"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Формування ВККС за участю міжнародних експертів ставить питання суверенітету
23 листопада відбувся перший захід у рамках національної дискусії «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи».
Це перший дискусійний майданчик щодо функціонування судової системи, організований Вищою радою правосуддя. Учасники заходу обговорили законодавчі ініціативи щодо реформування судової влади, в тому числі, і законопроект № 3711, який передбачає участь міжнародних експертів у призначенні суддів.
Відкриваючи дискусію, Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова вказала на необхідність обговорити запропонований законопроектом №3711 порядок формування ВККС із залученням Конкурсної комісії у складі міжнародних експертів. Власне, чи такий порядок узгоджується із принципом державного суверенітету.
«Дуже важливо визначитись, чи Формування складу Конкурсної комісії за участі міжнародних експертів не суперечить Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р та ст. ст.1, 2. 5 Конституції України? Ознакою державного суверенітету є невідчужуваність, тобто неможливість довільної відчуженості легітимної та легальної влади», - наголосила Голова НААУ.
Вона запропонувала оцінити, чи має ознаки довільної відчуженості легітимної та легальної влади (зокрема, судової влади) формування складу Конкурсної комісії за участі міжнародних експертів.
«Ми маємо завжди пам’ятати, що «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування». (ст. 5 Конституції України). Йдеться про суверенітет нашого народу, народу України, а не інших країн», - наголосила Голова НААУ.
Статтею 131 Конституції України встановлено, що відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів.
В світлі рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2020 року № 4-р/2020, висновку Венеційської комісії щодо законопроекту 3711 (8-9 жовтня 2020 року) та інших міжнародних документів доцільно залишити формування складу ВККСУ, як державного колегіального органу суддівського врядування, який діє на постійній основі у системі правосуддя України, за участю основних стейкхолдерів системи правосуддя.
«Найбільшу питому вагу в участі у формуванні складу ВКАСУ повинні мати представники суддівського корпусу, адвокатської спільноти та вчені», - переконана Лідія Ізовітова. Аналогічний підхід запроваджено в чинній Конституції України щодо формування складу ВРП (ст. 131). І такий порядок формування закладає основи професійності та незалежності цього конституційного органу.
Подальше просування ідеї залучення міжнародних експертів до формування конституційних та державних органів може надалі мати руйнівний ефект не тільки для незалежності судової влади. Аналогічна вимога може з часом поширитися і на формування законодавчого органу та інші вибори, коли кандидатів будуть фільтрувати міжнародні комісії.
«Чи завтра не буде так, що через міжнародних експертів, через відповідні комісії, ми отримаємо дозвіл реєструвати кандидатів у народні депутати? Що цих кандидатів має перевірити міжнародна комісія, а тільки тоді мажоритарники зможуть зареєструватися або кандидати зможуть потрапити в партійний список? Якщо до судової влади таке можливо застосувати, то чому до законодавчої ні? А чи не скаже завтра комісія міжнародних експертів, що в кандидати в Президенти можна зареєструвати лише 3-4 кандидати, інших не можна, бо не їх не схвалили міжнародні експерти?», - сказала Голова НААУ, РАУ.
Популярні новини
Cудова практика
Лідія Ізовітова назвала 7 проблем адмінсудочинства для адвокатів
Передбачуваність судової практики, юрисдикційні спори, касаційні фільтри, виконання рішень проти держави, тягар доказування, письмове провадження та гарантії адвокатської діяльності залишаються ключовими питаннями адміністративного судочинства для адвокатів.
Навчання
Адвокатам пояснили межі професійної взаємодії зі складним клієнтом
У роботі зі складним клієнтом адвокату важливо залишатися у професійній ролі: пояснювати ситуацію, оцінювати ризики, супроводжувати людину в процесі, але не брати на себе відповідальність за її емоції чи рішення.
Анонс
У НААУ проведуть Тиждень спадкового права
22 червня 2026 року розпочнеться Тиждень спадкового права — професійний захід, який проводить Комітет НААУ з питань цивільного права та процесу.
Навчання
Адвокатура починається з практики – поради для студентів
На старті карʼєри молодим юристам важливо не чекати першої вакансії чи отримання свідоцтва, а шукати практику, знайомитися з адвокатами і використовувати навчання як час для першого професійного вибору.
Навчання
Психологічну готовність молодого адвоката до практики вивчали на…
Фахівці на старті професійного шляху часто стикаються з проблемами, у яких почуваються самотніми. Але такі труднощі проходять багато людей: перший рік є періодом адаптації знань до практичного досвіду і формування розуміння себе як спеціаліста.
Навчання
Доступ до реєстрів: адвокатам дали алгоритми
Для адвоката державні реєстри є інструментом доказування у судовому та позасудовому захисті клієнта. Як отримувати доступ до реєстрів, користуватися захищеним електронним підписом і діяти, коли швидкість отримання інформації має значення для захисту майна – вивчали у НААУ.
Дискусія
ВЛК та ЕКОПФО за кордоном: адвокати вказали на бар’єри дистанційних…
Для окремих категорій українців, які перебувають за кордоном, законодавство передбачає можливість проходження медико-соціальних процедур дистанційно. Але на практиці бар’єри виникають ще до розгляду справи: через направлення, переклади, підтвердження іноземних медичних документів і відсутність супроводу.
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».