"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Марія Островська взяла участь у круглому столі Верховної Ради України

Очільниця Центру надання методичної допомоги та координації волонтерського руху адвокатів з правового захисту військовослужбовців, Голова Комітету з військового права НААУ Марія Островська взяла участь у круглому столі «Законодавче врегулювання легалізації та організації добровольчих формувань», організованому Комітетом ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
На заході обговорювався законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо легалізації, організації, утворення та участі добровольчих формувань у захисті незалежності, суверенітету і територіальності цілісності України». Ним пропонується визначити поняття “добровольче формування”, механізм входження до складу Збройних Сил України, змінити низку положень Кримінального кодексу України тощо. Це пов’язано передусім із тими утвореннями, які самоорганізувалися і дали гідну відсіч збройному нападу РФ, але не входять до складу ЗСУ та не мають статусу ДФТГ. Вони досі воюють у районах ведення активних бойових дій і мотивовані надалі захищати Україну. Проте не отримали жодного правового визнання і відповідних соціальних гарантій.
Проти цього виступили представники державних органів – МВС України, Офісу Генпрокурора, Мін’юсту тощо. У своїх письмових зауваженнях підкреслили непотрібність внесення змін до нормативно-правових актів, достатню урегульованість статусу та діяльності добровольчих формувань через участь громадян в охороні громадського порядку та кордонів, а також у територіальній обороні у військових частинах Сил ТРО ЗСУ та діяльності ДФТГ.
Марія Островська підтримала ідею та концепцію законопроєкту і зауважила, що поняття добровольчих формувань не буде новою та зайвою конструкцією, суперечливою Закону про основи національного спротиву. Адже запропоноване у законопроєкті визначення запозичене із Женевських конвенцій 1949 р. і має бути імплементоване у національне законодавство через визначені механізми комунікації таких формувань з органами державної влади, у т. ч. з військовим командуванням.
На думку Марії Островської, законопроєкт слід підтримати через очевидну відсутність будь-яких соціальних гарантій для загиблих, поранених, полонених нелегалізованих добробатів, що поклали життя та здоров’я на захист країни. Ідеться про грошове забезпечення, отримання статусу учасника бойових дій, матеріальної допомоги родинам внаслідок загибелі захисників під час відсічі збройної агресії тощо. На противагу позицій про достатню врегульованість статусу та діяльності ДФТГ, до яких вони можуть прагнути, зауважила, що законодавство щодо цих формувань не може слугувати зразковим прикладом. Незважаючи на прирівняння ДФТГ за соціальним і правовим статусом до військовослужбовців на рівні закону, питання їх грошового та іншого забезпечення з державного бюджету досі не реалізовано: відсутні процедури і політична воля оплачувати таку діяльність. Звідси проблема витоку кадрів серед членів ДФТГ, які належать до категорії самозайнятих осіб і мають забезпечувати родини. Механізму отримання інших соціальних гарантій так само досі немає. Тому при отриманні УБД чи ОГД вони стикнуться з перешкодами і відчують свою невизнаність і непотрібність.
Навіть якщо члени нелегалізованих добровольчих формувань увійдуть до складу ДФТГ, то без системних змін до законодавства це не легалізує їхню діяльність заднім числом, особливо починаючи з активної фази війни, що набула масштабного характеру з 24 лютого. До того ж, як зауважили інші учасники круглого столу, не всі самоорганізовані захисники країни готові вступати до лав ЗСУ в загальному порядку. Ішлося про їх медичну непридатність у воєнний час, ненаправлення під час мобілізації на посади відповідно до знань і вмінь, безкінечність перебування на військовій службі, зловживання командирами.
Стосовно змін до Кримінального кодексу України в частині звільнення цих суб’єктів від відповідальності за створення та участь у незаконних воєнізованих або збройних формуваннях відповідно до ст. 260 ККУ, то питання є спірним і потребує доопрацювання. Слід звернути увагу на ст. 43-1 ККУ, за якою не є кримінальним правопорушенням діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч і стримування збройної агресії.
Стосовно змін до ст. 438 ККУ щодо відповідальності за жорстоке поводження з військовополоненими, то в ній немає сенсу через розповсюдження норм III Женевської конвенції на тільки на добробатів, а й на учасників вуличних боїв.
Проте норми про воєнні злочини обов’язково мають бути системно імплементовані до національного кримінального законодавства, адже всі чотири Женевські конвенції зобов'язують держави криміналізувати серйозні порушення міжнародного гуманітарного права у національному законодавстві. Це виконано завдяки законопроєкту № 2689 27.12.2019, який прийнятий як Закон ще 20.05.2000, але досі не підписаний. https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/112.
Оголошення РФ так званої спецоперації, а не війни проти України, жодним чином не заважає дії норм міжнародного гуманітарного права і зобов’язань за Женевськими конвенціями 1949 року.
Законопроєкт є доцільним та важливим, але потребує удосконалення за змістом. Центром надання методичної допомоги та координації волонтерського руху НААУ найближчим часом будуть направлені до Комітету ВРУ письмові пропозиції.
Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ
Популярні новини

Дискусія
Відновне правосуддя: чому потерпілі відмовляються від участі та що…
Застосування програми відновного правосуддя щодо неповнолітніх має враховувати не лише інтереси правопорушника, а й потреби потерпілої сторони. Але чи завжди для цього створені реальні умови?

Дискусія
Між виконанням рішення і збереженням арешту на майно існує правова…
Після фактичного виконання рішення (наприклад, виплати компенсації), арешт на майно залишається чинним. Бо суди не ухвалюють окремого рішення про скасування заходів забезпечення. Це створює штучну правову невизначеність, яка обмежує права власності.

Законодавство
Засудженим мають надавати адвоката протягом доби - закон набрав…
Відтепер адміністрація місць несвободи має обовʼязок невідкладно дати можливість засудженому повідомити адвоката про накладене на нього стягнення. Так само гарантується право на безоплатну правничу допомогу в рамках дисциплінарного провадження.

Анонс
Формування конкурсної комісії ВККС: чому забуксував добір?
8 липня 2025 року відбудеться круглий стіл «Проблемні питання формування конкурсної комісії з відбору членів ВККС: виклики чи блокування?».

Дискусія
Дитина в суді: гарантії на папері й виклики на практиці
Як дитина може реалізувати свої права у суді? Попри наявність законодавчих гарантій, на практиці цьому заважають вік, статус, відсутність досвіду й представництва. Завжди існують ризики формального підходу, коли позиція дитини не враховується або її участь взагалі ігнорується.

Дискусія
Вибори після війни: що говорить закон і яка роль адвокатів
Після завершення воєнного стану Україна повинна буде організувати вибори на всіх рівнях — президентські, парламентські, місцеві. Але як саме це має відбутися? Яку роль у цьому процесі відіграють адвокати?

Гарантії діяльності
Третина скарг адвокатів до НААУ — через протиправні дії ТЦК
У першому півріччі 2025 року Комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України зафіксував 46 звернень про порушення професійних прав. З них третина стосувалася протиправних дій територіальних центрів комплектування — системного перешкоджання адвокатській діяльності або порушення права на захист.

Дискусія
Персональні дані у кримінальному процесі: де межа допустимого…
Захист персональних даних у кримінальному провадженні — між конституційними гарантіями та практичними ризиками. Цій темі був присвячений круглий стіл, проведений 19 червня 2025 року Секцією захисту персональних даних та права на доступ до інформації Комітету НААУ з питань захисту прав людини.