Час, ризик скасування і зусилля на мотивування: як суд читає процесуальний документ

Під час підготовки процесуального документа адвокатові варто враховувати три критерії суду: час на опрацювання матеріалів, ризик скасування рішення та зусилля, необхідні для його мотивування.

Про це адвокат, кандидат юридичних наук, магістр психології Василь Масюк розповів під час вебінару «Юридичний текст, який читають: суддя о шостій вечора – ваш головний читач». Захід організував Молодіжний комітет НААУ – UNBA NextGen у Вінницькій області.

Назву заходу спікер пояснив необхідністю орієнтувати документ на суддю, який після робочого дня та судових засідань має обмежений ресурс уваги. Тому текст слід будувати так, щоб суд міг максимально швидко зрозуміти суть справи і вимоги сторони.

Але крім суддів та їхніх помічників процесуальний документ фактично має ще одного читача, яким є штучний інтелект. Адже за допомогою генеративних систем можуть опрацьовуватися матеріали справи. Завдання автора — викласти позицію так, щоб її аргументацію можна було без зайвого доопрацювання використати у мотивувальній частині судового рішення, а прохальну частину — перенести до його резолютивної частини.

В.Масюк запропонував будувати документ одночасно для швидкого і поглибленого читання. Перший рівень — перший абзац, заголовки та підзаголовки, з яких одразу зрозуміло, про що спір і чого просить сторона. Другий — факти, докази, судова практика та докладне правове обґрунтування для уважного опрацювання.

Починати виклад спікер радив не зі стандартних відомостей про номер справи чи дату укладення договору, а з одного-двох речень про суть конфлікту та заявлену вимогу. Так автор не витрачає увагу суду на інформацію, яка вже міститься в матеріалах провадження.

Практичну модель документа він поділив на п’ять блоків: рамка справи, фактичні обставини, правова кваліфікація, відповідь на ймовірні заперечення та прохальна частина. Таку завчасну відповідь на передбачуваний контраргумент спікер назвав «щепленням»: вона дає суду змогу одразу побачити, що сторона врахувала можливі заперечення опонента.

Окрему увагу В.Масюк звернув на мову документа. Замість емоційних оцінок на кшталт «цинічно» чи «грубо» варто навести конкретні дати, дії та порушені умови; замість фрази «порушено договір» — зазначити, який саме обов’язок не виконано і яким пунктом він установлений. Заголовки та точкові виділення можуть полегшувати читання, а от надлишок жирного шрифту нівелює цей ефект.

Говорячи про ШІ, спікер застеріг, що зовні професійно оформлений текст може містити вигадані рішення або неточні посилання. Тому цінність роботи юриста полягає не лише у створенні документа, а насамперед у перевірці кожного фактичного та правового твердження.

Говорячи про ШІ, спікер застеріг, що зовні професійно оформлений документ після перевірки може виявитися побудованим на посиланнях на неіснуючі постанови Верховного Суду чи практику ЄСПЛ. На його думку, цінність роботи юриста полягає насамперед у ретельній перевірці створеного тексту.

Наприкінці вебінару учасникам запропонували завантажити чек-лист самоперевірки процесуального документа за трьома критеріями суду.

Також читайте: як структурувати процесуальні документи, працювати із судовою практикою та вибудовувати професійну комунікацію із судом.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.