Коли за помилку помічника з ШІ-сервісом відповідає сам адвокат

Зберігати адвокатську таємницю зобов’язані і адвокат, і його помічник. Чи завжди відповідає адвокат, якщо документи клієнта в ШІ-сервіс завантажив помічник? І чи досить видалити переписку, коли дані вже опинилися на сервері?

Ці питання розглянув член Ради Комітету НААУ з питань стандартів професії адвоката Артем Сірик під час вебінару «ChatGPT у роботі адвоката — помічник чи ризик для адвокатської таємниці?». Захід відбувся 9 листопада з ініціативи Молодіжного Комітету НААУ — UNBA NextGen у Київській області. Модерувала зустріч регіональна представниця комітету Тетяна Козян.

Спікер зауважив, що практики притягнення адвокатів до відповідальності за витік інформації через ШІ-сервіси він поки не бачив, а саме питання вважає дискусійним. Він розглянув таку ситуацію: помічник завантажив у ШІ-сервіс документи, що становлять адвокатську таємницю, і вони потрапили до третіх осіб. Для її оцінки А.Сірик запропонував читати в системі Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Положення про помічника адвоката.

За словами спікера, теза про те, що за все відповідає адвокат, хибна. Положення прямо зобов’язує помічника зберігати адвокатську таємницю, і це його особистий обов’язок, який не ділиться з адвокатом. Адвокат, своєю чергою, відповідає за організацію роботи з помічником: він має вжити всіх заходів і створити умови, щоб таємницю було збережено.

Тому в кожному випадку, пояснив А.Сірик, треба з’ясовувати, чий саме проступок. Якщо адвокат не вжив заходів, а помічник завантажив документи, ідеться про спільну відповідальність. Якщо помічник лише виконав вказівку адвоката, відповідає адвокат. Якщо ж адвокат проінструктував помічника, зафіксував, що документи становлять адвокатську таємницю і використовувати їх не можна, а помічник без його відома порушив цю домовленість, то підстав для відповідальності самого адвоката спікер не бачить.

На думку А.Сірика, дисциплінарні органи в такій справі, імовірно, спиратимуться на загальну практику щодо порушення таємниці помічниками, незалежно від того, чи використовувався ШІ.

Відповідаючи на запитання, як діяти адвокату, якщо конфіденційна інформація клієнта вже завантажена, спікер порадив спокійно оцінити, що це за інформація і наскільки її витік може зашкодити клієнту. Видалити переписку можна, але це не гарантує, що дані зникнуть: за словами А.Сірика, вони можуть і надалі певний час зберігатися на боці сервісу.

Найважливішим кроком спікер вважає повідомити клієнта про те, що сталося. На його переконання, це варто зробити навіть тоді, коли клієнт заздалегідь погодився на використання своїх даних у роботі зі ШІ. Така згода дає адвокату певний захист, але клієнт однаково має знати про ситуацію.

«Головне — баланс буде там, коли ми зрозуміємо, що можемо нашкодити своїми діями, використовуючи штучний інтелект. Тобто ми робимо максимально, щоби допомогти самим собі в наданні більш якісної правничої допомоги, але також розуміємо, що це не має нашкодити нашому клієнту», — підсумував спікер.

Раніше вже вивчалося, де закінчується зручність ШІ-сервісів і починається відповідальність за розголошення адвокатської таємниці, коли використання ШІ може отримати дисциплінарну оцінку, а також де пролягають етичні межі застосування ШІ в адвокатурі та правосудді.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.