Верховний суд дозволив реєстрацію знаку НААУ

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду залишив без задоволення касаційну скаргу ДП “Український інститут державної власності” на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, якими було визнано протиправною відмову в реєстрації знаку НААУ Інститутом інтелектуальної власності та Державною службою інтелектуальної власності.

Таким чином, Інститут має зареєструвати знак НААУ у поданому нею дизайні.

Верховним судом встановлено, що об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Разом з цим, відповідно до частини першої статті 6 Закону “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують, в тому числі, державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми).

Такі позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників.

На думку колегії суддів, відсутність встановленого порядку використання Державного герба України, як це передбачено статтею 20 Конституції України, неприйняття Кабінетом Міністрів України тимчасового порядку його використання, нестворення відповідного компетентного органу з покладенням на нього відповідних функцій унеможливлює виникнення у заявника обов'язку дотримання правових положень щодо отримання згоди у  такого компетентного органу на використання позначень, які зображують або імітують державні герб та в силу вимог Основного закону, не можуть вважатись елементами порядку використання Державного герба України у знаках для товарів і послуг на час виникнення спірних відносин.

Таким чином, спір, що є предметом розгляду, виник через відсутність згоди компетентного органу на включення елементів державного герба до знаків для товарів і послуг, поданих позивачем на реєстрацію.

Оскільки у справі, яка розглядається суди встановили, що в Україні на час ухвалення відповідачем оспорюваних рішень, був відсутній орган, який би був компетентним надавати згоду на включення до знаку для товарів і послуг позначень, які зображують або імітують державні герби, то колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанції про задоволення позовних вимог, у зв'язку із тим, що нестворення на державному рівні органу, що передбачений законодавством, не може слугувати підставою для порушення права інтелектуальної власності позивача.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Касаційний адміністративний суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Враховуючи наведене, Касаційний адміністративний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами оспорюваних рішень і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Повний текст рішення Верховного суду