"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Перебіг процесуальних строків в Електронному суді рахується з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету – роз’яснення ДСА
Державна судова адміністрація направила роз’яснення про початок перебігу процесуальних строків при отриманні процесуальних документів через Електронний суд. Документ скерований до судів першої і апеляційної інстанцій, міністерств і органів виконавчої влади, обласних держадміністрацій, а також до НААУ для поширення серед адвокатської спільноти.
У листі ідеться про те, що перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документу учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи". Час та дату доставки документів до Електронного кабінету можна переглянути в "картці руху документу", при відкритті цього документа в Електронному суді в розділі ''Мої справи”.
Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету. Проте, ДСА наголошує на тому, що норми Положення передбачають обов’язковість надсилання документів саме до Електронного кабінету, тоді як адреса електронної пошти розглядається лише як додаткова функція повідомлення про їх надходження до Електронного кабінету. Таке повідомлення, залежно від налаштування, може здійснюватися як з надсиланням самих документів, так і без нього.
Передбачена Положенням "адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів" на сьогодні ніяким нормативним документом ще не визначена. Обов’язковість її створення лише передбачається одним із зареєстрованих в парламенті законопроектів.
Отже, серед всіх передбачених Положенням про ЄСІТС сервісів офіційної 'електронної' адреси, нормативно перебачено обов’язковість надсилання процесуальних документів лише до Електронного кабінету.
При цьому, система Електронного суду також має ще інший допоміжний функціонал інформування користувача про надходження документа до Електронного кабінету (окрім адреси електронної пошти, як зазначалося раніше). Таке інформування (без надсилання самого документа) здійснюється в Електронному кабінеті у розділі "Повідомлення".
«Відлік процесуальних строків починається не з часу надходження інформативних повідомлень у розділ "Повідомлення" та на адресу електронної пошти, а з дати надходження самих процесуальних документів до Електронного кабінету у розділ "Мої справи". Надходження відомостей у розділ "Повідомлення" та на вказану користувачем адресу електронної пошти є додатковими допоміжними сервісами повідомлення про надходження документів до Електронного кабінету. Час надходження таких повідомлень може відрізнятися від часу доставки самих документів у розділі "Мої справи" та може залежати, наприклад, від налаштувань самої електронної скриньки чи інших технічних параметрів мережі та поштового сервісу, адреса якого використовується користувачем», - ідеться у листі.
Нагадаємо, офіційна електронна адреса відповідно до підпункту 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, це:
- сервіс Електронного кабінету ЄСІТС,
- адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або
- адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Відповідно до пункту 17 підрозділу 1 розділу III Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.
Популярні новини
Cудова практика
Лідія Ізовітова назвала 7 проблем адмінсудочинства для адвокатів
Передбачуваність судової практики, юрисдикційні спори, касаційні фільтри, виконання рішень проти держави, тягар доказування, письмове провадження та гарантії адвокатської діяльності залишаються ключовими питаннями адміністративного судочинства для адвокатів.
Навчання
Адвокатам пояснили межі професійної взаємодії зі складним клієнтом
У роботі зі складним клієнтом адвокату важливо залишатися у професійній ролі: пояснювати ситуацію, оцінювати ризики, супроводжувати людину в процесі, але не брати на себе відповідальність за її емоції чи рішення.
Анонс
У НААУ проведуть Тиждень спадкового права
22 червня 2026 року розпочнеться Тиждень спадкового права — професійний захід, який проводить Комітет НААУ з питань цивільного права та процесу.
Навчання
Адвокатура починається з практики – поради для студентів
На старті карʼєри молодим юристам важливо не чекати першої вакансії чи отримання свідоцтва, а шукати практику, знайомитися з адвокатами і використовувати навчання як час для першого професійного вибору.
Навчання
Психологічну готовність молодого адвоката до практики вивчали на…
Фахівці на старті професійного шляху часто стикаються з проблемами, у яких почуваються самотніми. Але такі труднощі проходять багато людей: перший рік є періодом адаптації знань до практичного досвіду і формування розуміння себе як спеціаліста.
Навчання
Доступ до реєстрів: адвокатам дали алгоритми
Для адвоката державні реєстри є інструментом доказування у судовому та позасудовому захисті клієнта. Як отримувати доступ до реєстрів, користуватися захищеним електронним підписом і діяти, коли швидкість отримання інформації має значення для захисту майна – вивчали у НААУ.
Дискусія
ВЛК та ЕКОПФО за кордоном: адвокати вказали на бар’єри дистанційних…
Для окремих категорій українців, які перебувають за кордоном, законодавство передбачає можливість проходження медико-соціальних процедур дистанційно. Але на практиці бар’єри виникають ще до розгляду справи: через направлення, переклади, підтвердження іноземних медичних документів і відсутність супроводу.
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».