17 жовтня 2019 року Київський апеляційний суд розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом колишніх членів Ради адвокатів м. Києва до Ради адвокатів України щодо визнання незаконними низки рішень РАУ 2016-2017 років.

Зокрема, в апеляції оскаржувалися рішення РАУ що невизнання серії спроб окремих осіб відновити себе на посадах членів та голови Ради адвокатів м. Києва:

- № 191 від 13 вересня 2016 року «Щодо питань, які виникли у зв`язку з проведенням Конференції адвокатів м. Києва 06.08.2016» про визнання такими, що не мають юридичних наслідків рішення конференції адвокатів міста Києва;

- № 266 від 17 листопада 2016 року «Щодо питань, які виникли у зв`язку з проведенням Конференції адвокатів м. Києва 05.11.2016» про визнання такими, що не мають юридичних наслідків рішення конференції адвокатів міста Києва;

- № 11 від 03 лютого 2017 року «Щодо питань, які виникли у зв`язку з проведенням зібрання адвокатів під назвою звітно-виборчої конференції адвокатів міста Києва 28 січня 2017 року» про визнання такими, що не мають юридичних наслідків рішення конференції адвокатів міста Києва;

- № 143 від 27 травня 2017 року «Щодо питань, які виникли у зв`язку з проведенням зібрання адвокатів під назвою конференція адвокатів м. Києва 27 квітня 2017 року» про визнання такими, що не мають юридичних наслідків рішення конференції адвокатів міста Києва;

- 227 від 15 листопада 2017 року №  «Щодо питань, які виникли у зв`язку з проведенням зібрання адвокатів під назвою конференція адвокатів м. Києва 07 жовтня 2017 року» про визнання такими, що не мають юридичних наслідків рішення конференції адвокатів міста Києва.

Також позивачі просили суд зобов`язати відповідача припинити дії по розповсюдженню оскаржуваних рішень. При зверненні до суду з даним позовом, позивачі зазначали, що вони є адвокатами, обраними до складу органів адвокатського самоврядування.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 08 лютого 2019 року у задоволенні позову було відмовлено. Київський апеляційний суд постановив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 лютого 2019 року - без змін. «Суд першої інстанції зробив  обґрунтований висновок, що підстав для визнання оспорюваних рішень незаконними не встановлено, вони прийняті відповідачем відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та в межах наданих повноважень», - ідеться у постанові, яка набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Суд послався, зокрема, на ч. 4 статті 55 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка відносить до повноважень Ради адвокатів України визначення квоти представництва, порядок висування та обрання делегатів конференції адвокатів регіонів, з`їзду адвокатів України; затвердження регламенту конференції адвокатів регіону, положення про раду адвокатів регіону, положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, положення про ревізійну комісію адвокатів регіону, положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у судовому рішенні позиції суду щодо встановлення до якого виду актів за правовими ознаками відносяться рішення Ради адвокатів України також  не можуть бути підставою для його скасування.  Рішення  органів адвокатського самоврядування, рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення конференцій та рад адвокатів регіонів є обов`язковими до виконання адвокатами, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України. Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями (ч. 1-3 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Суд відкинув доводи позивача про те, що прийняттям оскаржуваних рішень РАУ послідовно створила штучні підстави для втручання у незалежну професійну діяльність позивачів шляхом позбавлення/зупинення права на здійснення адвокатської діяльності, а отже виконання трудової функції, права на працю, яка є джерелом доходу позивачів і їхніх сімей.

«Такі доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки Рада адвокатів України діяла в межах компетенції відповідно до положень ст. 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положення про Раду адвокатів України та Статуту Національної асоціації адвокатів України. Крім того, апелянт не уточнює, які саме немайнові права адвокатів було порушено відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень», - ідеться у постанові.

ДОВІДКОВО: У рішенні №191 від 13.09.16 «Щодо питань, які виникли у зв`язку з проведенням Конференції адвокатів міста Києва 06.08.2016» було роз`яснено, що у розумінні закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» квота представництва, порядок висування та обрання делегатів конференції адвокатів регіону і регламент затверджуються Радою адвокатів України окремо і обов`язково для кожної конференції адвокатів регіону, скликаної відповідним, визначеним законом, суб`єктом скликання конференції, для вирішення питань, включених до її порядку денного та зроблено  висновок, що зібрання адвокатів, що відбулось 06 серпня 2016 року у Синій залі Будинку кіно, яке поіменувало себе як «Конференція адвокатів міста Києва» (під головуванням  Інни Рафальської), проведене всупереч вимогам статей 47, 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», без відповідного, встановленого порядку скликання, висування та обрання делегатів конференції і регламенту, а також без встановлення квоти представництва, а тому не має статусу конференції адвокатів регіону, як органу адвокатського самоврядування, а рішення такого зібрання не мають юридичних наслідків.

