Несталість національного законодавства у судовій влади становить загрозу для здійснення правосуддя в Україні.

На цьому наголосив Голова Комітету НААУ з питань БПД Олександр Дроздов під час другого заходу в рамках національної дискусії «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи», що відбувся в режимі онлайн.

«Один з маркерів незалежності судової влади є сталість законодавства. І, на жаль, Україна демонструє всьому світу приклад, коли постійна зміна законодавства, в тому числі, і зміна якості цього законодавства, призводить до того, що судді втрачають довіру до самих себе, судді не хочуть працювати», - переконаний Олександр Дроздов.

Він навів статистичні дані щодо наповненості судів в Україні, озвучені Головою Вищої ради правосуддя Андрієм Овсієнком на щорічному судовому форумі. Так, станом на сьогодні в Україні 7 295 штатних посад суддів, 34% - вакантні: фактично заповнені 5 275 посад, повноваження є у 4 853 суддів. У 97 судах фактична чисельність суддів становить близько 50%.

«Чи можемо ми за таких умов розраховувати на дотримання Україною міжнародних зобов’язань, зокрема, виконання вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині права на справедливий суд впродовж розумного строку? Чи може взагалі ця Конвенція захищати наші реальні права, на що постійно звертає увагу у своїх рішеннях ЄСПЛ, що права людини повинні бути захищені реально, а не ілюзорно?», - запитав Голова Комітету НААУ.

Олександр Дроздов звернув увагу на міжнародні норми дотримання континуїтету та пропонує запровадити його і в судовій владі.

«Контитуїтет запроваджений на міжнародному рівні і імплементований в національному законодавстві. Наприклад, суддю, який 9 років працював в ЄСПЛ, переводять на іншу посаду. Але його не визнають, допоки держава не запропонує або Рада Європи не обере нового суддю в ЄСПЛ. Так само в національному законодавстві – повноваження Кабміну діють поки не запрацює новосформований Кабмін. Таке ж саме має бути і у судовій владі», - вважає він.

Голова Комітету НААУ підкреслив, що на сьогоднішній день на конституційному рівні сформований концепт і чітко визначені основні стейкхолдери формування Вищої ради правосуддя, серед яких є і адвокати. Логічним є застосування такого підхіду і до інших органів суддівського врядування, в тому числі і при формуванні ВККС.

«Зараз «модно» «хейтити» судову владу. Але всі ми живемо у суспільстві і всі ми далеко не бездоганні. Чи є це підставою, аби просунути якісь нові концепти і проекти рішень, які дисонують з конституційними положеннями? Я б обережно використовував поняття «реформування судової влади» та «відновлення довіри до судової влади». У нас є судова влада і є довіра до судової влади. І про рівень довіри до суддів треба дізнаватися не тільки в тих, хто знає про судову владу зі шпальт газет, Фейсбуку тощо. Треба дізнаватися в тих, хто ходить і щодня своєю невпинною працею захищає права і свободи людини в судах. А це – адвокати», - підсумував Олександр Дроздов.

Нагадаємо, 30 листопада відбулася  друга національна дискусія «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи». Повне відео заходу можна переглянути тут