"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
НААУ висловила свої зауваження до законопроекту №3876 «Про внесення змін до КК України та КУпАП щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері містобудування»
Комітет з кримінального права та процесу НААУ здійснив правовий аналіз проекту Закону України «Про внесення змін до КК України та КУпАП щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері містобудування» (реєстр. № 3876 від 16.07.2020 р.).
За результатами проведення правового аналізу вказаного законопроекту НААУ було висловлено ряд зауважень та пропозицій до нього.
Так, НААУ не підтримує положення законопроекту, якими передбачено доповнити Особливу частину КК України новим розділом XXI «Кримінальні правопорушення у сфері містобудівної діяльності». В запропонованому законопроектом новому розділі XXI КК України пропонується криміналізувати: порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (ст. 448 КК України в редакції проекту); порушення вимог законодавства під час планування й забудови територій (ст. 449 КК України в редакції проекту); самочинне (самовільне) будівництво (ст. 450 КК України в редакції проекту). На думку НААУ, передбачені авторами проекту закону склади «нових» злочинів здебільшого вже закріплені у відповідних нормах чинного КК України, зокрема в розділах: «Злочини проти власності», «Злочини у сфері господарської діяльності», «Злочини проти безпеки виробництва».
Водночас, НААУ вважає, що протидіяти злочинам, про які йдеться в проекті Закону України (реєстр. № 3876 від 16.07.2020 р.), можна шляхом унесення змін до санкцій уже існуючих кримінально-правових норм. Актуалізація ж проблеми протидії злочинам у сфері містобудівної діяльності шляхом побудови нових спеціальних складів злочинів, беручи до уваги принцип економії кримінальної репресії, видається гіперболізованою такою, що суперечить вимогам нормопроектуальної техніки.
Зауваження НААУ також стосувалися положень законопроекту, якими пропонується доповнити перелік суб’єктів злочинів, передбачених ст. 365-2 КК України та ст. 368-4 КК України такою особою як «відповідальний виконавець окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури».
Разом з тим, законопроект не пропонує визначення зазначеної особи. На думку НААУ, правова невизначеність у цьому питанні на практиці може призвести до безпідставного притягнення до кримінальної відповідальності широкого кола осіб.
НААУ висловила ряд зауважень й щодо передбаченої законопроектом зміни положень статей 96, 96-1, 188-42 КУпАП шляхом збільшення штрафних санкцій за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
НААУ вважає, що при формулюванні нових санкцій за правопорушення, передбачені статтями 96, 96-1, 188-42 КУпАП, авторами законопроекту не враховано розподілу публічних правопорушень на такі види: адміністративні правопорушення, проступки, злочини та, відповідно, поступове зростання у зв’язку із підвищенням ступеня суспільної небезпечності караності цих публічних правопорушень.
Разом з тим, запропоновані авторами законопроекту нові санкції за правопорушення, передбачені статтями 96, 96-1, 188-42 КУпАП, значно перевищують санкції у виді штрафу, установлені ч. 2 ст. 12 КК України, за проступки.
Текст підготовлено командою координатора комітетів НААУ
Популярні новини
Навчання
Містобудівне право — студентам: Комітет НААУ провів освітні заходи
Комітет НААУ з питань будівельного права провів у квітні два заходи для студентів, присвячені містобудівному регулюванню. У фокусі – концепція майбутнього Містобудівного кодексу, європейський вектор реформи, практичні питання проєктування, дозвільних процедур і відповідальності архітектора.
Дискусія
But first IP mediation: чому медіацію варто пробувати першою
Спори у сфері інтелектуальної власності часто супроводжуються тривалими процесами, експертизами та значними витратами сторін. Альтернативою може бути підхід «But first IP mediation», за якого сторони ще на початковому етапі перевіряють можливість домовленості замість затяжного протистояння.
Cудова практика
Процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними у ЄСПЛ: огляд…
У Європейському суді з прав людини процесуальні прорахунки можуть звести нанівець навіть змістовно сильну заяву про порушення Конвенції. На цьому акцентує Огляд практики ЄСПЛ щодо України за 2025–2026 роки: процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними.
Дискусія
Правопорушення з нерухомістю: як бізнесу захистити активи
Правопорушення у сфері нерухомості дедалі частіше створюють ризики не лише для власників, а й для добросовісного бізнесу. Недоліки реєстраційних процедур, зловживання окремих суб’єктів і кримінальні провадження можуть призводити до втрати або обмеження прав на майно.
Самоврядування
Комітет НААУ з питань інтелектуальної власності запрошує адвокатів…
Адвокатів, які мають знання та практичний досвід у сфері інтелектуальної власності, запрошують долучитися до роботи профільного комітету Національної асоціації адвокатів України.
Дискусія
Персональні дані, докази і розслідування: акценти конференції у…
Внутрішні розслідування, економічні експертизи та робота з великими масивами персональних даних дедалі частіше потребують від адвоката процесуальної точності та розуміння регуляторних ризиків. Особливо коли справа має міжнародний елемент або пов’язана з юрисдикціями ЄС.
Дискусія
Рекодифікація сімейного права: новели, ризики і запобіжники
Позасудове розірвання шлюбу, сімейне житло, борги подружжя, майно дітей і права зниклих безвісти осіб — рекодифікація цивільного законодавства зачіпає практичні питання, з якими адвокати й нотаріуси працюють щодня.
Захист військових
Соціальні права військових і ветеранів: європейські стандарти для…
У справах про соціальні й трудові права військовослужбовців та ветеранів адвокатам дедалі частіше доводиться працювати не лише з національним законодавством, а й з європейськими стандартами. Практичним орієнтиром може бути збірка рішень Європейського комітету з соціальних прав.