"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
РАУ закликає Президента України запобігти непрозорій реформі адвокатури
Рада адвокатів України звернулася до Президента України Петра Порошенка із закликом не допустити проведення реформи адвокатури у непрозорий та непрофесійний спосіб.
Звернення щодо проекту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (нова редакція) та інших пов’язаних законодавчих актів України»прийнято на засіданні РАУ, яке відбулося 15 січня.
“Від імені багатотисячної адвокатської спільноти сподіваємося на розуміння, підтримку та недопущення реформування незалежного інституту адвокатури України у такий недемократичний, непрофесійний і непрозорий спосіб”, - ідеться у листі до Президента України.
Приводом для відкритого звернення стало те, що 12 січня 2018 року Робочою групою з реформування законодавства про адвокатуру та безоплатну правову допомогу при Раді з питань судової реформи поінформовано про наявність звіту експертів Ради Європи Звіту щодо проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та інших пов’язаних законодавчих актів України. На 15 січня 2018 року скликано засідання Робочої групи з реформування законодавства про адвокатуру та безоплатну правову допомогу, де пропонується обговорити та схвалити законопроект.
РАУ нагадує, що впродовж 2016-2017 років Радою адвокатів України ухвалена низка рішень, якими засуджується недемократичний шлях спроб реформування інституту адвокатури і внесення змін до профільного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність у втаємничений від інституту адвокатури України спосіб, а також скеровано звернення до національних та міжнародних інституцій.
Процес реформування адвокатури України у такий спосіб триває і вживаються максимальні зусилля для послаблення адвокатури України у спосіб непрозорого процесу змін засад нормативного регулювання її функціонування, наголошено у Зверненні РАУ від 15 січня.
РАУ також нагадує, що ССВЕ у своєму листі до Президента України від 2 листопада 2017 року висловила занепокоєння з приводу ситуації довкола реформи адвокатури та закликала утриматися від внесення змін до профільного закону без належної консультації з НААУ. Зокрема, було звернуто увагу Глави держави на те, що Адміністрація Президента не інформує НААУ стосовно напрацювання таких змін та не надає можливості ознайомитися з текстом документу. Було вказано на те, що ключові сторони мають бути залучені до процесу реформи від самого її початку, і для надання коментарів та пропозицій мають відбуватися публічні консультації та дискусії. Як йшлося у листі, цей підхід має насамперед застосуватися до юридичної професії, незалежність якої становить одну з основ демократичного правового суспільства. ССВЕ наголосила на тому, що “незалежність юридичної професії не може бути гарантована без незалежної професійної асоціації та саморегулювання професії, а все законодавство, яке стосується адвокатського самоврядування, не може бути змінено без повідомлення та консультацій і тим більше, у таємний спосіб.
При цьому було вказано на те, що такі спроби суперечать двом ключовим цінностям юридичної професії — незалежності та саморегулюванню.
У своєму відкритому зверненні РАУ також наполягає на тому, що законопроект «Про внесення змін до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» після доопрацювання має бути направлений до Венеціанської комісії для проходження комплексної оцінки на відповідність європейським стандартам і лише після цього може бути направлений на розгляд Верховної Ради.
Популярні новини
Дорожня карта
Реформа без даних і адвокатури: що показав старт у Мін’юсті
У Мін’юсті відбулося перше засідання робочої групи з реформування адвокатури. Але замість фахової підготовки законодавчих змін ми побачили саме те, про що напередодні в Києві говорив директор Armada Network Дейл Армстронг: не реформу, а боротьбу за контроль над порядком денним через вузьке коло “стейкхолдерів”, які самі формують для себе ехо‑систему впливу.
Сумна звістка
Помер голова КДКА Черкаської області Володимир Хлистуненко
З глибоким сумом і скорботою повідомляємо про непоправну втрату – смерть голови КДКА Черкаської області, досвідченого адвоката і авторитетного представника правничої спільноти Володимира Хлистуненка.
Cудова практика
Відсутність e-mail не є підставою для повернення скарги на адвоката
Відсутність у особи електронної адреси сама по собі не може бути підставою для повернення КДКА скарги на поведінку адвоката, якщо скаржник прямо зазначив, що не має e-mail. Але це не стосується адвокатів — вони зобов’язаний мати електронний кабінет у ЄСІТС.
Дорожня карта
Адвокатура, євроінтеграція і межі втручання: американський звіт…
Після презентації в Брюсселі звіт «Українська адвокатура в контексті верховенства права та євроінтеграції» дістався Києва. Він засвідчив існування критичних проблем як у розумінні самої природи самоврядної професії, так і в появі навколо української адвокатури «ринку тіньової звітності».
Дискусія
ЕКОПФО та ВЛК: де система дає збій
Нова система оцінювання повсякденного функціонування особи і практика проходження ВЛК вже породили чимало питань — від нечітких процедур до складнощів з оскарженням рішень. Їх дослідили адвокати під час круглого столу «Проблемні питання ЕКОПФО та ВЛК», який організували Комітет НААУ з питань захисту прав осіб з інвалідністю та ВГО «Правозахисна спілка інвалідів».
Дорожня карта
Доступ до професії адвоката: підгрупа визначила вектор змін
У понеділок, 16 березня, відбулося засідання підгрупи «Доступ до професії та підготовка адвоката. Організаційні форми адвокатської діяльності» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права.
Призначення
У Каїрі зʼявилася представниця НААУ
Адвокатку Ірену Марію Острозьку-Санґушко призначено представником Національної асоціації адвокатів України в Арабській Республіці Єгипет, у місті Каїр. Відповідне розпорядження № 80 від 10.03.2026 підписала голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова.
Дискусія
Моніторинг судових процесів: адвокати долучилися до обговорення…
Моніторинг судових процесів має значення не лише як спосіб фіксації порушень, а і як інструмент оцінки того, наскільки судовий розгляд відповідає стандартам справедливого суду, виробленим статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практикою ЄСПЛ.