"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
1 листопада НААУ організовує круглий стіл "Патентування лікарських засобів: баланс приватних та публічних інтересів"
2020 рік кардинально змінив регулювання відносин інтелектуальної власності в Україні: змінились об’єкти патентування, уточнились умови патентоздатності, удосконалилися процедури реєстрації прав інтелектуальної власності, на місце процедури продовження чинності патенту запроваджено процедуру сертифікатів додаткової охорони. Такі кардинальні зміни порядку існування патентної системи поєдналися зі світовою пандемією COVID-19, яка не лише роз’ятрила проблему доступу суспільства до ліків, але й з особливою гостротою вказала на важливість інновацій для порятунку життя.
Зазначене актуалізує необхідність професійного та громадського моніторингу зусиль виконавчої та судової влади, представників фармацевтичної індустрії та пацієнтських організацій щодо імплементації патентної реформи, її впливу на сферу та на досягнення головної мети – удосконалення умов існування винахідників, правовласників, індустрії та суспільства.
Комітет з інтелектуальної власності, що діє у складі НААУ, спільно з Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності НАПрН України, Національною асоціацією патентних повірених України та благодійною організацією «100% життя» запрошують долучитися до дискусії на тему «Патентування лікарських засобів: баланс приватних та публічних інтересів».
Дата та час проведення: 1 листопада 2021 року, 14:00-18:00.
Місце проведення: онлайн-платформа ZOOM.
Питання для обговорення:
1. Експертиза заявок на винаходи: винахідницький рівень – коли об’єкти істотно не відрізняються за ефективністю? Підходи програми розвитку ООН та бачення заявників: quo vadis?
2. Сертифікати додаткової охорони. Коли чекати правила? Як реалізувати право на отримання сертифіката? Які права надає сертифікат та як вони співвідносяться з патентними правами? Чи буде дотримано баланс інтересів правовласників та пацієнтів?
3. Права громадських організацій на звернення до суду: яке порушене право захищаємо?
4. Проблеми доступності медичних технологій проти COVID-19 та ІВ.
5. Судова практика захисту прав громадян/пацієнтів громадськими організаціями та шляхом особистого звернення: проблемні питання та ймовірні шляхи їх вирішення.
Серед учасників дискусії:
Олександр Дорошенко, к.ю.н., судовий експерт, директор НДІ інтелектуальної власності НАПрН України;
Марія Демидова, суддя Господарського суду Чернігівської області, кандидат юридичних наук, кандидат на посаду судді Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності;
Микола Потоцький, голова Комітету з інтелектуальної власності, що діє у складі НААУ, д.ю.н., адвокат, патентний повірений, радник «Doubinsky & Osharova»;
Оксана Кашинцева, к.ю.н., адвокатеса, заступниця голови Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики, що діє у складі НААУ;
Юлія Прохода, патентна повірена, членкиня правління Національної асоціації патентних повірених України;
Дмитро Таранчук, директор з правового забезпечення ПРаТ «ФАРМАК»;
Петро Боровик, керівник «Боровик та Партнери», патентний повірений;
Микита Трофименко, юрисконсульт БО "100% Життя";
Сергій Кондратюк, International Treatment Preparedness Coalition (ITPC);
Олександр Мамуня, керуючий партнер «Mamunya IP», адвокат патентний повірений;
Вікторія Сопільняк, партнерка «Doubinsky & Osharova», адвокатка, патентна повірена.
Обов'язкова реєстрація за посиланням.
Контактна особа: Аліна Черемис, a.cheremys@unba.org.ua
Популярні новини
Навчання
Адвокатів учили висловлювати претензії без звинувачень
У складній розмові легко підмінити факти оцінками, почуття — звинуваченнями, а прохання — вимогою. Як висловити невдоволення, пояснити власні потреби й запропонувати конкретне рішення, залишивши співрозмовнику можливість відмовитися або запропонувати свій варіант?
Гарантії діяльності
Обшук у адвоката після виправдання клієнта: подано заяву про злочин
У Києві правоохоронці провели обшук у житлі адвоката, який захищав виправданого судом клієнта, та вилучили матеріали адвокатського досьє. Провадження розпочали невдовзі після виправдувального вироку, хоча документ, який шукали під час обшуку, вже перебував у матеріалах судової справи.
Навчання
Клієнт усно відмовився від адвоката: як оформити завершення…
Клієнт відмовився від допомоги адвоката, але не став підписувати документів про припинення співпраці. Як врахувати його волю й водночас не наразитися на звинувачення в самовільному залишенні без захисту?
Гарантії діяльності
Парадокси невідкладності: чи можна розслідувати злочин до його…
24 вересня у Києві працівники Нацполіції під час проведення невідкладного обшуку затримали адвоката як особу, яку застали під час вчинення злочину. При цьому досудове розслідування у цьому провадженні тривало вже понад чотири місяці.
Гарантії діяльності
Побічний ефект ВКЗ: суддя прийняла звук стільця за відповідь…
Технології мають і зворотний бік. Вища рада правосуддя виправдала суддю, яка під час судових дебатів у цивільній справі не вислухала адвокатів. Одним з аргументів для дисциплінарного органу став поганий звʼязок, ризики якого несуть учасники.
Видання
Рекомендації щодо захисту адвокатської таємниці у цифровому…
Комітет НААУ з питань кібербезпеки та віртуальних активів спільно з Комітетом захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності підготували Методичні рекомендації щодо захисту адвокатської таємниці в цифровому середовищі та дій адвоката у разі кіберінциденту.
Гарантії діяльності
Суцільний доступ до рахунків адвокатів загрожує розголошенням…
Відомості про операції за банківськими рахунками адвоката, адвокатського бюро чи об’єднання, за якими можна встановити клієнтів, факт і предмет звернення за правничою допомогою, призначення платежів та розмір гонорару, становлять адвокатську таємницю. Цей режим діє незалежно від того, що інформація одночасно є банківською та перебуває у володінні банку.
Гарантії діяльності
Договір передбачає ВКЗ, а суд вимагає особистої явки: як діяти…
Чимало адвокатів сьогодні працюють дистанційно, відтак, у договорі з клієнтом передбачають надання правничої допомоги через засоби відеоконференцзвʼязку. Однак така форма роботи сама по собі не створює для суду безумовного обов’язку проводити кожне засідання в режимі відеоконференції.