"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
У Києві проведено фінальний тренінг пілотної групи за курсом Ради Європи «Заборона неналежного поводження в правоохоронних, безпекових та інших примусових контекстах»
07 лютого 2020 року у м. Києві в приміщенні Національної академії прокуратури України проведено фінальний тренінг пілотної групи за курсом Ради Європи «Заборона неналежного поводження в правоохоронних, безпекових та інших примусових контекстах» який стартував у жовтні 2019 року.
Учасниками курсу були адвокати, прокурори, слідчі ДБР. Навчання такої змішаної групи учасників надало можливість всебічно виявити найбільш проблемні питання специфічних злочинів, пов’язаних з поганим поводженням, узагальнити практику, обмінятися досвідом.
Тренінг було відкрито Ректором Національної академії прокуратури України Олександром Толочко, який закцентував увагу на специфіці таких злочинів та висловив ідею щодо створення окремої структури, яка має їх розслідувати, а також можливого їх подальшого передання на розгляд суду присяжних.
Юрій Бєлоусов, керівник Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про катування та інших серйозних порушеннях прав громадян з боку правоохоронних органів Офісу Генерального прокурора звернув увагу на питання різниці підходів ЄСПЛ та українського законодавця до визначення критеріїв кваліфікації злочинів та меж неналежного поводження, що підпадають під дію ст. 3 Конвенції.
Учасниками під час зустрічі були обговорені питання за усіма напрямками пройденого курсу. Окрім цього фінальну зустріч було присвячено опитуванню аудиторії, оцінці результатів проходження курсу учасниками, аналізу типових помилок для його подальшого доопрацювання з метою надання доступу всім бажаючим його пройти в онлайн форматі.
Даний курс буде незабаром доступний для навчання всім бажаючим.
Популярні новини
Cудова практика
Лідія Ізовітова назвала 7 проблем адмінсудочинства для адвокатів
Передбачуваність судової практики, юрисдикційні спори, касаційні фільтри, виконання рішень проти держави, тягар доказування, письмове провадження та гарантії адвокатської діяльності залишаються ключовими питаннями адміністративного судочинства для адвокатів.
Навчання
Адвокатам пояснили межі професійної взаємодії зі складним клієнтом
У роботі зі складним клієнтом адвокату важливо залишатися у професійній ролі: пояснювати ситуацію, оцінювати ризики, супроводжувати людину в процесі, але не брати на себе відповідальність за її емоції чи рішення.
Анонс
У НААУ проведуть Тиждень спадкового права
22 червня 2026 року розпочнеться Тиждень спадкового права — професійний захід, який проводить Комітет НААУ з питань цивільного права та процесу.
Навчання
Адвокатура починається з практики – поради для студентів
На старті карʼєри молодим юристам важливо не чекати першої вакансії чи отримання свідоцтва, а шукати практику, знайомитися з адвокатами і використовувати навчання як час для першого професійного вибору.
Навчання
Психологічну готовність молодого адвоката до практики вивчали на…
Фахівці на старті професійного шляху часто стикаються з проблемами, у яких почуваються самотніми. Але такі труднощі проходять багато людей: перший рік є періодом адаптації знань до практичного досвіду і формування розуміння себе як спеціаліста.
Навчання
Доступ до реєстрів: адвокатам дали алгоритми
Для адвоката державні реєстри є інструментом доказування у судовому та позасудовому захисті клієнта. Як отримувати доступ до реєстрів, користуватися захищеним електронним підписом і діяти, коли швидкість отримання інформації має значення для захисту майна – вивчали у НААУ.
Дискусія
ВЛК та ЕКОПФО за кордоном: адвокати вказали на бар’єри дистанційних…
Для окремих категорій українців, які перебувають за кордоном, законодавство передбачає можливість проходження медико-соціальних процедур дистанційно. Але на практиці бар’єри виникають ще до розгляду справи: через направлення, переклади, підтвердження іноземних медичних документів і відсутність супроводу.
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».