"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
У НААУ відбулося експертне обговорення проблем упровадження штучного інтелекту в контексті його впливу на права людини
У НААУ за ініціативою Комітету захисту прав людини відбувся Круглий стіл на тему: «Штучний інтелект на допомогу правосуддю та права людини». Захід мав на меті з’ясування стану готовності щодо запровадження в процес судочинства елементів штучного інтелекту та визначення ризиків для правосуддя від цього.
Модераторами дискусії були: Ганна Колесник – адвокат, голова Комітету захисту прав людини НААУ та Вадим Риков – адвокат, голова Секції доступу до правосуддя цього ж Комітету. До обговорення також були долучені: Владислав Білоцький, адвокат, голова Комітету з адвокатської практики, та Олег Поваляєв, адвокат, голова Комітету з будівельного права.
«Проблема використання штучного інтелекту в діяльності суду наразі дуже актуальна, адже застосування новітніх технологій впливає на показники доступу та ефективності правосуддя. Не менш важливим питанням є розвиток права та визначення правових позицій щодо імплементації штучного інтелекту у сферу правосуддя», – зазначив, на початку обговорення Вадим Риков.
Під час круглого столу були також порушені проблеми впровадження новітніх технологій та їхній вплив на показники доступу й ефективності правосуддя. Крім того, учасники обговорювали правові підстави для імплементації та використання штучного інтелекту у сфері правосуддя. Ключовим питанням для експертів стало формальне порушення прав людини, етичних норм при впровадженні штучного інтелекту у сферу здійснення правосуддя.
Ганна Колесник висловила занепокоєння стосовно того, що формально, Україна ще не готова до впровадження штучного інтелекту у сферу здійснення правосуддя, адже навіть така система, як електронний суд, при застосуванні викликає багато труднощів. Також голова Комітету акцентувала увагу на тому, що суд призначений для глибинного розгляду справи, а тому ніякий штучний інтелект замінити його не зможе.
Владислав Білоцький зауважив: «Найголовнішим постає питання щодо того, хто буде нести відповідальність за прийняття рішення. Уважаю, що дійсно є певна частина судових проваджень, у яких можливе залучення штучного інтелекту. Це ті справи, де рішення не буде нести ніякої шкоди для сторін та справи, проте Україна ще не готова до такого. Я вважаю, що ще рано порушувати це питання. Можливо, років 5, а можливо, й більше потрібно для підготовки суспільства та системи».
У ході обговорення експерти дійшли до спільного висновку, що наша держава поки що не готова до таких нововведень, однак вивчення питання щодо застосування штучного інтелекту у сфері здійснення правосуддя заслуговує на увагу і може стати предметом фахових дискусій у майбутньому.
Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ
Популярні новини
Навчання
Адвокатам пояснили межі професійної взаємодії зі складним клієнтом
У роботі зі складним клієнтом адвокату важливо залишатися у професійній ролі: пояснювати ситуацію, оцінювати ризики, супроводжувати людину в процесі, але не брати на себе відповідальність за її емоції чи рішення.
Анонс
У НААУ проведуть Тиждень спадкового права
22 червня 2026 року розпочнеться Тиждень спадкового права — професійний захід, який проводить Комітет НААУ з питань цивільного права та процесу.
Навчання
Адвокатура починається з практики – поради для студентів
На старті карʼєри молодим юристам важливо не чекати першої вакансії чи отримання свідоцтва, а шукати практику, знайомитися з адвокатами і використовувати навчання як час для першого професійного вибору.
Навчання
Психологічну готовність молодого адвоката до практики вивчали на…
Фахівці на старті професійного шляху часто стикаються з проблемами, у яких почуваються самотніми. Але такі труднощі проходять багато людей: перший рік є періодом адаптації знань до практичного досвіду і формування розуміння себе як спеціаліста.
Навчання
Доступ до реєстрів: адвокатам дали алгоритми
Для адвоката державні реєстри є інструментом доказування у судовому та позасудовому захисті клієнта. Як отримувати доступ до реєстрів, користуватися захищеним електронним підписом і діяти, коли швидкість отримання інформації має значення для захисту майна – вивчали у НААУ.
Дискусія
ВЛК та ЕКОПФО за кордоном: адвокати вказали на бар’єри дистанційних…
Для окремих категорій українців, які перебувають за кордоном, законодавство передбачає можливість проходження медико-соціальних процедур дистанційно. Але на практиці бар’єри виникають ще до розгляду справи: через направлення, переклади, підтвердження іноземних медичних документів і відсутність супроводу.
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».
Навчання
Молодим адвокатам пояснили формулу персонального бренду
Персональний бренд — це те, що про адвоката кажуть і думають, коли його немає поруч. Він існує навіть тоді, коли адвокат нічого спеціально для цього не робить. Але в такому разі адвокат не керує тим, як його сприймають інші.