Законопроекти щодо реформи органів правосуддя містять викривлені міжнародні зобов’язання – екс-член НАЗК
![](/assets/uploads/news/zakonodavstvo/2020-12-01-ser-og-n_5fc6190a1f3b0.jpg)
Екс-член НАЗК, доцент кафедри Інституту міжнародних відносин Олександр Серьогін переконаний, що у законопроектах щодо реформування судової влади роль міжнародних експертів у формуванні органів суддівського врядування витлумачена з викривленням міжнародних зобов’язань України.
Про це він заявив у ході другої національної дискусії «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи».
"Ми готові перевиконати, згідно цих законопроектів, щоб потім вирішувати проблеми, які виникнуть після перевиконання. Руйнування системи відбору суддів - а це стрижень державності і системи судочинства, це закінчення державності і системна проблема. Ці законопроекти не є виконання міжнародних зобов'язань, а є викривленням, імітацією такого виконання", - вважає Олександр Серьогін.
Науковець послався на текст листа директору-розпоряднику МВФ від 02.06. 2020 року, підписаний Президентом України та іншими посадовцями, де сказано, що «Україна забезпечить, що управління і впровадження процесу відбору суддів та дисциплінарних механізмів буде здійснюватися особами в високим рівнем компетентності довіри і доброчесності». Втім, реалізація цієї ідеї має відповідати Конституції. У разі, якщо міжнародні зобов’язання суперечать Конституції України, то для приєднання до них необхідні конституційні зміни.
«Пропонуючи ці законопроекти, ми не маємо переписувати міжнародні зобов’язання, які мають вищу юридичну силу. І більше того, переписувати у спосіб, який суперечить Конституції. Говорячи про декларування, якщо створюється орган із залученням сторонніх осіб, то, за нашим законодавством, цей орган виконує державні функції. Тому члени цих органів мають подавати декларації. Але вийшли з цього питання, надавши цьому органу дорадчий статус. Водночас, у запропонованих законопроектах дорадчі функції повністю змінюються і привласнюються функції державної влади, що взагалі суперечить Конституції», - наголосив Олександр Серьогін.
Аналогічно він назвав викривленим у законопроектах тлумачення зобов’язання посилити адміністративні процедури, щоб забезпечити високий рівень судового розгляду справ, де оскаржуються рішення національних органів.
Екс-член НАЗК також розкритикував ідею експертної комісії з попереднього відбору кандидатів до ВРП, яка має державні функції. Це, на його думку, підмінює конституційні суб’єкти формування ВРП, прописані в статті 131.
«Є конституційні суб’єкти, які мають відповідні повноваження з формування органу суддівського врядування. І надати можливість цим суб’єктам обирати з-поміж уже попередньо кимось обраними кандидатами – це, як мінімум, є зухвалим наступом на їх повноваження», - сказав Олександр Серьогін.
Таку позицію підтримав Голова Комітету НААУ з питань БПД Олександр Дроздов, який послався на Віденську конвенцію про право міжнародних договорів. "У ст. 31 зазначено, що "міжнародні договори потрібно тлумачити добросовісно, відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також в світлі об'єкта і цілей договору". Не потрібно намагатися взяти звідти ті речі, про які там не ідеться, і застосувати їх на рівні національного законодавства", - сказав Олександр Дроздов.
Нагадаємо, в ході дискусії 30 листопада йшлося про роль професійних спільнот у розробці законодавства про судоустрій та адвокатуру, конституційні аспекти участі міжнародних експертів у формуванні органів суддівського врядування. Переглянути повне відео заходу можна тут
Популярні новини
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-25-shabel-n-kov_66a23321e916a.jpg)
Дискусія
Стан енергетичної спроможності країни: чого очікувати бізнесу
Незважаючи на всі намагання держави зменшити дефіцит електроенергії, сподіватися бізнесу на покращення ситуації поки не варто.
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-25-kom-teti_66a22557170a0.jpg)
Дискусія
Проблеми захисту персональних даних в умовах воєнного стану…
В умовах воєнного стану особливої актуальності набуло питання уточнення даних про військовозобов'язаних. Адже держава повинна мати актуальну інформацію про мобілізаційний резерв. Водночас, цей процес супроводжується виникненням правових проблем.
![](/assets/uploads/news/anons/2024-07-24-forum_66a0f5a9635cd.jpg)
Анонс
Розпочато реєстрацію на Форум ім. Й.Бронза
23 серпня в Одесі відбудеться Форум з кримінального права та процесу імені Йосипа Бронза. Відкрито реєстрацію на захід.
![](/assets/uploads/news/judicial-practice-news/2024-07-24-ks_66a0be6398aaf.jpg)
Cудова практика
Автоматичне продовження тримання під вартою порушує право на…
Конституцією не визначено можливості обмеження права на свободу та особисту недоторканність, права на судовий захист, презумпції невинуватості та права на захист. Відтак, норма ч. 6 ст. 615 КПК про можливість автоматичного (без рішення суду) продовження тримання під вартою суперечить Основному Закону.
![](/assets/uploads/news/navchannya/2024-07-23-veb-nar_669fa2d718c84.jpg)
Навчання
Інхаус або зовнішній консультант: що молодому юристу варто знати?
Куди молодому правнику краще йти працювати: до юридичної фірми чи на підприємство? Як визначитися з пріоритетами, реально оцінити свої можливості та максимально ефективно використати набуті знання?
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-18-tck_669911b9e97a7.jpg)
Дискусія
Уточнення військово-облікових даних: спірні питання обговорили…
16 липня сплив установлений законом 60-денний термін, протягом якого громадяни України мали стати на військовий облік або уточнити свої військово-облікові дані. Напередодні в НААУ обговорювали повʼязані із цим проблемні питання.
![](/assets/uploads/news/vzaemodiya/2024-07-17-r_66977b8025826.jpg)
Взаємодія
У Раді Європи підтримують розвиток НААУ
Офіс Ради Європи в Україні надаватиме всіляку підтримку розвитку Національної асоціації адвокатів України та її ініціативам на користь українського суспільства.
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-16-shabel-n-kov_66962c2da2216.jpg)
Дискусія
Як компенсувати нестачу кадрів в будівельній сфері пояснив голова…
В Україні простежується дефіцит кадрів у будівельній сфері, який нині становить близько 40 %. Згідно з даними Конфедерації роботодавців України, за два роки кількість офіційно зареєстрованих працівників у будівельному секторі скоротилася на 25,4 %, до майже 300 тисяч людей. Будівельні компанії вимушені залучати до роботи іноземні кадри.