При розробці судової реформи роль міжнародних експертів та інституцій перейшла конституційні межі – Марина Ставнійчук

Голова Комітету НААУ з питань верховенства права Марина Ставнійчук вказала на помилки у здійсненні міжнародної співпраці з Венеційською комісією та донорськими організаціями.

Про це вона заявила під час виступу на другій національній дискусії «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи». Співорганізаторами заходу є НААУ та Вища рада правосуддя.

«Тенденція, яка властива так званому процесу реформування, – це невміння української влади співпрацювати з міжнародними інституціями. Про це опосередковано сказала Венеційська комісія у висновку щодо законопроекту №3711, де зафіксовано неякісне нестабільне законодавство, неналежний конституційний і законодавчий процес, невиконання законів», - нагадала Марина Ставнійчук. Також, українська влада повідомила Венеційську комісію, що Україна взяла на себе ще додаткові зобов’язання, пов’язані із реформуванням судової влади, в тому числі щодо залучення міжнародних донорських організацій до формування судової влади.

«Але ми розуміємо, що якщо влада хоче виконати ці зобов’язання, то внесіть зміни до Конституції, статті першої, і скажіть, що Україна не завжди суверенна і незалежна, і частину владних повноважень поділяє з країнами ЄС або європейськими інституціями», - зауважила Марина Ставнійчук.

Вона особливо наголосила на тому, що критерії і вимоги до донорських організацій не визначені. Окрім того, фінансування проектів донорських організацій в Україні ставало предметом антикорупційних розслідувань.

«Якщо ви ставите питання участі міжнародних експертів від імені донорських організацій, то які критерії донорства мають бути – у розвиток Української державності чи можливості утворення на території нашої держави відповідної колонії іноземних держав. Це вже питання великої політики», - сказала Марина Ставнійчук. Втім, вона наголосила на тому що домінуюча роль міжнародників суперечить Конституції. «При виконанні  владних повноважень ми можемо користуватися рекомендаціями, порадами іноземних організацій і держав, які мають передовий досвід, але підміна повноважень національних органів представникам інших держав і організацій не відповідає Конституції", - переконана Марина Ставнійчук.

Серед екстрених заходів вона запропонувала надати оцінку якості роботи інститутів, які вже сформовані за участю міжнародних експертів; поновити склад ВККСУ; проаналізувати діяльність ВККСУ і ВРП.

«Концепція, затверджена 2015 року, вона не скасована, і передбачено, що ВККС і ВРП - це єдиний орган. І хоча це не скасовано, вже сьогодні пропонується інше. Весь час говорилося про те, що ВРП і ВККСУ мають складатися з найавторитетніших людей у цій сфері, що відповідає європейським принципам. На сьогодні ж пропонуються конкурсні процедури, в яких питання авторитетності не є ключовим, хоча весь час воно проходило в низці концептуальних документів.  Давайте подивимося як ми розуміємо судочинство, яка участь сторін у справі, які вони мають процесуальні права, як політика в сфері здійснення правосуддя має формуватися. Тоді ми все-таки збережемо конституційний принцип щодо формування ВРП і, можливо, є сенс повернутися при стратегічному вирішенні роботи ВККСУ до такого ж принципу, як формування ВРП, а не навпаки – через конкурси, які дають можливості бути призначеними завдяки іноземному впливу», - сказала Марина Ставнійчук.

Нагадаємо, 30 листопада відбувається друга національна дискусія «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи». Співорганізаторами заходу є НААУ та Вища рада правосуддя. До порядку денного дискусії внесено стратегічні питання реалізації судової реформи, роль професійних спільнот у розробці законодавства про судоустрій та адвокатуру, конституційні аспекти участі міжнародних експертів у формуванні органів суддівського врядування. Відео версію заходу можна переглянути тут.