Зміни до КПК під ширмою посилення гарантій прав людини відкривають можливості для їхніх тотальних порушень під час слідчих дій.

Про це заявила під час вступного слова на позачерговому засіданні Ради адвокатів України 22 липня Голова РАУ, НААУ Лідія Ізовітова.

Ідеться про проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань слідчих дій з метою забезпечення додаткових гарантій законності при їх проведенні (реєстраційний номер 3719).

«Ті, хто підтримує цей законопроект, у тому числі, такі є і серед адвокатів, є провідниками репресивних ідей, які зведуть нанівець всі здобутки незалежної України щодо гарантування прав людини та її основоположних свобод. Навряд чи досвідчені адвокати не збагнули дійсних намірів прийняття даних змін. А отже, навмисно сприяють звуженню гарантій прав людини у кримінальному провадженні на законодавчому рівні», - сказала Лідія Ізовітова. Голова НААУ уточнила, що законопроект, поданий авторським колективом з 10 депутатів різних фракцій, є, щонайскоріше, ініціативою правоохоронних органів.

Голова НААУ вказала на зміни до низки статтей Кодексу, які перетворять обшуки на тривалий процес, в якому громадянин може залишитися без допомоги адвоката. Зокрема, пропонується передбачити як виключення можливість проведення обшуків без ухвали слідчого судді.

“Під виглядом виключення повністю легалізуються так звані маски-шоу», - сказала Лідія Ізовітова.

Пропоновані зміни багато в чому прямо суперечать практиці Європейського суду з прав людини, наприклад, пропонується, щоб судова ухвала містила індивідуальні та родові ознаки речей та майна, які необхідно відшукати. При цьому у практиці ЄСПЛ міститься вимога максимальної конкретизації таких переліків. “Використання категорії "родові ознаки речей" навпаки призведе до надмірного розширення дискреційних повноважень як суду, так і процесуальних опонентів. Такий підхід суперечитиме практиці ЄСПЛ», - констатувала Лідія Ізовітова.

“Зміни до статті 234 також є недоцільною з вже наведених підстав невідповідності рішенням ЄСПЛ. Іншими словами, має місце завуальоване розширення повноважень репресивних органів», - вважає Голова НААУ.

Коментуючи зміст законопроекту, Лідія Ізовітова зауважила, що запропонована редакція ч. 1 ст. 236 КПК взагалі створює формальні підстави, які унеможливлять надання правової допомоги під час проведення обшуку. Для цього достатньо "запросити" особу, якій належить житло чи інше володіння, де проводитиметься обшук, або особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться. «Досить складно уявити собі ситуацію коли слідчий / прокурор не зможе їх запросити. Адже лише в такому разі, відповідно до законопроекту, може бути запрошений адвокат», - зауважила Лідія Ізовітова.

Не може бути підтримано і доповнення ст. 234 КПК частиною 6. авторами законопроекту пропонується у разі відмови у задоволенні клопотання про обшук прокурор, слідчий не має права повторно звертатися до слідчого судді з клопотанням про обшук, яке обґрунтовується тими же підставами, що й клопотання, у задоволенні якого суд уже відмовив, крім випадків відмови у задоволенні клопотання у зв'язку з недоведеністю підстав, передбачених пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, що стало наслідком невідповідності клопотання вимогам, передбаченим пунктами 1-3 частини третьої цієї статті. Це легалізує можливість слідчому/прокурору повторно звертатися про проведення обшуку, а слідчому судді - формальні підстави розглянути та задовольнити таке клопотання.  

Великі можливості для порушень прав людини відкриває запропонована редакція статті 235: "Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право провести обшук житла (замість чинного «проникнути») чи іншого володіння особи лише один раз".

«Тобто, будуть мати місце тривалі обшуки з проникненням до житла чи іншого володіння невичерпну кількість разів», - констатувала Лідія Ізовітова.

Голова РАУ, НААУ закликала адвокатів звернутися персонально до авторів законопроекту і пояснити їм ризики прийняття таких змін до Кримінального процесуального кодексу.

«З усього видно, що це цей законопроект — продукт правоохоронних органів. Потрібно звернутися до депутатів, які є авторами, і пояснити справжню сутність цього законопроекту. вони можливо не розуміють», - закликала Лідія Ізовітова

“Сама назва законопроекту цинічна. Ідеться не про додаткові гарантії законності, а про повне беззаконня. Якщо такі зміни будуть прийняті у парламенті, треба звернутися до Президента України, щоб він не підписував цей закон. Також потрібні звернення до керівників фракцій, до уповноваженого з прав людини», - сказала Лідія Ізовітова.