Зручність ШІ закінчується там, де настає відповідальність за розголошення адвокатської таємниці

Завантажуючи в ШІ-сервіс договір чи матеріали справи, адвокат передає зовнішньому провайдеру відомості, що можуть становити адвокатську таємницю. Ні профільний закон, ні Правила адвокатської етики спеціальних норм про ШІ не містять. Втім, чи є таке завантаження розголошенням?

Таємниця у хмарі

Стаття 22 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відносить до адвокатської таємниці будь-яку інформацію про клієнта, що стала відома адвокату, його помічнику чи працівнику, питання, з якими клієнт звертався, зміст консультацій, складені адвокатом документи та інформацію на електронних носіях. Фактично все, що адвокат може завантажити в LLM (велику мовну модель), від скану договору до чернетки позову, підпадає під цей режим.

П. 2 ч. 2 ст. 21 Закону забороняє розголошувати такі відомості без згоди клієнта, а ст. 10 ПАЕ зобов'язує адвоката створити належні умови зберігання конфіденційної інформації.

Втім, застосування будь-якої хмарної технології передбачає, що інформація залишає комп'ютер користувача і передається на сервери провайдера. Наприклад, OpenAI декларує, що шифрує дані і під час передавання, і під час зберігання на своїх серверах. Проте модель не може проаналізувати текст, якого не здатна прочитати, тому на сервері зміст розшифровується. Але це не скасовує самого факту передачі інформації сторонній особі. Слід також розрізняти три процеси: передавання з обробкою, зберігання і навчання моделі. Вимкнення навчання впливає лише на останній. Навіть тимчасовий чат ChatGPT зберігається до 30 днів. Корпоративні тарифи і API дають кращі гарантії, проте базова схема в них та сама.

На ці ризики вже звертали увагу суди в США. Так, наказом Окружного суду США для Південного округу Нью-Йорка від 13.05.2025 у справі № 1:23-cv-11195 OpenAI зобов'язали зберігати навіть видалені користувачами чати. Щоправда, цей обов'язок згодом скасували. Google прямо просить не вводити у Gemini конфіденційну інформацію, бо розмови читають рецензенти і зберігають до трьох років. Anthropic запровадила для споживчих тарифів Claude навчання на чатах зі строком зберігання до п'яти років для тих, хто на це погодився.

Межа розголошення

Розголошенням є доведення відомостей до третьої особи або створення для неї можливості ознайомитися з ними без згоди клієнта. Водночас адвокатура давно визнає [?1], що робота з поштою, хмарними сховищами чи бухгалтером сама по собі не порушує конфіденційність, якщо посередник лише обробляє дані в інтересах адвоката і не набуває права використовувати їх для себе. Тому значення має статус провайдера: чи може він використовувати дані для власних цілей, хто з його боку має доступ до вмісту і чи контролює адвокат строк зберігання та видалення.

За цими критеріями завантаження документів в особистий акаунт з увімкненим навчанням, на нашу думку, є розголошенням. Споживчий акаунт із вимкненим навчанням розголошенням у чистому вигляді не є. Проте він не відповідає стандарту статті 10 Правил адвокатської етики і створює ризик кваліфікації як дій, що призвели до розголошення. Корпоративні тарифи та API з угодою про обробку даних, забороною навчання і контрольованим зберіганням наближають провайдера до технічного обробника. Повністю виключає третю особу з ланцюга лише локальна LLM, яка працює на обладнанні адвоката.

Ризик споживчих сервісів підтверджує і судова практика США. Той самий нью-йоркський суд у рішенні від 17.02.2026 у справі United States v. Heppner (№ 1:25-cr-00503-JSR) визнав, що матеріали, підготовлені обвинуваченим у споживчій версії Claude, не захищені адвокатським привілеєм. Більше того, передача туди порад адвоката позбавила захисту і самі ці поради.

Відповідальність і згода

Але безконтрольне використання ШІ можна оцінювати і через уже наявні підстави відповідальності, зокрема через обов'язок конфіденційності. На це зокрема звернув увагу т.в.о. голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Андрій Місяць. Стаття 34 Закону визнає дисциплінарним проступком розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення, а також порушення правил етики. Стаття 35 передбачає за це попередження, зупинення права на заняття адвокатською діяльністю до одного року або позбавлення цього права.

При цьому клієнт може вимагати відшкодування збитків і моральної шкоди за статтями 23, 611 і 623 Цивільного кодексу. Крім того, передача персональних даних іноземному провайдеру без дотримання статті 29 Закону «Про захист персональних даних» може тягнути відповідальність за статтею 188-39 КУпАП. Найсерйозніший кримінальний ризик пов'язаний із кваліфікацією за ст. 387 (Розголошення даних досудового розслідування) Кримінального кодексу. Завантаження захисником матеріалів провадження в загальнодоступний ШІ-сервіс фактично містить ознаки цього злочину.

Від обов'язку зберігати таємницю адвоката за певних умов звільняє згода клієнта. Вона має бути інформованою. Американська асоціація юристів (ABA) вказала, що стандартне застереження в договорі такою згодою не є. Згода не поширюється на персональні дані третіх осіб, матеріали досудового розслідування і державну таємницю та не звільняє від відповідальності за недбалість. Тому замість загальної розписки краще передбачити в договорі про надання правничої допомоги окремий розділ. У ньому варто перелічити конкретні інструменти, умови обробки даних і закріпити право клієнта заборонити використання ШІ у своїй справі. Рада адвокатських і правничих товариств Європи (CCBE) у посібнику з використання генеративного ШІ адвокатами також рекомендує інформувати клієнтів і давати їм можливість заперечити.

Мінімальний стандарт

Отже, нової правової проблеми LLM не створили. Вони лише зробили буденною передачу інформації клієнта за межі контролю адвоката. Повністю цю проблему розв'язує лише власна LLM, ізольована від інтернету. Вона не знімає обов'язку захищати інформацію, проте повертає контроль над нею туди, де його вимагає закон, — до самого адвоката.

Якщо таке рішення недоступне, з викладеного випливають три правила. По-перше, для клієнтських справ варто використовувати тільки корпоративні тарифи або API з угодою про обробку даних, забороною навчання і мінімальним чи нульовим строком зберігання, а особисті акаунти заборонити. По-друге, перед завантаженням у будь-яку хмарну модель документи слід знеособлювати, а матеріали досудового розслідування і відомості, що можуть становити державну таємницю, не завантажувати взагалі. По-третє, потрібна письмова внутрішня політика використання ШІ, з якою під підпис ознайомлюють помічників і працівників.

Автор публікації: Роман Островський

Роман Островський

заступник голови Комітету НААУ з питань кібербезпеки та віртуальних активів

Автор публікації: Артьом Уманьцев

Артьом Уманьцев

експерт Комітету НААУ з питань кібербезпеки та віртуальних активів

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.