Барський; організатор київської адвокатури - адвокат Олександр Гольденвейзер; Міністр освіти, голова Державного Сенату і президент Української академії наук - адвокат Микола Василенко; Ігор Кістяківський - адвокат, український державний діяч, міністр внутрішніх справ Гетьманського уряду України і його брат Богдан Кістяківський - правознавець, громадський діяч, філософ права, один з організаторів Академії наук України та багато інших.
У 1923 році створено Київську губернську колегію захисників. До неї увійшли 229 захисників. З них 133 по Києву і 96 по округах Київщини. Таким чином, менше, ніж за вісім років, відбулося скорочення адвокатської корпорації більш ніж у 5 разів. Приватна адвокатська практика була ліквідована.
Діяли 6 юридичних консультацій Києва, які надали допомогу 5, 5 тисячам громадянам. У 1927 році правова допомога була надана 27 тисячам громадян.
У 1937 році відбувся погром київської адвокатури, в результаті якого багато адвокатів і правників було розстріляно в підвалах НКВС. На території спецділянки НКВС у Биківні загалом захоронено за приблизними даними 22 тисячі жертв Великого терору.
Найбільш вагомим здобутком презентованого дослідження є те, що уперше в українській історіографії вводяться у науковий обіг імена та біографії київських адвокатів та правників-жертв сталінського терору.
У книзі детально показано біографії 18 київських адвокатів і 26 юристів, репресованих у 1937 – 1941 роках, розстріляних і похованих у Биківні. Також уперше оприлюднено імена 119 польських адвокатів, виявлених у київських катинських списках.
У фотододатках 262 унікальні світлини: особисті фото адвокатів і правників, документи, матеріали архівно-кримінальних справ репресованих адвокатів, юристів і розкопок у Биківні.
Дякуємо автору - Валерію Філімоніхіну, а також Центру досліджень адвокатури і права НААУ, який працює під керівництвом Ірини Василик, за це вагоме, систематизоване дослідження історії адвокатури міста Києва і Київшини.
Ця книга - перше фахове дослідження історії адвокатури міста Києва, де вперше грунтовно показано заснування, розвиток юридичної науки у Києві, створення наукових юридичних шкіл, а також опубліковано реєстр адвокатів міста Києва і області із зазначенням місць їхньої праці буде надзвичайно цікавою як для адвокатів, так і для студентства і науковців та краєзнавців.
Монографія дає нам знання і повертає пам’ять про трагічні долі київських адвокатів, правників, юристів, які загинули під час сталінських репресій другої половини 30-х років ХХ століття і поховані у Биківні. Ця книга – наша данина їхній жертві та пам’яті!», – підсумував Валентин Гвоздій.
Популярні новини
Самоврядування
Адвокатський внесок 2026: хто має право на пільги
До 31 грудня адвокати можуть подати заяви, за результатами розгляду яких рада адвокатів регіону та Національна асоціація адвокатів України вирішують питання про звільнення, зменшення чи відтермінування сплати щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування.
Дискусія
Чому в Україні запобіжний захід перетворився на превентивне…
Європейський підхід, закріплений у КПК, передбачає тримання під вартою як винятковий запобіжний захід: суди мають доводити неможливість мʼякших альтернатив і ретельно перевіряти ризики. Натомість на практиці його дедалі частіше застосовують майже автоматично, розмиваючи стандарти свободи.
За кордоном
Гучний голос адвоката не подіяв на індійський суд
Високий суд Делі визнав «надзвичайно неприйнятною» поведінку адвоката, який підвищив голос і намагався тиснути на суддю першої інстанції після відмови відкласти розгляд справи. Суд підкреслив, що «суддя є суддею» на будь-якому рівні судової системи, і неповага до суду є неприпустимою.
Дискусія
Незалежність адвокатури виключає участь зовнішніх експертів у…
Залучати міжнародних експертів у процес відбору в органи адвокатського самоврядування – це пряме втручання у незалежність конституційного інституту адвокатури. Адвокати мають самі визначатися кого обирати на керівні посади в органи адвокатського самоврядування.
Законодавство
Управління ризиками затоплення має спиратися на механізм…
Ухвалений за основу проект Закону щодо управління ризиками затоплення потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням вимог до організації Механізму цивільного захисту Європейського Союзу.
Законодавство
Гарантії для батьків, які виховують дітей самі, не мають обмежувати…
Ідея зрівняти гарантії для батьків, які самостійно виховують дітей, заслуговує на підтримку. Разом із тим, законодавчі зміни не повинні обмежувати право батька на шлюб і мають враховувати реальні, в тому числі воєнні, обставини самостійного виховання дитини.
Законодавство
Відступи від якості питної води: закон має містити чіткі правила
Запровадження до законодавства поняття «тимчасові відступи від вимог до якості питної води» без чіткого визначення та запобіжників, створює ризики для санітарно-епідеміологічної безпеки, прав споживачів і відповідності України європейським стандартам у сфері водопостачання.
Cудова практика
Межі критики суду адвокатом дослідив ЄСПЛ
Адвокат має право гостро критикувати дії суду в межах провадження, якщо це потрібно для захисту клієнта, а не для особистої образи судді. Покарання за такі слова можливе лише у виняткових випадках і не повинно змушувати адвокатів мовчати.