НААУ вважає недоцільним запровадження додаткової кримінальної відповідальності за порушення термінів повернення до України в умовах воєнного стану
20 квітня 2022 року у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо окремих питань оптимізації функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану (реєстр. № 7303).
Метою прийняття законопроєкту є запровадження кримінальної відповідальності для осіб, уповноважених на виконання функцій держави та/або місцевого самоврядування, за порушення термінів повернення або відмову повернення до України в період воєнного стану.
Здійснивши правовий аналіз законопроєкту № 7303, профільний Комітет з питань правового регулювання органів місцевого самоврядування НААУ дійшов висновку, що відсутність більшої частини з перелічених у законопроєкті осіб на території України не має впливу на здійснення функцій місцевого самоврядування та не перешкоджає організації діяльності відповідних органів, установ, у тому числі у дистанційному режимі. Крім того, масове повернення посадовців місцевого самоврядування та усіх юридичних осіб комунальної форми власності, що сьогодні знайшли прихисток за межами України, під загрозою притягнення до кримінальної відповідальності за тяжкий злочин поставить перед державою нові гуманітарні виклики та потребуватиме значних витрат з державного бюджету.
На думку НААУ, запровадження додаткової, крім дисциплінарної, відповідальності для посадових осіб місцевого самоврядування та комунальних юридичних осіб, а особливо кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину є надмірним і не сприятиме досягненню поставлених цілей.
У зв’язку із цим НААУ рекомендує допрацювати проєкт Закону № 7303 з урахуванням поданих Комітету з питань правоохоронної діяльності ВРУ зауважень і пропозицій.
Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ
Популярні новини
Євроінтеграція
Адвокатура в складі Української делегації взяла участь у…
17 - 19 вересня у Брюсселі (Бельгія) проходить друга двостороння сесія Україна-ЄС в межах скринінгу відповідності законодавства України праву Європейського Союзу. У порядку денному - доповіді за трьома блоками: «Судова влада», «Антикорупційна політика», «Основоположні права».
Євроінтеграція
Україна на шляху до ОЕСР: адвокатура сприяє виконанню програми
Вступ в Організацію економічного співробітництва та розвитку є спільним викликом усіх національних інституцій, від якого залежить європейське майбутнє держави. Адвокатура робить свій унесок у виконання відповідної Програми ОЕСР для України.
Взаємодія
Аналітичне дослідження щодо обробки персональних даних у сфері…
Голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ Ірина Сенюта презентувала авторське Аналітичне дослідження щодо обробки персональних даних у сфері охорони здоров’я та дотримання прав людини в межах співпраці з Офісом Ради Європи в Україні.
Законодавство
Для захисту прав поновлених працівників необхідні зміни до КЗпП
До страхового стажу зараховуватиметься період, протягом якого особа була звільнена за місцем роботи, а потім поновлена на підставі рішення суду, яким таке звільнення визнано незаконним.
Cудова практика
Адвокат, якщо він не зупинив діяльність, безробітним не буває, - ВП ВС
Наявність в особи права на заняття адвокатською діяльністю унеможливлює надання їй статусу безробітного та призначення відповідної допомоги.
Cудова практика
Цивільне право та процес: оприлюднено дайджест судової практики
Дайджест судової практики у сфері цивільного права та процесу за I півріччя 2024 року оприлюднений на сайті Національної асоціації адвокатів України.
Законодавство
Обмеження доступу до реєстрів не має порушувати прав третіх осіб
Критерії та механізм обмеження під час воєнного стану доступу до відомостей державних реєстрів прав інтелектуальної власності, пов’язаних зі сферами національної безпеки і оборони, повинні виключати можливість порушення прав третіх осіб.
Дискусія
Проблеми стягнення в Україні віртуальних активів обговорили…
Україна, хоча і посіла пʼяте місце серед 154 країн світу в рейтингу глобального індексу впровадження криптовалют, вона досі не має законодавчого регулювання цієї галузі. Ухвалений на початку 2022 року Закон «Про віртуальні активи» так і не набрав чинності, оскільки був ветований Президентом.