"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Особливості карантинних обмежень мають бути враховані судами в інтересах захисту прав громадян – Лідія Ізовітова
Рада адвокатів України зверталася до Ради суддів з приводу того, що судді не враховують карантинні обмеження як поважну причину неявки адвокатів в судове засідання. Проте, судді продовжують ігнорувати ці обставини.
На цьому наголосила Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова під час круглого столу «Особливості функціонування судів в умовах карантину: рівні права для всіх учасників процесу», присвячений нагальним питанням, що пов’язані із впливом на учасників судових процесів обмежувальних заходів у зв’язку з карантином.
«Карантинні обмеження інколи стосуються заборони міжміського, міжрайонного сполучення, інколи - вікових обмежень та рекомендацій. І в рівному ступені такі обмеження стосуються і адвокатів, і клієнтів, а вони є стороною в судовій справі. Як наслідок, вони не можуть з’явитися на виклик суду і це, безумовно, є поважною причиною, яка не записана в процесуальних кодексах. Це колізія», - наголосила Лідія Ізовітова.
За її словами, в Україні понад 57 тисяч адвокатів, які здійснюють діяльність по всій країні. При цьому, деякі судові інстанції розташовані в Києві, куди складно добиратися з регіонів. Проте, на практиці Вищого антикорупційного суду, ці обставини не завжди визнаються поважною причиною неявки.
«Рада адвокатів України після того, як отримала скарги адвокатів, з цього питання звернулася до керівництва ВАКС і заявила про те, що адвокати не завжди можуть з’явитися, і суд має враховувати ці обставини. Вони враховуються, але не всіма», - повідомила Голова НААУ.
Вона також висловилася проти того, аби адвокати ризикували своїм здоров’ям та здоров’ям інших всупереч рекомендаціям МОЗ у період карантину.
«Я була здивована позицією Ради суддів України, що адвокати під прикриттям карантину зривають судові процеси і мусять бути присутніми в будь-яких випадках в судах. Під час епідемії готовність порушувати правила перестає бути синонімом мужності. Чи повинні учасники судового процесу в умовах карантину бути супергероями? Ні, навпаки, ми маємо пояснювати, що такі кроки можуть закінчитися трагічно. Ціна життя і здоров’я надто висока, і немає сенсу боротися з об’єктивними обставинами - пандемією у всьому світі», - сказала Голова НААУ.
«Тому я дуже прошу зважати на той стан, в якому сьогодні перебуває правосуддя в нашій державі. В плані того, що всі учасники правосуддя перебувають у певному скрутному становищі через карантинні обмеження, які повинні враховуватися перш за все для захисту людей, адже правосуддя - воно для людей, а не для нас. І їхні інтереси, права, життя і здоров’я – це найбільша цінність, яка має бути нами врахована», - сказала Лідія Ізовітова.
За таких умов має гнучко оцінюватися поняття розумних строків судового розгляду. Адже, навіть за можливостей дистанційної участі сторін у судових засіданнях, проведення деяких дій забирає більше часу. Наприклад, якщо в режимі онлайн в судове засідання надходить письмова заява від іншого учасника, то побачити чи дослідити її через відеоконференцію неможливо. Для цього потрібен час і відкладення розгляду справи, щоб вивчити нові документи.
Заступник Голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій наголосив на тому, що подібні круглі столи за участю представників ВРП, РСУ, суддів, прокурорів є способом узгодити спільні підходи до вирішення всіх проблем здійснення правосуддя в умовах карантину.
«Ми повинні мати консолідовану позицію і чути один одного в питанні захисту прав людини. Ми вимушені піднімати ці проблеми, оскільки за нашими спинами стоять люди», - наголосив Валентин Гвоздій. Він повідомив, що НААУ наразі активно співпрацює з ДСА для вдосконалення роботи системи «Електронний суд», що має забезпечувати доступ до правосуддя через онлайн-інструменти.
В дискусії також взяли участь заступник Голови ВРП Олексій Маловацький, Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко, в.о. Голови Вищого антикорупційного суду Євген Крук, в.о. заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко; представники Ради суддів України, Державної судової адміністрації України, Національної школи суддів України, Міністерства юстиції України, Державного бюро розслідувань.
Фото використані з архіву НААУ
Популярні новини
Підтримка
Ментальне здоров’я, архіви і кібербезпека: НААУ та IBA оцінили хід…
Національна асоціація адвокатів України та Міжнародна асоціація юристів (IBA) розглянули хід реалізації спільних проєктів, які мають практичне значення в умовах війни: підтримку ментального здоров’я адвокатів, оцифрування архівів та посилення кібербезпеки адвокатської інфраструктури.
Дорожня карта
Гарантії адвокатської діяльності: підгрупа обговорила порушення…
6 травня відбулося засідання підгрупи «Гарантії адвокатської діяльності та захист адвокатів» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Дискусія
Обшуки, бізнес і адвокатська таємниця: межі втручання визначали…
Судовий контроль за проведенням обшуку не може зводитися до формального санкціонування слідчої дії. Без дотримання принципів змагальності та пропорційності дозвіл суду перестає бути засобом правового захисту та запобіжником від свавільного втручання.
Видання
Докази та доказування у трудових спорах: презентовано методичне…
Комітет НААУ з питань трудового права презентував методичні матеріали для адвокатів «Докази та доказування у трудових спорах». Видання має допомогти сформувати системний і практично орієнтований підхід до роботи з доказами у справах, що виникають із трудових правовідносин.
Навчання
Містобудівне право — студентам: Комітет НААУ провів освітні заходи
Комітет НААУ з питань будівельного права провів у квітні два заходи для студентів, присвячені містобудівному регулюванню. У фокусі – концепція майбутнього Містобудівного кодексу, європейський вектор реформи, практичні питання проєктування, дозвільних процедур і відповідальності архітектора.
Дискусія
But first IP mediation: чому медіацію варто пробувати першою
Спори у сфері інтелектуальної власності часто супроводжуються тривалими процесами, експертизами та значними витратами сторін. Альтернативою може бути підхід «But first IP mediation», за якого сторони ще на початковому етапі перевіряють можливість домовленості замість затяжного протистояння.
Cудова практика
Процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними у ЄСПЛ: огляд…
У Європейському суді з прав людини процесуальні прорахунки можуть звести нанівець навіть змістовно сильну заяву про порушення Конвенції. На цьому акцентує Огляд практики ЄСПЛ щодо України за 2025–2026 роки: процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними.
Дискусія
Правопорушення з нерухомістю: як бізнесу захистити активи
Правопорушення у сфері нерухомості дедалі частіше створюють ризики не лише для власників, а й для добросовісного бізнесу. Недоліки реєстраційних процедур, зловживання окремих суб’єктів і кримінальні провадження можуть призводити до втрати або обмеження прав на майно.