У НААУ сімейні адвокати, медіатори та психологи обговорили питання усвідомленого батьківства у контексті виховання дитини

Обговорення було проведено у НААУ за ініціативою Комітету з сімейного права, Центру сімейного права ВША НААУ, Центру “Адвокат дитини” ВША НААУ, ГО «Центр сімейно-правових досліджень» та Асоціації сімейних медіаторів України.

Відкрила захід модератор дискусії адвокат, сімейний медіатор, к.ю.н., Голова Комітету з сімейного права НААУ, Ганна Гаро, яка пояснила всім учасникам, що існують різні стилі виховання особливо окремо у кожній родині. Як вказала доповідач, : “На жаль, наразі допускаються такі методи виховання як фізичні покарання, психічне приниження, що є нормальним явищем для деяких осіб. Ми з вами як сімейні адвокати знаємо, що такі дії можна кваліфікувати як домашнє насильство (психологічне або фізичне). Більш того, це все породжує сімейні конфлікти, за вирішенням яких звертаються до адвокатів, медіаторів та психологів, а також до служби з питань захисту прав дітей. Раніше було нормою, що у школі учитель міг поставити у куток або надати покарання учня за невиконану вказівку/завдання. Зараз же часи змінюються. Все більше звертається уваги до так званого “усвідомленого батьківського виховання”. Попереду наступний етап розвитку батьківської освіченості – усвідомлення межі, де починається психологічне насильство. Але як оцінити чи мало дійсно психологічне насильство чи це стиль виховання, як сімейному адвокату це визначити з метою захисту прав дитини, як зібрати докази? В процесі сімейної медіації також часто чуєш про обставини, які явно виходять за рамки батьківського виховання, що робити в цих випадках? Розберемося та сформуємо рекомендації! ”

Розпочала обговорення Христина Кіт, адвокат, голова ГО «Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем», член Комітету з сімейного права НААУ з теми про особливості судової практики щодо відповідальності батьків за неналежне виховання дитини. Адвокат розповіла, що справи про притягнення до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов’язків є гендерно чутливими, адже переважно стосуються жінок-правопорушниць (78,8% протоколів в проаналізованих справах складено на жінок). Крім того, у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 184 КУпАП, думка дитини судами не заслуховується, навіть якщо діяння вчинене дитиною. Адвокат зазначила, що у більшості випадків суд застосовує міру адміністративного стягнення, як-от попередження (32,6% випадків). Водночас у 18,6% випадків суд застосовує штраф, хоча зазвичай він сплачується правопорушником/-цею лише в 18,86% випадків і не є ефективною мірою покарання.

Заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, адвокат, к.ю.н. Світлана Савицька висвітлила тему сімейного виховання як запоруку психічного здоров'я дитини. Адвокат зауважила, що приймаючи участь у сімейних спорах ти розумієш наскільки важливо знати, що відбувається у сім’ях, як остання ставиться до виховання та які заходи і способи використовуються при вихованні. Тому сімейні адвокати все частіше звертаються до вивчення психології сім’ї, щоб вміти розрізняти психологічне насильство у сім’ї та прояви нездорового виховання дитини.

Світлана охарактеризувала стилі виховання, серед яких: надмірна опіка (гіперопіка), авторитетний або демократичний (високий рівень контролю та теплі стосунки), авторитарний (високий рівень контролю, холодні стосунки) та ліберальний (низький рівень контролю, теплі стосунки). Також вона окресилала сім помилок батьків у вихованні: побутові погрози, авторитарні накази, критика “глухого кута”, образливі прізвиська, невмотивований допит, безапеляційні твердження, несвоєчасні поради.

Лариса Гретченко, керівник Центру "Адвокат дитини" Вищої школи адвокатури НААУ презентуючи тематичну доповідь на тему: «Сім’я та освіта: точки дотику і камені спотикання у вихованні дитини як особистості» наголосила, що серед чинників, які найбільше впливають на якість освіти, першими в рейтингу для експертів, директорів, учителів і батьків є:

• співпраця між учасниками освітнього процесу; 

• безпечне для дітей середовище (відсутність булінгу/цькування або дискримінації за ознакою статі, релігії, доходів родини, місця проживання тощо); 
• кваліфікація педагогічних працівників та комфортне психологічне середовище.

Крім того, доповідач висвітлила учасникам законодавчу базу та судову практику щодо виховання дитини, прав та обов’язків батьків, учасників освітнього процесу, а також анонсувала майбутні заходи з підвищення кваліфікації на базі Вищої школи адвокатури НААУ щодо захисту прав дитини у різних сферах.

