Голова Комітету НААУ з питань верховенства права Марина Ставнійчук взяла участь у провадженні щодо конституційності положень закону «Про Вищий антикорупційний суд» у Конституційному суді.

У своєму виступі, представляючи в КСУ позицію НААУ, Марина Ставнійчук нагадала про контекст прийняття цього закону в ході судової реформи 2014-2016 років. Власне, подання законопроекту про ВАКС передбачалося перехідними положеннями закону «Про судоустрій і статус суддів», який був прийнятий в пакеті із змінами до Конституції в частині правосуддя. Проте, профільний закон був прийнятий спершу, а згодом було ухвалено конституційні зміни. Відтак, «він не відповідав і концептуально і за духом і за буквою» чинній на момент голосування редакції Конституції України.

«До ухвалення закону про ВАКС тривала складна дискусія про судову реформу, яка здійснювалася  в суспільно-політичному дискурсі, і під цим політичним впливом відбувалася і професійна правова дискусія», - нагадала Марина Ставнійчук.

У своєму виступі вона наголосила на тому, що оспорюване питання, чи є ВАКС спеціальним судом, створення якого заборонено Конституцією, потребує детального правового аналізу, без політичних аргументів, а також із врахуванням міжнародних стандартів.

«Якщо ми відкинемо весь політичний пафос, а подивимося в правові нюанси того, яким чином вирішено питання створення ВАКС відповідним законом, то побачимо, що питань дійсно є багато», - констатувала Голова Комітету НААУ.

Зокрема, вона наголосила на тому, що повноваження суду визначені у порушення принципу правової визначеності, який є одним із ключових компонентів верховенства права.  Аналогічно статус ВАКС як спеціалізованого суду витлумачений у невідповідності до чинного національного законодавства. Так, ст. 125 Конституції України передбачає, що судоустрій будується за принципами територіальності та спеціалізації, які визначаються законом. Відповідно до частини 1 статті 17 закону «Про судоустрій і статус суддів», конституційні принципи територіальності та спеціалізації судоустрою доповнюються також принципом інстанційності. Найвищим судом в системі судоустрою в Україні є Верховний суд, систему складають місцеві, апеляційні, Верховний суд України. Розгляд окремих категорій справ відповідно і до Конституції, і до закону «Про судоустрій і статус суддів» діють Вищі спеціалізовані суди, діяльність яких має відповідати основним принципам побудови судоустрою. 

Водночас, за законом, Вищий антикорупційний суд є постійно діючим вищим спеціалізованим судом у системі судоустрою України. Далі визначено законодавчу основу діяльності суду, суть якої, за логікою статті 2 закону «Про Вищий антикорупційний суд», закладена у формулювання «інші закони».

«Стаття 2 вказує, що правову основу діяльності ВАКС становлять Конституція, закон «Про судоустрій і статус суддів», цей закон та інші закони, чинні міжнародні договори. Треба розуміти, що під іншими законами розуміються положення кодексів, які мають визначати суть принципу спеціалізації цього суду. Так само розуміються і ті 15 законів, щонайменше, які сьогодні діють в антикорупційній сфері. Всі вони підпали у статті 2 під «інші закони», - пояснила Марина Ставнійчук.

За її словами, принцип спеціалізації має полягати в тому, що «суд має бути організований з урахуванням особливостей предмета судових проваджень».

«Спеціалізована юрисдикція передбачає процесуальну спеціалізацію, відповідно до якої визначаються особливості процедури розгляду конкретних справ, що підлягають юрисдикції саме для цього спеціалізованого суду. Спеціалізований суд має здійснювати правосуддя за нормами спеціалізованого кодексу або кодексів, які максимально пристосовані до тієї категорії справ, що конкретно і точно визначені матеріальними кодексами, як це прийнято у нашій правовій системі. Однак, наділення ВАКС зазначеними повноваженнями у специфічний спосіб, як це зроблено в ст. 4, не відповідає принципам побудови системи судоустрою в Україні та створює умови для руйнації єдиних засад організації та діяльності судів, запроваджує певну безсистемність і в законодавство»,- констатувала представник НААУ.

