"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
НААУ висловила пропозиції та зауваження до законопроекту «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії мобінгу»
Члени Комітетів НААУ з сімейного права, трудового права, адміністративного права та процесу здійснили правовий аналіз законопроекту «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії мобінгу» (реєстр. № 4306 від 02.11.2020). Метою і завданням цього законопроекту є захист учасників трудових відносин від різних форм мобінгу і встановлення адміністративної відповідальності за такі дії.
Представники НААУ передусім звернули увагу, що для України проблема забезпечення прав працівників на гідне ставлення до них під час трудової діяльності, захисту від цькування та протидії насильству на робочих місцях є надзвичайно гострою, яка потребує усвідомленого опрацювання та законодавчого закріплення антимобінгових правових механізмів.
НААУ вважає позитивною ініціативу введення у трудове законодавство поняття «мобінгу», закріплення його типових ознак, форм прояву, наслідків та відповідальності за вчинення. Водночас у питаннях законодавчого врегулювання антимобінгових правових конструкцій доцільно застосовувати комплексний підхід, вносити зміни до чинних нормативно – правових актів на засадах їх взаємоузгодженості та системності.
Із висновку НААУ законопроект №4306 потребує доопрацювання з урахуванням зауважень, що направлені для розгляду до Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Висловлені адвокатами пропозиції та зауваження стосуються потреби узгодження понять «мобінг», «цькування», «утиск», які застосовуються за змістом законопроекту як тотожні, взаємозамінні або відмінно-самостійні, що робить правову конструкцію негнучкою, може чинити негативний вплив у її правореалізації.
Щодо застосування та майбутнього закріплення поняття та форм прояву мобінгу, то у законопроекті вказано, що це діяння учасників трудових відносин, які полягають лише у психологічному та економічному насильстві, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій. Однак, таке звуження не відповідає дійсності. Адже ситуації мобінгу у сфері праці та зайнятості населення відбуваються досить часто. Оскільки новини, публікації в медіа і соціальних мережах широко оперують повідомленнями про випадки сексуального та фізичного насильства над працівниками в трудовому колективі.
Висновки правового аналізу торкнулися ініційованих законопроектом повноважень органів внутрішніх справ (Національної поліції) щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення за вчинений мобінг, адже криза правоохоронної та судової системи в Україні відома та викликає занепокоєння в частині ефективності механізмів судового захисту жертв мобінгу та реальності адміністративної відповідальності їх кривдників за вчинене правопорушення. Законотворець оминув увагою органи Держпраці, як спеціально уповноважені на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю.
Законопроект №4360 потребує доопрацювання також у частині закріплення мобінгу як підстави розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП України) та додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов (ст. 41 КЗпП України).
Є доцільним включення антибулінгових правових конструкцій до Законів України «Про захист суспільної моралі» та «Про соціальні послуги», а також у Законі України «Про судовий збір» закріпити пільги щодо сплати судового збору (ст. 5), звільнивши від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів у всіх категоріях трудових спорів, пов’язаних з мобінгом (цькуванням), у тому числі за позовами про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної здоров’ю працівника внаслідок мобінгу.
Системні законодавчі зміни щодо унормування мобінгу та відповідальності за його вчинення позитивно вплинуть на розвиток трудових відносин в Україні, забезпечать гідні, здорові і безпечні умови праці на робочому місці, а також правовий захист працівників від цькування та інших проявів упередженого ставлення в трудовому колективі.
Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ
Популярні новини
Законодавство
Адвокату потрібен власний доступ до електронного кабінету АСВП –…
Новий порядок доступу до матеріалів виконавчого провадження не дає адвокату можливості самостійно увійти до електронного кабінету сторони, яку він представляє. Через це право на представництво, гарантоване законом, в електронній формі реалізується не повною мірою.
Дискусія
Що адвокату слід перевірити у висновку про смерть військового
Від висновку судово-медичного експерта про причину смерті військового залежить, чи пов’яже ВЛК її із захистом Батьківщини. Перевірити такий висновок часто можна лише за гістологічним дослідженням. Проте матеріал для нього в архіві зберігається три роки, а інколи його не беруть узагалі.
Дискусія
Чому застереження слідчого судді щодо обшуку в адвоката не…
Слідчі судді нерідко прямо забороняють вилучати в адвоката документи й носії, пов’язані з професійною діяльністю. Проте під час обшуку для виконання цих застережень бракує процедури, і адвокатська таємниця опиняється під загрозою.
Навчання
Як ПТСР і контузія клієнта впливають на справу
Клієнт-військовий плутає дати в поясненнях, пропускає засідання або зривається через затримку відповіді від органу влади. Якщо за цим стоять наслідки контузії чи посттравматичного розладу, адвокату варто враховувати їх і в організації роботи, і в позиції у справі.
Захист військових
Гарантії при затриманні та алгоритми для військових: напрацювання…
Найчастіше військові звертаються до адвокатів через заблоковані рахунки, затягування звільнення. Для таких ситуацій підготували покрокові алгоритми. Для родин загиблих представлено пам'ятку щодо одноразової грошової допомоги. А нове регулювання організації перебування мобілізованих осіб у ТЦК потребує змін в частині гарантій зв’язку з адвокатом.
Гарантії діяльності
Спершу ратифікація, потім реформа: Валентин Гвоздій про Конвенцію…
Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката ратифікували Албанія та Боснія і Герцеговина. Для набрання нею чинності потрібно вісім ратифікацій, тож Україна ще може опинитися серед держав, які запустять механізм контролю за гарантіями професії.
Дорожня карта
Лідія Ізовітова: реформа адвокатури має зробити професію сильнішою,…
Українська адвокатура завершує роботу над новою редакцією профільного закону. Дорожня карта з питань верховенства права визначила IV квартал 2026 року строком досягнення результату в цій сфері. Проєкт має забезпечити гарантії адвокатської діяльності механізмами відповідальності за їх порушення.
За кордоном
Конвенцію про захист професії адвоката ратифікувала перша держава
Боснія і Герцеговина стала першою державою, яка ратифікувала Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката (CETS № 226). Країна підписала Конвенцію 17 березня 2026 року, тож на ратифікацію їй знадобилося трохи більше ніж сім місяців.