"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
НААУ залучається до впровадження гендерної рівності в українське законодавство– Лідія Ізовітова
В українській адвокатурі немає дискримінації за гендерною ознакою: в адвокатській практиці, роботі органів самоврядування, в процедурах доступу до професії створені рівні умови для професійного зростання жінок і чоловіків.
Про це заявила Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова під час круглого столу «Університет жіночого лідерства», який відбувся 21 вересня 2021 року. Захід, присвячений питанням гендерної рівності в Україні, організували спільно Комітет з питань захисту прав осіб з інвалідністю, Комітет з питань гендерної політики та Всеукраїнська громадська організація інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів», за підтримки Київської міської державної адміністрації.
Учасники дискусії обговорили питання лідерства жінок у політиці та інших сферах життя, сучасний стан забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в Україні, політику недискримінації та протидії сексизму на місцевому та загальнодержавному рівнях, гендерну тематику в період пандемії Covid-19: проблеми, виклики, шляхи подолання, а також домашнє насильство щодо жінок під час карантинних обмежень та інші.
Відкриваючи захід, Лідія Ізовітова наголосила, що незважаючи на те, що в адвокатурі жінок менше ніж чоловіків, проблема гендерної рівності не стоїть гостро.
«Із понад 60 тисяч адвокатів, які є сьогодні в Україні, у відсотковому відношенні орієнтовно 60% - чоловіків, 40% - жінок. Жінок менше. Чи є у нас гендерна рівність у допуску до професії, в нашій діяльності, в нашому самоврядуванні, бо ми самоврядна, саморегульована організація – думаю, що так, є. Чому у нашій професії чоловіків більше? Всі ми знаємо, що останні 8-10 років відбувалося реформування поліції, прокуратури, суду – звільнені чоловіки прийшли до нас, до адвокатів», - зазначила Голова НААУ, РАУ.
В органах адвокатського самоврядування статистика ще більш позитивна на користь жінок, ніж в адвокатурі, підкреслила Лідія Ізовітова. Так, на сьогодні серед керівників Комітетів НААУ, регіональних рад, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій та інших органів адвокатського самоврядування 43,4% жінок проти 56,6% чоловіків.
Крім того, з 2019 року в НААУ діє Комітет з питань гендерної політики. Основна діяльність його покликана на участь у розробці законопроектів, які стосуються захисту гендерних прав.
«Наш Комітет не займається питаннями гендерної рівності поміж нас, адвокатів. Ми займаємося саме питаннями гендерної політики і правової допомоги жінкам за межами НААУ. До чого ми на сьогоднішній день дійшли? Багато наших Комітетів, в т.ч. і Комітет з сімейного права, Комітет захисту прав людини опікуються долею жінок, які потерпають від домашнього насильства. Але ми тут діємо як адвокати і ми ініціюємо певні зміни до законодавства, подаємо їх у відповідні Комітети ВР – і Комітет правової політики, і Комітети, які опікуються цими питаннями для того, щоб покращити і захистити права жінок. Нам це вдається», - зазначила Лідія Ізовітова.
Також в НААУ приділяють багато уваги питанню обізнаності щодо гендерної проблематики в ході підготовки юристів до входження в адвокатську професію.
«Ми розуміємо, що сьогодні питання лідерства актуальне в органах місцевого самоврядування та законодавчих органах влади, де жінок менше, ніж чоловіків. А це означає, що електорат їх, можливо, не обирає саме тому, що вони жінки. Чому? Тому що у нас є вікова слов’янська традиція, що турбота за дітей, їх виховання, облаштування домівки, прибирання, готування їжі – це все роблять жінки. І лише той час, який залишається поза домівкою, жінка присвячує своїм хобі, роботі і всім іншим. Цю традицію якимось чином треба ламати і міняти. І ламаючи її, треба розуміти, що це не тільки просвітницька робота серед дорослого жіночого населення, а й виховання дівчат в школах з малолітства для того, щоб в них була інша свідомість. І саме тому ми інколи працюємо зі школами, університетами та намагаємось показати, що жінки не менше активні, а іноді навіть більш активні, ніж чоловіки», - наголосила Голова НААУ, РАУ.
Популярні новини
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».
Навчання
Молодим адвокатам пояснили формулу персонального бренду
Персональний бренд — це те, що про адвоката кажуть і думають, коли його немає поруч. Він існує навіть тоді, коли адвокат нічого спеціально для цього не робить. Але в такому разі адвокат не керує тим, як його сприймають інші.
Регіони
Історію адвокатури Дрогобиччини вивчатимуть з НААУ
Представники адвокатури відвідали Дрогобиччину, де обговорили дослідження і популяризацію історії адвокатури регіону. У межах заходу було укладено меморандум між НААУ, Радою адвокатів Львівської області та Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. Івана Франка.
Дискусія
Усиновлення під час війни: мотиви і ризики дослідили фахівці
Під час вирішення справ про усиновлення, яке є найпріоритетнішою формою влаштування дитини у сім’ю, суди звертають увагу на мотиви заявників, реальний зв’язок із дитиною, її стан здоров’я та готовність сім’ї до довгострокової відповідальності.
Навчання
Власна адвокатська практика після найму: як змінюється професійна…
Перехід до самостійної адвокатської практики потребує зміни ролі: від працівника системи або виконавця завдань — до фахівця, який сам ухвалює рішення і відповідає за результат.
Гарантії діяльності
Від дискусії до практики: комітети НААУ відвідали ІТТ в Ірпені
Комітети НААУ провели виїзний візит до відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції та ізолятора тимчасового тримання № 6 у місті Ірпінь. Захід став продовженням дискусії щодо недопуску адвокатів до підзахисних в ІТТ.
Навчання
Адвокат у соцмережах: як показувати кейси і не перейти межу етики
Соцмережі можуть допомагати адвокату пояснювати правові проблеми, формувати довіру й комунікувати з потенційними клієнтами. Але публічність прямо повʼязана з професійною етикою: не розголошувати адвокатську таємницю, не давати гарантій результату і не перетворювати правову позицію на хейт щодо колег.
Дискусія
Правова визначеність у розмінуванні: адвокати, оператори і держава…
У гуманітарному розмінуванні сформувався масив технічних процедур, стандартів і документів. Але для правоохоронної та судової практики ця галузь залишається новою. Як забезпечити правову визначеність і спільний підхід до оцінки виконаних робіт?