"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Лідія Ізовітова: Безоплатна правова допомога повинна за європейським зразком ґрунтуватися на вільному виборі адвоката
Національна асоціація адвокатів України пропонує свою модель реформування системи БПД і сподівається, що законодавець її підтримає. На цьому наголосила Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Розвиток правосуддя».
Так, під час першого дня роботи форуму була презентована Стратегія розвитку органів правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки. Зокрема, і системи безоплатної правової допомоги.
«Ми побачили в концепції, що плануються все ж таки певні зміни з організації БПД. І дуже сподіваємося, що наша модель, яку ми кілька років презентували Європейську Союзу через нашого Посла ЄС в Україні, буде підтримана нашими законодавцями», - підкреслила Лідія Ізовітова.
Вона розповіла, що кілька років тому експерти НААУ зробили аналіз витрачених державних коштів на систему БПД.
«Ми побачили, що лише 30% йдуть на потреби людей, решта – на організаційні заходи, які не потрібні державі. Ми побачили, що держава через систему БПД намагається втручатися в позиції адвокатів і документи, які вони складають, що заборонено законом «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», - зауважила Голова НААУ, РАУ.
Голова НААУ, РАУ наголосила на неприпустимості дискримінації адвокатів за договором та адвокатів БПД, яка існує сьогодні.
«Ми побачили, як адвокати БПД почали отримувати певні преференції. Наприклад, особа, яка затримуються і може сама себе забезпечити адвокатом за договором, але її адвокат не потратить до СІЗО. Йому не повідомлять ні прізвища слідчого, він буде обмежений у доступі до свого клієнта. Натомість адвоката БПД швиденько проведуть до клієнта і повідомлять про те, що він має надавати допомогу. Ми побачили, як в суді, коли адвокат БПД каже, що я відмовляюсь захищати клієнта, бо не можу за 24 години опанувати матеріали справи і опрацювати позицію. Але йому відмовляють і не задовольняють вимогу. Кажуть: сидіть і будьте, як то кажуть, статистом у цій справі. Але в процесуальних судових документах буде написано, що справа розглядалася за участю захисника і людина начебто мала захист», - озвучила приклади Лідія Ізовітова.
НААУ бореться з такими ситуаціями, направляючи відповідні скарги в різні інстанції. Крім того, НААУ неодноразово закликала законодавця застосувати інші практики Європейського Союзу в системі БПД, наприклад Іспанії, де громадяни самі обирають собі адвоката з безоплатної правової допомоги.
«Люди мають визначати такого адвоката і держава має надати їм ті кошти, які виділені на БПД, у вигляді сертифіката, чека тощо. І не буде того, що сьогодні відбувається, коли десяток адвокатів БПД призначаються в резонансних справах, одні ті ж самі. І ми розуміємо, що тут є певний корупційний підтекст в призначенні таких адвокатів БПД», - зазначила Лідія Ізовітова.
Водночас Голова НААУ, РАУ розкритикувала модель оновлення системи БПД, яку пропонує Міністерство юстиції України.
«Міністерство юстиції наразі ініціює створення незалежної комісії для перевірки якості надання БПД. Безглуздість цього рішення полягає в тому, що така комісія давно існує в адвокатурі в кожному регіоні. Скарг, які розглядаються від Центрів БПД, за 2 роки лише 0,3%. І це означає, що є думка ще на когось витрачати бюджетні кошти. Набрати людей, які будуть перевіряти адвокатів, абсолютно незаконно, тому що вони не мають права оглядати документи адвокатів, втручатися в позицію адвокатів та відбирати у клієнта пояснення чи згоду на те, щоб якась інша особа, яка не має повноважень, могла це зробити», - заявила Лідія Ізовітова.
Нагадаємо, 1 березня Голова НААУ відвідала відкриття Всеукраїнського форуму «Україна 30. Розвиток правосуддя» за участю президента України. У ході першого дня форуму було обговорено Стратегію подальшого розвитку системи правосуддя.
Фото Кирила Авраменка
Популярні новини
Призначення
У НААУ створено Комітет з питань кібербезпеки та віртуальних…
При Національній асоціації адвокатів України створено постійно діючий колегіальний дорадчий орган — Комітет з питань кібербезпеки та віртуальних активів.
Захист військових
Лікування, вислуга і правнича допомога: які зміни необхідні для…
Наслідки катувань і захворювання українських військових у полоні не завжди належно фіксуються та враховуються під час надання соціальних гарантій. Тому на етапі реінтеграції важливе медичне обстеження, яке також необхідне для документування воєнних злочинів.
Взаємодія
Енергетичне право: НААУ та АСРМГ домовилися про співпрацю
Адвокати поглиблюватимуть фахову експертизу у сфері енергетичного права, а учасники ринку розподіленої та маневрової генерації матимуть ширші можливості для отримання професійної правничої допомоги.
Навчання
Як окуляри допомагають вимкнути режим адвоката – лайфхак
Постійна готовність відповідати клієнтам, думки про справи поза робочим часом і переживання чужих емоцій стирають межу між професійним та особистим життям адвоката. Саме тому варто тренувати перемикання між контекстами, використовувати зовнішні «якорі» й відокремлювати власну відповідальність від відповідальності клієнта.
Видання
Бюлетень Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики…
Комітет медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ підготував бюлетень за квітень-червень 2026 року.
Навчання
Куди йде ресурс адвоката і що він отримує натомість
Щоб оцінити баланс у житті, варто визначити сфери, куди спрямовуються найбільші зусилля, час і гроші, а потім з’ясувати, що людина отримує натомість: дохід, повагу, підтримку, любов, відчуття значущості або реалізації важливої ідеї.
Дискусія
СЗЧ й інвалідність: слідчий ДБР розкрив підхід до розслідування…
Під час розслідування самовільного залишення частини військовослужбовцем з інвалідністю слідчий може враховувати медичні документи, фактичне лікування, придатність до служби та спрямованість умислу.
Навчання
Адвокатська таємниця під загрозою: чим небезпечна компрометація…
Зараження робочого комп’ютера інфостілером може відкрити стороннім доступ до пошти адвоката, правових інформаційних систем, державних сервісів, банківських рахунків, хмарних сховищ, месенджерів і сервісів штучного інтелекту, зокрема до інформації клієнтів, що міститься в них.