"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Участь міжнародних експертів у формуванні ВККС суперечить незалежності судової влади – Володимир Мацко
Суспільство, в тому числі і адвокатська спільнота, потребує перезапуску Вищої кваліфікаційної комісії суддів, але без міжнародних експертів.
Таку думку висловив координатор «UNBA NextGen» в м. Одеса Володимир Мацко під час Третьої національної дискусії «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи».
Він підкреслив, що головною умовою будь-яких змін у судовій системі має бути принцип незалежності судів. Натомість, участь міжнародних експертів у формуванні ВАКС може похитнути цей принцип.
«Якщо будуть залучені певні міжнародні організації, про незалежність судової гілки влади можна буде забути. І ми маємо досить яскравий досвід, коли була сформована Громадська рада доброчесності, яка здебільшого блокувала прийняття певних рішень і досить вибірково підходила до процедури призначення суддів. Тому, якщо ми дійсно хочемо реформувати судову систему, нам не потрібні будь-які міжнародні втручання. У нас є досить багато своїх фахівців, які можуть долучитися до цієї роботи», - переконаний Володимир Мацко.
Він звернув увагу і на те, що до розробки законопроектів щодо реформування судової системи майже не залучаються безпосередні учасники цих змін.
«У нас основна проблема полягає в тому, що законопроекти, які стосуються реформування судової гілки влади, розробляються фахівцями, які не працювали в цій системі і не знають цих особливостей, або розробляються теоретиками, які не знають реальних проблем, які існують сьогодні», - сказав координатор Молодіжного комітету НААУ в Одесі.
На думку Володимира Мацка, прикладом виключення фахівців з реформування судової системи є і уповільнений перехід до електронного судочинства в країні.
«Я не бачу жодних проблем внести відповідні зміни до процесуальних Кодексів, які передбачатимуть певний обмін процесуальними документами за допомогою електронних засобів зв’язку. Сьогодні це досить широко впроваджується. Прикладом є Господарський суд Одеської області, Одеський окружний адміністративний суд, Київський районний суд в м. Одеса тощо, які впроваджують не тільки сповіщення сторін за допомогою е-mail, а й надсилають матеріли справи адвокатам для ознайомлення і підготовки до участі у суді. Питання лише в тому – чи реально потрібні такі зміни? Думаю, що більшості політичних сил такі зміни не потрібні. Тому, на жаль, Робочі групи парламенту формуються таким чином, що до них досить рідко входять фахівці і практики, які бачать проблематику судової системи», - зауважив Володимир Мацко.
Також під час національної дискусії він підняв питання щодо статусу суддів спеціалізованих вищих судів, яке виникло внаслідок безсистемних змін на найвищому рівні судової системи. На сьогодні до ЄСПЛ надійшло більше 20 заяв від суддів цих судів, і для іміджу України це не буде досить позитивно, зазначив Володимир Мацко.
Нагадаємо, 10 грудня відбулася Третя національна дискусія "Доступ до правосуддя: реалії та перспективи". У заході взяли участь Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова, Президент Спілки адвокатів України, Голова Комітету з питань БПД, що діє у складі НААУ, член Комісії з питань правової реформи Олександр Дроздов та адвокат, координатор UNBA - NextGen в м. Одеса Володимир Мацко, заступник Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький, суддя Господарського суду Одеської області, голова правління ГО «Асоціація розвитку суддівського самоврядування України» Дмитро Бездоля, суддя Вищого спеціалізованого суду України, представник ГО «Асоціація суддів України» Єлізавета Євграфова, судді Верховного суду України Галина Канигіна, Богдан Пошва, суддя ВАСУ Світлана Головчук, член ГО «Всеукраїнська асоціація суддів у відставці» Олександр Ситніков та інші.
Популярні новини
Cудова практика
Воєнний стан змінив адміністративні спори — підсумки IUS PUBLICUM 2026
Під час воєнного стану в адміністративному судочинстві змінилися акценти: до податкових спорів, справ про доступ до публічної інформації, захист персональних даних та оскарження нормативно-правових актів додалися мобілізаційні питання, оскарження рішень ТЦК та СП, спори щодо відстрочок, проходження військової служби, санкцій і нових управлінських обмежень.
Cудова практика
Лідія Ізовітова назвала 7 проблем адмінсудочинства для адвокатів
Передбачуваність судової практики, юрисдикційні спори, касаційні фільтри, виконання рішень проти держави, тягар доказування, письмове провадження та гарантії адвокатської діяльності залишаються ключовими питаннями адміністративного судочинства для адвокатів.
Навчання
Адвокатам пояснили межі професійної взаємодії зі складним клієнтом
У роботі зі складним клієнтом адвокату важливо залишатися у професійній ролі: пояснювати ситуацію, оцінювати ризики, супроводжувати людину в процесі, але не брати на себе відповідальність за її емоції чи рішення.
Анонс
У НААУ проведуть Тиждень спадкового права
22 червня 2026 року розпочнеться Тиждень спадкового права — професійний захід, який проводить Комітет НААУ з питань цивільного права та процесу.
Навчання
Адвокатура починається з практики – поради для студентів
На старті карʼєри молодим юристам важливо не чекати першої вакансії чи отримання свідоцтва, а шукати практику, знайомитися з адвокатами і використовувати навчання як час для першого професійного вибору.
Навчання
Психологічну готовність молодого адвоката до практики вивчали на…
Фахівці на старті професійного шляху часто стикаються з проблемами, у яких почуваються самотніми. Але такі труднощі проходять багато людей: перший рік є періодом адаптації знань до практичного досвіду і формування розуміння себе як спеціаліста.
Навчання
Доступ до реєстрів: адвокатам дали алгоритми
Для адвоката державні реєстри є інструментом доказування у судовому та позасудовому захисті клієнта. Як отримувати доступ до реєстрів, користуватися захищеним електронним підписом і діяти, коли швидкість отримання інформації має значення для захисту майна – вивчали у НААУ.
Дискусія
ВЛК та ЕКОПФО за кордоном: адвокати вказали на бар’єри дистанційних…
Для окремих категорій українців, які перебувають за кордоном, законодавство передбачає можливість проходження медико-соціальних процедур дистанційно. Але на практиці бар’єри виникають ще до розгляду справи: через направлення, переклади, підтвердження іноземних медичних документів і відсутність супроводу.