Вона уточнила, що у перехідних положеннях профільного закону міститься відсилка до ст. 33-1 КПК, яка мала б уточнювати предметну підсудність ВАКС відповідно до його повноважень. Однак, ця норма КПК має відсилочний характер і спрямовує до ст. 45 Кримінального кодексу, де як примітка визначено перелік корупційних правопорушень.

Венеційська комісія у п 22 висновку від 2017 року звернула увагу на те, що важко провести межу між спеціалізованими, спеціальним і особливими судами. «І ми також це розуміємо що складність є раз КСУ сьогодні розбирається в цих питаннях», - додала Марина Ставнійчук. Вона процитувала позицію ВК, яка полягає в тому, що ВАКС не створюється для однієї єдиної або обмеженої категорії справ, як це випливає з терміну надзвичайні або спеціальні суди в розумінні ст 125 Конституції України.

«Цей суд має компетенцію щодо всіх корупційних правопорушень, які характеризуються певною тяжкістю або вартістю предмета злочину. Тому важко не погодитися, що ВАКС має бути компетентним щодо широкого спектру суб’єктів та правопорушень. Однак, коли Венеційська Комісія і також суб’єкти конституційного провадження говорять не лише про широкий, а про абстрактний спектр правопорушень, навряд чи можна погодитися з тим, що цей спектр має бути визначений приміткою до ст 45 ККУ, яка ні за назвою, ні за диспозицією не стосується предметності ВАКСУ. Межа абстрактності в даному випадку перейдена, і це вже схоже на правовий нігілізм, на певний правовий хаос», - констатувала Марина Ставнійчук.

Вона наголосила на тому, що «має місце правова невизначеність предметної підсудності, принаймні, ознаки мають місце».

«Також має місце правова невизначеність у певному розмежуванні підсудності кримінальних проваджень між ВАКС та іншими судами в системі судоустрою. Це свідчить про штучне, невластиве саме правовій системі України та юридичній українській техніці законодавства виокремленння переліку кримінальних проваджень для розгляду ВАКСОм у той спосіб, який не властивий нашій правовій системі. Жоден інший, в тому числі спеціалізований суд в Україні, не діє згідно переліку складів кримінальних правопорушень, визначених у примітці певної статті ККУ. Це нонсенс для правової системи України», - сказала представник НААУ.

Марина Ставнійчук особливо наголосила на тому, що в Україні питанням національної безпеки є боротьба з корупцією. «Але є очевидним той факт, що те, як у свій час це питання визначення, зокрема, предметної підсудності ВАКС було зроблено тодішнім законодавцем, призвело до того, що сьогодні, через тривалий час після початку роботи цього суду, КСУ змушений розбиратися з цими питаннями», - сказала голова Комітету НААУ.

Вона також акцентувала на тому, що ідеться про дотримання принципу верховенства права і правової визначеності як його складової у розумінні європейських стандартів правосуддя.

«Ідеться про юридичну визначеність, яка вимагає для норми права бути точною і зрозумілою для всіх – хто працює у ВАКСі, для підсудних і тих, хто здійснює представництво і захист. Для буквально кожної людини в Україні», - пояснила Голова Комітету НААУ, яка була членом Венеційської комісії. У своєму виступі вона закликала КСУ врахувати міжнародно-правові документи і рекомендації, які були дані Україні в ході розробки закону про ВАКС.

«Рекомендації міжнародних спеціальних інституцій на період ухвалення цього закону, та і власне, до теперішнього часу спонукають Україну до створення ВАКС, однак, по-перше, ВАКС має бути створений на основі засадничих принципів правової систем України, по-друге, мова йшла про певний перехідний період, а не необмежений період у часі. По-третє, процес створення відповідного закону та суду мав би відповідати принципам міжнародних договорів, ратифікованих Україною», - застерегла Марина Ставнійчук.

Вона повідомила, що письмовий висновок НААУ щодо відповідності  Конституції України (конституційності) Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07 червня 2018 року № 2447-VIII надійшов до КСУ напередодні, 5 жовтня.