Про проблемні аспекти гендерного виховання розповіла Ольга Семенюк - адвокат, член Комітету з сімейного права НААУ, координатор освітнього напрямку ГО «Українська Гельсінська спілка з прав людини». Доповідач зауважила, - “Наразі існує реальна проблема гендерних стереотипів у розподілі ролей по вихованню дитини та побутових питань. Яким чином держава має та може впливати на формуванні у дитини принципів рівності жінок і чоловіків та побороти гендерні стереотипи? В першу чергу, це формування конкретної політики у сфері гендерного виховання дитини, законодавче її закріплення і введення відповідальності за порушення відповідних норм. Серед наявних кроків розвитку такої політики: прийняття Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»; згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1578-р Україна взяла на себе зобов’язання в п’яти сферах, одна з яких навчання дітей принципів рівності жінок і чоловіків. Проте це лише перші кроки на шляху формування якісної освіти в сфері гендерного виховання, яке потребує більш детального законодавчого врегулювання.”

Практикуючий психолог, психотерапевт, тренер, акредитований медіатор Тетяна Білик у своїй доповіді розкрила питання щодо актуальності теми відчуження батьків, наслідків шлюборозлучних процесів, які супроводжуються довготривалими судовими процесами та конфліктами між батьками на психічний розвиток дитини, яка потрапляє в конфлікт лояльності. Як вказала доповідач, - “Доводячи хто з батьків кращий, дорослі перетворюють свою дитину в проект, незважаючи на потребу дитини зберігати контакт з обома батьками, які розлучилися. Примушувати дитину погано ставитися до другого з батьків, щоб помститися і зробити боляче у відповідь на свої переживання, тобто дитиною вирішувати свої дорослі проблеми, це нездатність залишатися батьками і виконувати свої батьківські обов'язки по захисту і турботі про інтереси дитини.”

Член Комітету з сімейного права НААУ, регіональний представник комітету “UNBA NextGen” у Черкаській області адвокат та медіатор Людмила Гриценко розповіла учасникам що таке комунікація і чому вона так важлива для спілкування з дітьми; як ідентифікувати токсичну комунікацію (як власну, так і з боку співрозмовників) та які основні прояви/види токсичної комунікації існують. Доповідач зазначила, що існує концепція вибору комунікації від токсичної до емпатичної на основі методики Луїз Еванс «5 стільців – 5 виборів поведінки». Стільці відіграють метафоричну роль і гарно запам’ятовуються, як представниками правничих професій, оскільки значну частину робочого часу юристи проводять сидячи, так і людям інших професій, так як справді значну частину життя ми проводимо сидячи.

Експерт з гармонізації сімейних взаємин, розвитку індивідуального потенціалу, нестандартного мислення і емоційного інтелекту дитини Вікторія Лямець висвітлила слухачам заходу тему “Негативні наслідки емоційної незрілості батьків та вихователів”. До ознак емоційної незрілості експерт віднесла:

- безвідповідальність (зсув точки відповідальності та інфантильність – винен хтось інший);

- відсутність самоаналізу та визнання помилки – «емоція сильніша за мене»;

- батьки виправдовують себе та свої емоції;

- залежність (залежності різного роду, як спотворенний спосіб вираження).

На жаль, такі характеристики можуть призвести до негативних наслідків для дитини, як-от: самотність, повторення поведінки батьків, жорстокість до інших, а також залежність до алкоголю, наркотиків.

Щоб зарадити цьому, доповідач запропонувала триматися ознак емоційної зрілості, серед яких:

- прийняття відповідальності за свої емоції;

- розвиток навичок екологічного вираження негативних емоцій;

- вміння співчувати та розуміти почуття оточуючих;

- саморегуляція та стресостійкість;

- розвиток ПОДЯКИ, як принципу життя;

- розширення спектру почуттів та тонких вражень.

Практичний психолог за спеціалізацією дитячо-батьківські відносин Тетяна Попко у своїй доповіді наголосила, - “Важливо, щоб батьки усвідомлювали власну відповідальність за здоров’я та розвиток дитини, підвищували власну свідомість та психологічну і виховну грамотність. “Незручні”, “агресивні”, “неслухняні”, “нещасні” діти - це результат деструктивних відносин, дитина лише відтворює вже існуючі в системі моделі взаємодії у всіх сферах власного життя. Насамперед, розуміння та задоволення потреб дитини є необхідним пунктом. Адже відсутність такого призводить до її переживань та страждань”.

Учасники круглого столу дійшли згоди щодо необхідності створення школи батьківства, куди зможе прийти кожен, хто бажає навчитися відповідально виховувати дітей, а також покращити наявні навички.

За підсумками обговорення кожного питання програми, доповідачі надали рекомендації щодо усвідомленого виховання дитини, які згрупували у єдиний документ. Крім того, спікери відповідали на питання модератора, які також допоможуть як адвокатам, так і батькам у вирішенні сімейних спорів.

Переглянути відеозапис круглого столу можна на сторінці НААУ у Facebook.

Текст і фото підготовлено командою координатора комітетів НААУ