НААУ надала коментарі щодо чергового етапу судової реформи для Венеційської комісії

Відбулася онлайн-зустріч з членами та експертами Венеційської комісії, які залучені до підготовки висновку на відповідність європейським стандартам законопроекту №3711 «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування».

У зустрічі з боку НААУ взяли участь Голова НААУ Лідія Ізовітова, секретар РАУ Ігор Колесников, Голова Комітету НААУ з питань верховенства права Марина Ставнійчук, Голова Комітету НААУ з питань БПД Олександр Дроздов та керівник Секретаріату НААУ Вадим Красник.

Під час онлайн-конференції було обговорено як окремі положення законопроекту №3711, так і в цілому результативність впровадження змін до законодавства про судоустрій та системні проблеми, які не отримують вирішення в ході майже двох десятків років спроб наблизити ситуацію в судовій системі України до європейських стандартів.

Законопроект №3711 «Про судоустрій і статус суддів», поданий на розгляд Верховної Ради, фактично змінює конституційні функції, в тому числі, і адвокатури, відзначила Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова. При цьому майбутня Вища кваліфікаційна комісія суддів, за цим законопроектом, буде сформована фактично комісією з шести осіб, троє з яких міжнародні експерти, призначені поза чіткими критеріями і вимогами.

«До минулого року ми, адвокатська спільнота, були суб’єктами формування ВККС. І це правильно, адже ми представляємо 50 тисяч адвокатів. Ми вітали, коли членів ВККС призначав Уповноважений з прав людини Верховної Ради, адже захищались права людини. Ми вітали, коли у цій інституції своїх представників мали вчені. Наразі ми не підтримуємо, що законопроектом пропонується конкурсна комісія з формування ВККСУ. По-перше, на всього 3 суддів можна вплинути, а, по друге, міжнародні експерти – це велика загроза, на наш погляд, державному суверенітету країни. І якщо ми вже говоримо, що ВРП має призначати членів ВККС, то треба залишити тих самих осіб, які формують ВРП для подання своїх кандидатів на затвердження ВРП. Така модель була б демократичною, незалежною та прозорою», - вважає Голова НААУ, РАУ.

Лідія Ізовітова вказала на процеси прихованої люстрації суддів і членів органів суддівського врядування в ході судової реформи.

«Нас турбує момент, що вже в 2014 році відбулась так звана прихована люстрація членів ВККС і членів ВРЮ. Потім, новим законом, у 2016 році теж відбувалась прихована люстрація. І знову пропонується теж саме. Немає сталості (кадрових вимог). І це дуже небезпечно для формування суддівського корпусу. Крім того, нове реформування кожні кілька років судову систему не розвиває. Ми бачимо, як мудрі та досвідчені люди йдуть з судової системи, не витримуючи такого шаленого тиску. А нові не приходять. Або приходять не досвідчені.  А не досвідчені судді – це завжди ризик для судової системи», - зауважила Голова НААУ.

За словами Марини Ставнійчук, з 2000 року Венеційська комісія надала майже 25 висновків щодо проектів законів України, що є вагомим внеском європейської сторони у формування національного українського законодавства. При цьому зміни до профільного законодавства відбуваються постійно, через що відсутні можливості оцінити результати повного впровадження. Часті реформи законодавства про судоустрій лише посилюють залежність судової системи від політичних циклів. Наразі ця законодавча нестабільність породила кадровий дефіцит в судовій владі і питання повноти державного суверенітету при формуванні судів.

«Ми прийшли до того що в кінці-кінців, за 20 років реформування Україні пропонується поступитися державним суверенітетом при формуванні судової влади. Це є неприйнятним», - констатувала Марина Ставнійчук. Екс-членкиня Венеційської комісії наголосила на тому, що для України «як ніколи гостро стоїть питання забезпечення державного суверенітету».

«Політика занадто втрутилася у формування судової влади в Україні і відповідно на її роботу. Треба подивитися в комплексі на судову реформу. При тому, що Венеційська комісія дає аналіз на конкретні законопроекти, треба виходити на комплексний підхід, який би не дав можливості політикам щороку втручатися у механізми формування судової влади. Це не сприяє ефективності правосуддя в Україні . Це обертається для громадян України великою небезпекою, бо не забезпечує ефективний доступ до правосуддя. З іншого боку, сама судова система не може працювати ефективно», - сказала Марина Ставнійчук.

Олександр Дроздов наголосив на тому, що незалежність  суддів залишається важливим викликом, в тому числі і для суддів новостворених судових інституцій. Відсутність чітких гарантій незалежності суддів Верховного суду (в тому числі погіршення цих гарантій у законопроекті №3711) перешкоджає тому, аби Верховний суд належно виконував функцію формування єдиної судової практики.

В ході зустрічі також було обговорено результати формування Вищого антикорупційного суду за участю міжнародних експертів. При цьому практикуючі адвокати назвали якість судочинства у ВАКС співставною до судів першої інстанції та відзначили наявність спільних проблем і недоліків.

Представники НААУ подякували офісу Ради Європи, експертам і членам Венеційської комісії за можливість  надати коментарі та обмінятися думками стосовно подальшого реформування судової системи законодавчим шляхом. НААУ відкрита до співпраці з європейськими  інституціями з метою розвитку професійного та незалежного правосуддя в Україні.