В рішенні №266 від 17.11.16 «Щодо питань, які виникли у зв`язку з проведенням «Конференції адвокатів міста Києва 05 листопада 2016 року» було зроблено висновок, що зібрання адвокатів, що відбулось 05 листопада 2016 року у Колонній залі адміністративної будівлі Виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 36 (під головуванням адвоката Рафальської І.В.), проведене  всупереч вимогам статей 47, 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», без відповідного,  встановленого законом порядку скликання, порядку висування  та обрання делегатів конференції і регламенту, а також без встановлення квоти представництва, а тому не має статусу конференції адвокатів регіону, як органу адвокатського самоврядування, а рішення такого зібрання не мають юридичних наслідків.

В рішенні №11 від 03.02.17 «Щодо питань, які виникли у зв`язку з проведенням зібрання адвокатів під назвою «Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва, що відбулось 28 січня 2017 року» зроблено висновок, що зібрання адвокатів від назвою «Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва», що відбулось 28 січня 2017 року у приміщенні НДІ «Київпроект» під головуванням адвоката Іванова І.О. та секретаря Корінної Н.М . , проведене всупереч вимогам статей 47, 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», без затвердженої у законодавчо визначеному порядку квоти представництва, порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів регіону і регламенту конференції адвокатів регіону, а тому  не має статусу конференції адвокатів регіону, як органу адвокатського самоврядування, а рішення органу такого зібрання не мають юридичних наслідків. Також було вирішено ініціювати питання дисциплінарної відповідальності адвокатів- організаторів зібрання шляхом направлення відповідного подання до  КДКА м. Києва про систематичне порушення приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, рішень органів адвокатського самоврядування, вчинення дій, що тривалий час блокують та дестабілізують роботу органів адвокатського самоврядування м. Києва, а також дезорієнтують адвокатів регіону, для прийняття рішення в межах наданих повноважень.

В рішенні №143 від 27 травня 2017 року «Щодо питань, які виникли у зв`язку з проведення зібрання адвокатів під назвою «Конференція адвокатів міста Києва», що відбулось 27 квітня 2017 було зроблено висновок, що зібрання адвокатів під назвою «Конференція адвокатів міста Києва», що відбулось 27 квітня 2017 року за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 2  у приміщенні Національного центру ділового та культурного  співробітництва «Український дім», Міжнародний конгрес-центр  під головуванням адвоката Іванова І.О. та секретаря Корінної Н.М., не є конференцією в розумінні статей 47, 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», проведене не у відповідності до затвердженої у законодавчо визначеному порядку квоти представництва, порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів регіону і регламенту конференції адвокатів регіону, а тому не має статуту конференції адвокатів регіоні, як органу адвокатського самоврядування, а рішення такого зібрання не мають юридичних наслідків.

В рішенні №277 від 15.11.17 «Щодо питань, які виникли у зв`язку з проведенням 07 жовтня 2017 року зібрання під назвою «Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва» було зроблено висновок, що зібрання адвокатів, що відбулось 07 жовтня 2017 в «UBI Fashion Center» за адресою: вул. Дорогожицька, 8, яке поіменувало себе як «Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва», проведене всупереч вимогам статей 47, 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» без затвердженого порядку висування та обрання делегатів конференції і регламенту,  а також без встановлення квоти представництва, а тому не має статуту конференції адвокатів регіону, як органу адвокатського самоврядування, а рішення такого зібрання не мають юридичної сили.  

У постанові вказано, що суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що в порушення вимог ЦПК України доказів про те, що при скликанні усіх конференцій Інни Рафальської від імені Ради адвокатів м. Києва зверталася з клопотаннями до відповідача про визначення квоти представництва на чергові конференції, позивачами до суду надано не було.

У цій постанові суд також послався на те, що в аналогічному позові до НААУ Апеляційний суд м. Києва 22 березня 2-18 року дійшов висновку, що рішення № 191 від 13.09.16 «Щодо питань, які виникли у зв`язку з проведенням Конференції адвокатів міста Києва від 06.08.2016 року» та рішення № 266 від 17.11.16 «Щодо питань, які виникли у зв`язку з проведенням Конференції адвокатів міста Києва 05.11.2016 року» є похідними від рішення № 155 від 11.06.16 «Про скликання позачергової конференції адвокатів м. Києва, затвердження Порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів м. Києва, Регламенту Конференції адвокатів м. Києва та встановлення квоти представництва» та є законними. Ця позиція закріплена постановою Верховного Суду від 28 листопада 2018 року.

Окрім того, доводи апелянта про те, що за наслідками таких рішень до позивачів були застосовані дисциплінарні санкції, які безпосередньо порушили їх майнові та немайнові права, що є втручанням в особисте життя позивачів в контексті статті 8 Конвенції та посяганням на ділову репутацію, є безпідставними, оскільки в рішенні №11 від 03.02.17 «Щодо питань, які виникли у зв`язку з проведенням зібрання адвокатів під назвою «Звітно-виборча конференція адвокатів міста Києва, що відбулось 28 січня 2017 року» зазначено тільки про ініціювання питання дисциплінарної відповідальності  адвокатів Рафальської І.В . , Іванова І.О . та інших, шляхом направлення відповідного подання до КДКА м. Києва. Однак  рішення компетентного органу  щодо притягнення позивачів до дисциплінарної відповідальності не є предметом перевірки  по даній справі.