"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Подальші непродумані реформи можуть зруйнувати судову систему – Лідія Ізовітова
Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова взяла участь в онлайн-обговоренні проекту Щорічної доповіді про стан незалежності судової влади в Україні, яку готує Вища рада правосуддя у співпраці з органами суддівського врядування та професійними партнерськими організаціями.
НААУ підтримує діалог з Вищою радою правосуддя у питаннях зміцнення незалежності суддів і звертає увагу на ті системні проблеми, які потребують нагального вирішення. Серед таких проблем Лідія Ізовітова назвала необхідність зменшення судового збору та гострий кадровий дефіцит у судовій владі.
«Від імені адвокатури я звертаю увагу на необхідність сьогодні зменшити розмір судового збору. Якщо Міністерство фінансів розраховувало, що у такий спосіб буде наповнюватися бюджет і зменшиться кількість суддів, адже буде менше позовів, то є і зворотній бік – люди, юридичні особи потерпають від того, що не мають судового захисту. Вони збідніли і не можуть звернутися до суду. Ми, адвокати, звертаємо увагу Вищої ради правосуддя на відтік суддів, який також призводить до того, що люди не мають можливості вирішити свій спір, не мають дієвого судового захисту. З цим треба терміново щось робити», - переконана Лідія Ізовітова.
Коментуючи перебіг судової реформи, Голова НААУ наголосила на тому, що подальші спроби внесення кардинальних змін у законодавство про судоустрій несуть ризики тотального зруйнування судової системи.
«Суспільство вже втомилося від кількості реформ судової системи. Якщо ідеться про удосконалення, це одне. Але якщо іде мова про чергове реформування, то ми можемо взагалі розвалити всю судову систему, яка сьогодні дуже мало захищена, яка стала не стійкою, слабкою. Ми всі, учасники правосуддя, маємо подбати про зміцнення судової гілки влади», - закликала Голова НААУ.
Вона нагадала, що за умов непрацюючої ВККСУ тривають постійні спроби змінювати законодавство про спосіб формування цього органу, які не можуть бути прийнятними.
«ВККС має запрацювати, проте ми весь час спостерігаємо за новелами в законодавстві. Ми дуже стурбовані певними конкурсними комісіями, їхнім наповненням, особливо комісіями у складі міжнародних експертів. Неможливо національні суди оцінювати за участю іноземних громадян», - вважає Голова НААУ.
Лідія Ізовітова також висловилася на підтримку розширення повноважень ВРП та гарантій незалежності членів Ради. Зокрема, ВРП варто надати право законодавчої ініціативи, аби посилити роль конституційного органу суддівського врядування у формуванні профільного законодавства. Також, за словам Лідії Ізовітової, варто подовжити терміни розгляду дисциплінарних проваджень щодо суддів, що дасть можливості для більш якісного розгляду та посилить гарантії незалежності суддів.
Нагадаємо, у листопаді-грудні 2020 року НААУ та ВРП виступили співорганізаторами серії національних дискусій "Доступ до правосуддя: реалії та перспективи". Під час цих заходів були обговорені стратегічні питання реалізації судової реформи, роль професійних спільнот у розробці законодавства про судоустрій та адвокатуру, конституційні аспекти участі міжнародних експертів у формуванні органів суддівського врядування.
Фото з архіву НААУ
Популярні новини
Самоврядування
Заява Комітету НААУ щодо маніпулятивного журналістського…
Заява Комітету НААУ з питань інформаційної політики та взаємодії із засобами масової інформації щодо маніпулятивного журналістського матеріалу, спрямованого на дискредитацію інституту адвокатури.
Дискусія
Висновки ЄСПЛ і ЄКСП у трудових спорах: проблеми застосування…
14 листопада в Навчально-науковому інституті права КНУ імені Тараса Шевченка відбулася Всеукраїнська міждисциплінарна науково-практична конференція «Трудові та соціальні права в Україні: європейська інтеграція, воєнний стан, повоєнне відновлення».
Законодавство
Примусове виконання: посилювати наявні механізми, а не залучати…
Обов’язкова участь органів опіки та соціальних служб на стадії примусового виконання рішень за участю дітей лише затягне провадження. Яких фахівців залучати, має вирішувати виконавець, а сторони й зараз можуть клопотати про участь соцпрацівників і психологів.
Навчання
Як належно зафіксувати думку дитини для суду: поради адвокатам
У сімейних спорах, про визначення місця проживання, участь у вихованні, позбавлення чи поновлення батьківських прав, саме спосіб отримання та документування висловлювань дитини впливає на те, чи сприйме суд таку думку як автентичну, добровільну і вільну від тиску дорослих. Але відсутність єдиного підходу до з'ясування думки дітей, залучення психологів, застосування аудіо- чи відеофіксації та відображення цих даних у матеріалах справи створює ризики формального «вислуховування» та перекручення реальної волі дитини.
За кордоном
В Едінбурзі говорили про війну в Україні та верховенство права
21 листопада у приміщенні Faculty of Advocates, однієї з найстаріших адвокатських інституцій Європи, відбулася фахова дискусія «Війна в Україні та верховенство права». Захід об’єднав провідних українських і британських правників, які обговорили ключові виклики для систем правосуддя в умовах війни, агресії та загроз демократії.
Законодавство
Добровільне виконання рішень: як збалансувати інтереси стягувача і…
Для забезпечення виконання судових рішень та запобігання зловживанням з боку стягувачів необхідні реальні механізми. Такими можуть стати обов’язкове зазначення актуальних банківських реквізитів позивача, удосконалення механізму добровільної сплати та покладення витрат на стягувача у разі безпідставного повторного стягнення.
Гарантії діяльності
Негласні дії щодо адвоката: хто має звертатися до суду?
Надання слідчим суддею дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно адвоката за клопотанням слідчого, яке лише погоджене керівником обласної прокуратури, є порушенням гарантій адвокатської діяльності.
Законодавство
Проект про центри безпеки: адвокати пропонують визначити статус…
Попри задекларовану мету посилити захист населення, законопроект про центри безпеки та фонд захисних споруд містить окремі неузгодженості з чинними законами й не визначає чіткий правовий статус нових інституцій і об’єктів інфраструктури.
